Цікаві захоплення кам’янчан. Патріотичне мило від Ірини Чваркової

Заслужену артистку України Ірину Чваркову добре знають у нашому місті. На сцені театру ім. Лесі Українки вона зіграла чимало яскравих ролей, зокрема у таких улюблених виставах кам’янчан як «За двома зайцями», «Наталка Полтавка», «На всю котушку», «Чоловік до свята» та ін. А ще Ірина Павлівна є режисером-постановником концертів грандіозних концертів «Рок-Шоу. Золоті хіти», «Джаз-Бенд. Улюблені хіти» та чудової казки «Крижане серце». Проте мало хто знає, що весь свій вільний час, якого в актриси, зважаючи на її максимальну зайнятість у театрі, вона присвячує своєму хобі – виготовленню мила ручної роботи.

– Ірина Павлівно, Ви займаєтесь виготовленням авторського мила вже майже два роки. За цей чам вже напевно стали справжнім професіоналом у цій сфері?

– Ні. Ні в якому разі. Коли мені здається, що я все можу й все вмію , потім виявляється, що я чогось-таки не знаю. І знову починаю вчитися, опановувати нові техніки. Такий процес постійного вдосконалення властивий будь-якій професії і особистим захопленням також. Люди ж займаються хобі не тільки для того, щоб свою душу порадувати, а й для того, щоб удосконалювати себе.

– Та хіба у цьому процесі, я маю на увазі виготовлення мила, є ще щось удосконалювати?

– Безумовно. По-перше, є різні технології. По-друге, коли займаєшся виготовленням якоїсь нової форми, то попадаються бувають доволі складні. А оскільки тобі раніше не доводилось працювати з подібними формами, то треба трохи напружувати мізки і думати як його можна зробити. І якщо самій мені цю проблему не вдається вирішити, тоді я звертаюсь за допомогою до дівчат які вже давно цим займаються, от вони – справжні професіонали. У нас є спеціальна група миловарів, де ми  спілкуємось і допомагаємо один одному. От як раз до них я й звертаюсь за порадами: «А чому у мене от тут не виходить? Чом якісь бульбашки з’являються?» І тоді вони починають ділитися своїми навичками та секретами.

– Мило, яке Ви робите, це справжні маленькі скульптурні шедеври. Скажіть, є якісь шаблони, чи кожного розу Ви самі придумуєте композицію?

– Взагалі у цій сфері є люди які професійно займаються виготовленням форм. Я пробувала сама виготовляти форми, але це досить складний процес, а силікон, з якого їх виготовляють, дуже дорогий матеріал. Це теж не так просто, як і миловаріння. Тому я вирішила, що буду займатись саме милом, а форми замовляти у тих, хто це робіть професійно. Бувають форми, які вже хтось раніше придумав. Якщо я десь бачу форму, яка мені сподобалась, то я її купую вже готову. Проте інколи я сама придумаю як має виглядати нове мило і замовляю виготовлення спеціальної форми особисто для мене. Я даю зразок, описую, що і як має виглядати, якісь деталі, а дівчата потім виконують моє замовлення.  І далі вже за допомогою цієї форми я виготовляю мило, яке є унікальним.

– Останнім часом Ви почали виготовляти мило патріотичної тематики: у національних кольорах, або у формі державних символів. Це своєрідний прояв Вашої громадянської позиції, чи реакція, як то кажуть, на кон’юктуру ринку?

– Це, однозначно, моя позиція. Я завжди серцем тягнулась до всього українського. Але певний час ми чомусь своє українське достатньою мірою не цінували, не берегли, не популяризували. А зараз, у цей складний для всіх нас час, коли в мене їде повний відворот до всього російського, мені дуже захотілось і у своєму захопленні проявити свою позицію. Хобі – це ж не для оточуючих, це ж для себе, це для душі! От мені і захотілось в першу чергу, мабуть, для себе щось таке патріотичне зробити. Це, звісно, крім волонтерської діяльності. Правда в мене не вийшло поки що багато виготовити цього патріотичного мила, але 10 брусочків я вже відправила через волонтерів нашим хлопцям в ЗСУ. Думаю, що їм буде приємно митися таким милом.