«Афіни» на Блакитному озері витримали перевірку на комфортність (фоторепортаж)

Наш журналіст вирішив у свій вихідний відвідати знаменитий комплекс «Афіни» на Блакитному озері, який його власники називають «територією комфортного відпочинку» та дізнатися, наскільки ця гучна заява відповідає дійсності.

По-перше, хочеться наголосити, що незважаючи на воєнний час, бажаючих відпочити на Блакитному озері анітрохи не менше, ніж у попередні роки. Ймовірно, це пов’язано з тим, що через війну багато наших земляків втратили можливість проводити свої літні відпустки на популярних українських курортах на Азовському та Чорному морях. Та й за кордон зараз на відпочинок виїхати доволі складно, а чоловікам взагалі неможливо. Тому, навіть з урахуванням того, що багато городян і мешканців області змушені були з початком війни залишити свої будинки, все одно – всі доступи до води на Блакитному озері буквально забиті охочими поплескатися в чистій воді. Це стосується насамперед безкоштовних ділянок, але й на «Афінах», де вхід платний – спостерігається, говорячи театральною мовою, повний аншлаг.

Втім, тут безперечно комфортніше, ніж на «диких» пляжах, та й однозначно чистіше. Помітно, що територія «Афін» регулярно прибирається. Автор звернув увагу, що за день, який він провів на «Афінах», сміття з урн забирали кілька разів. І це приємно порадувало. У туалеті з ранку теж було прибрано та чисто. В наявності було і рідке мило біля умивальника, туалетний папір в кабінках. Щоправда, до вечора ступінь чистоти в цьому закладі помітно знизився. Мабуть через його особливу популярність і вроджену неохайність деяких його відвідувачів.

Оскільки всі відпочиваючі насамперед вирушають сюди, щоб покупатись, окремо хочеться відзначити чистоту води. Вона настільки прозора, що чітко видно зграйки риб, які граються на мілководді, там, де немає щільної концентрації тих, що купаються. Велика довжина пляжної зони дозволяє знизити щільність відпочиваючих на квадратний метр. Тобто і на пляжі можна розташуватися цілком вільно, не боячись зачепити ліктем сусідів, і у воді є можливість поплавати, не боячись врізатися в кого-небудь.

Пляжі на «Афінах» традиційно розділені на платні з лежаками та парасольками, які можна взяти в оренду та безкоштовні, де можна сховатись від сонця під власною пляжною парасолькою або під деревом. Компанії, які бажають відпочити з комфортом і у відносній усамітненості можуть зняти мангальний дворик.

У сосновому лісі влаштувався цілий табір любителів вибиратися для серйозного відпочинку на власних автомобілях. Видно, що мешканці цього кемпінгу розмістилися тут досить ґрунтовно: розтягнувши тенти та намети, встановивши похідні столи та крісла та готуючи їжу на відкритому вогні. Тобто можна констатувати, що відпочити на «Афінах» можуть люди з будь-яким статком, різними потребами та запитами.

Відпочиваючим на «Афінах» пропонується весь можливий спектр пляжних розваг: катання на банані, водному мотоциклі та катамарані, надувні гірки для дітей та, звичайно ж, «солодка варена кукурудза». Охочих скористатися цими пропозиціями досить багато. Любителі постояти із вудкою і половити рибку теж можуть знайти собі місце, де їм ніхто особливо не заважає. І у них навіть виходить щось упіймати.

У кафе та барах працівники не розслабляються ні на хвилину, обслуговуючи невичерпний потік охочих випити пива або прохолодних напоїв, вгамувати голод гарячим чебуреком або, навпаки, остудити розпалений сонцем організм порцією холодного морозива. Нічого не можу сказати про швидкість приготування замовлених страв, тому що обмежувався тільки напоями та морозивом. Шашлики ми засмажили самі, на взятому в оренду мангалі. Але бачив, як відпочивальникам подавали і бульйон, і чебуреки, і гарячі вафлі. За стійками барів працюють зовсім молоді хлопці та дівчата. Помітно, що їм справді важко працювати в такому жорсткому ритмі, та й спека теж виснажує неслабко, але хлопці тримаються, примудряючись, почути кожного замовника і не зірватися, коли їм починають пред’являти якісь претензії щодо асортименту чи швидкості обслуговування.

Дещо потішили інформаційні таблички, що інформують про умови відпочинку та оголошення. У тому, що «перебування в зоні лежаків платне» автор у принципі не сумнівався, як і не сумнівається, що такі таблички цілком доречні на пляжах із платними та безкоштовними зонами. Але оголошення, про те, що перебування на території забороняється без захисних масок або респіраторів – змусило трохи напружитися і насторожитися. Але побачивши, що в своїй більшості відпочиваючі ходять без респіраторів, а з масок, одягають тільки маски для пірнання, автор вирішив не одягати і свій респіратор. Тим більше що їсти шашлик у ньому дуже незручно.

Але загалом – було чудово. Ймовірно, хтось більш вибагливий, ніж я може буде обурений бур’яном, що пробивається крізь пісок на підході до пляжу, незадоволений рівнем сервісу або знайде ще до чого причепитися. Та й я не готовий стверджувати, що «Афіни» – це справді «територія комфортного відпочинку», оскільки не ставив за мету – обстежити всю територію. Але мені там, де я відпочивав, було зручно. І свого рідкісного вихідного вдалося справді відпочити.