Як Центральна бібліотека Кам’янського позбавляється російських книг

Сьогодні в українських бібліотеках масово позбавляються російських книг, проводять так звану «зачистку», або, як зараз прийнято жартувати, відправляють їх за російським військовим кораблем. Причому у багатьох вилучають навіть книги російських класиків, дисидентів, дитячу літературу, любовні романи та детективи. А як справи у Центральній бібліотеці ім.Шевченка Кам’янського? Які книжки потрапили під заборону? Чим їх замінюють?

Заборонену літературу вичистили ще 2014 року

Як розповіла Лариса Денисюк, директор Центральної міської бібліотеки ім.Шевченка, «зачистку» російських книг вони розпочали ще 2014 року. Вже тоді було вилучено всі книги, що пропагують рашизм, війну, насильство, міжнаціональну ворожнечу, проросійську та шовіністичну політику. На сьогоднішній день 30-40% російських книг вичистили. Практично не залишилося в бібліотеці також книг радянських письменників та класиків марксизму-ленінізму. Вони сьогодні нікому не цікаві і їх ніхто не питає. Хіба що любителі історії могли б ними зацікавитись. Але бібліотеці ці книжки просто нема де зберігати.
Що ж до російської класики, дитячої літератури, детективів, любовних романів тощо. – Книг, в яких немає російської пропаганди, їх не списували і не утилізували, а просто прибрали з відкритого доступу. Якщо читач попросить – видадуть.

Російську класику поки що залишили

– Указу списувати та утилізувати таку літературу не було, – розповідає Лариса Денисюк. – Є лише «Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України». Нею ми й керуємося. У цих рекомендаціях є і відомості про книги, авторів та видавництва, які в першу чергу підпадають під вилучення. Більшість із них були видані на території Росії та ОРДЛО (переглянути весь список можна ТУТ). Такі книги ми давно прибрали. Щодо решти, ми уважно стежимо за змістом кожної російської книги – є в ній чи немає антиукраїнської пропаганди – залишаємо. До того ж у Росії було видано багато перекладної світової зарубіжної літератури, а українського перекладу цих книг немає – такі книги ми теж залишаємо. Як і наукову літературу російською – її поки що нічим замінити. Але якщо надійде вказівка списати – спишемо.

До речі, нещодавно ми слухали онлайн-конференцію одного юриста, тож він наполегливо радив нам, бібліотекарям, не списувати всі книги поспіль. Інакше без нічого залишимось. Тим більше що фонду української класики не так багато.

Російською літературою мало цікавляться – віддають перевагу українській

За словами Л.Денисюк, особливих запитів на російську літературу читачі бібліотеки сьогодні не мають. Люди, здебільшого, самі обирають книги, які стоять на полицях, а там переважно тільки книги українських письменників. Російською літературою та російськими письменниками рідко хтось цікавиться. Навіть біженці та переселенці – а вони сьогодні – одні з найактивніших читачів – віддають перевагу українській літературі. Причому багато хто запитує саме українську класику, зокрема Кобзар Шевченка, або твори Пантелеймона Куліша. Мабуть, у зв’язку із сьогоднішніми подіями, у людей з’явилося бажання уважніше вивчити твори наших класиків, по-іншому поглянути на нашу українську історію.
– А тим, хто все ж таки віддає перевагу російським книгам, наші бібліотекарі завжди знайдуть що запропонувати натомість – книгу того ж жанру, але українською мовою. І не було ще випадку, щоб відвідувач пішов із бібліотеки без книги та незадоволений, – розповідає Л.Денисюк.

Головне завдання – популяризація української літератури

Сьогодні головне завдання бібліотеки, за словами Л.Денисюк, – популяризувати українську літературу. Тому останніми роками бібліотека придбавала, в основному, лише українські книги.

– На жаль, останніх 5 років наша бібліотека не фінансувалася, розповідає директор. – Лише завдяки тому, що ми два роки поспіль вигравали гранти Інституту Книги, ми мали можливість купувати літературу. Купували ми, в основному, художню літературу, дитячу та підліткову. З російських книг купували лише перекладну літературу. Ми – публічна бібліотека, тому віддаємо перевагу саме художній літературі. Звичайно, намагаємося придбати і наукову, філософську, іншу спеціальну літературу – але, на жаль, можливості поки що не особливо дозволяють. А ще люди приносять нам із дому книги. Ми продаємо їх по 10-15 гривень, виручені гроші перераховуємо на рахунок ЗСУ.