Реалії Кам’янського: даєш доставку додому!

Згадується дуже цікава історія, яка сталася в такому далекому 2012 році, під час передвиборчої кампанії.
На 5-му мікрорайоні лівого берега було організовано сходження мешканців, де люди могли зустрітися не лише з кандидатом у народні депутати, а й із представниками міської влади. Тоді відбувся цікавий діалог.
Одна з жінок, пенсійного чи передпенсійного віку, заявила, що незадоволена роботою пасажирського транспорту – маршрутка не доходить до її будинку, тому кінцеву зупинку треба було б перенести ближче до її місця проживання. Присутній на цій зустрічі начальник Управління транспорту та зв’язку міськради тоді ще Дніпродзержинська Микола Мірошниченко відповів на цю скаргу.
– Ви де саме, в якому під’їзді мешкаєте? – спитав Мірошниченко.
– Ось там, – жінка вказала на під’їзд.
– А на якому поверсі? – каже начальник Управління транспорту.
– На п’ятому. – Відповідає жінка.
– Ага, отже, вже із завтрашнього дня, ми працюватимемо над тим, щоб маршрутки не лише під’їжджали до Вашого під’їзду, а й піднімали Вас на п’ятий поверх, – іронізує Мірошниченко.
Жінка, мабуть, зрозумівши, що несла нісенітниці, промовчала і відійшла вбік, більше скарг і запитань у неї не було.
Чому згадалася ця історія 10-річної давнини? А тому, що в соціальних мережах Кам’янського деякі користувачі починають обурюватися – мовляв, чому гуманітарну допомогу малозабезпеченим видають лише у міському парку, треба б розвозити її районами, а то добиратися до парку з лівого берега чи Соцмістечка незручно. До таких «розумних» пропозицій хочеться додати не менш «розумну» думку – треба б таку допомогу взагалі по домівках розносити.
Жаль, що наші «розумники» не розуміють і не хочуть зрозуміти безліч елементарних речей. Наприклад, як непросто домовитися з міжнародними благодійними організаціями про допомогу саме Кам’янському. Або представники таких благодійних фондів часто наполягають: допомога має видаватися лише в одному місці та під їх контролем. І це цілком можна зрозуміти – аж надто багато чуток ходить про те, що в Україні «гуманітарку» просто розкрадають. Не знають розумники і того, як непросто буває організувати автомобіль для перевезення допомоги, і далеко не завжди така машина обходиться безкоштовно. Або про те, як волонтери свого часу самі розвантажують машини з тоннами вантажу і самі ж організовують видачу, щоб не було черг і всім вистачило. І вимоги на кшталт «а привезіть гуманітарку мені мало не додому» виглядають не просто нездійсненно, це – елементарне хамство, що межує зі свинством, з боку таких «розумників». Зрештою, якщо комусь занадто незручно їздити за допомогою в парк, може взагалі її не отримувати, справа добровільна …
А для тих, хто розуміє з приводу «доставки додому», є пропозиція – а прийдіть і особисто допоможіть розвантажити та розподілити «гуманітарку». Тому що базікати, знаєте, не мішки перевертати…