Як українців обманюють у приватних клініках і куди звертатися у таких випадках

Оскільки будь-яка приватна клініка – це “звичайний бізнес та інструмент для заробляння грошей”, – тут традиційно багато чого залежить безпосередньо від керівництва, що прямо впливає й на відбір кваліфікованого персоналу, якість послуг, ставлення до клієнтів і менеджмент в цілому, звертає увагу адвокат з медичного права української юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Алла Цимановська.

“Однією із задач адміністрації будь-якого приватного медичного закладу – є розвиток внутрішніх послуг, винахід способів, як можна заробити не тільки на основних послугах, але й на додаткових, при найменших фінансових вкладеннях”, – зазначила експерт.

На що слід звертати увагу пацієнтам клінік

Приватні медичні заклади для цього облаштовують спеціальні кабінети для діагностики та обстеження, будують особисті лабораторії для здачі аналізів, співпрацюють зі страховими компаніями, щоб популяризувати медичне страхування серед пацієнтів, і таким чином “прив’язати пацієнтів безпосередньо до цього медичного закладу”.

“Все залежить від профілю клініки, але основним видом діяльності є надання медичних послуг, до яких можуть входить надання консультацій сімейним лікарем або вузьким спеціалістом, призначення медичних препаратів та подальшого курсу лікування, проходження додаткового обстеження, проведення хірургічного втручання”, – пояснює адвокат.

Часто при цьому клієнти приватних медзакладів не замислюються, чи має той чи інший лікар повноваження взагалі приймати пацієнтів за своєю спеціалізацією, чи є дозвіл на розміщення діагностичного кабінету і використання медобладнання, чи відповідає ліцензійним умовам діяльність клініки.

У цьому контексті Цимановська закликає звертати увагу не скільки на наявність “красивого” сайту з портфоліо клініки і самого по-модному облаштованого приміщення, скільки на такі важливі деталі по послугах:

• чи запропонувала клініка укласти договір,
• чи видала чек про оплату послуг,
• чи був підписаний акт наданих послуг.

Так, у багатьох випадках пацієнт відчуває довіру до лікаря без паперу і документів. А якщо послуга разова, то і не прагне отримати документ, що підтверджують оплату послуг саме в цій клініці у конкретного лікаря.

Адвокат з медичного права пояснила, чому після виконання медичних маніпуляцій або по завершенні прийому лікар або адміністратор можуть попросити пацієнта оплатити послуги “живими” грошима:

• по-перше, клініки таким чином ухиляються від сплати податків,
• по-друге, у пацієнта не залишається підтверджуючих документів, які можуть служити доказами споживання медичних послуг саме в цьому приватному медичному закладі.

Тут, зазначає Цимановська, у пацієнтів повинні виникати ряд питань: якщо клініка не прозоро платить податки, то наскільки кваліфіковані лікарі цієї лікарні, які надають медичні послуги?

“Це загальна система менеджменту, яка може бути поширена на всі напрямки діяльності”, – додала фахівець.

Чим ще зловживають приватні клініки

Керівництво приватного закладу може купити медичне діагностичне обладнання, яке не було передбачено початковим планом розміщення медкабінетів в лікарні і не погоджено з санітарними службами відповідно. При цьому обстеження на ньому проводять лікарі без необхідної спеціальної освіти, знову ж таки, щоб економити на персоналі і не брати на роботу УЗД-лікаря.

“Найпоширеніший приклад, коли лікарю-гастроентерологу в кабінет встановлюють УЗД-апарат та лікар самостійно робить відповідне обстеження пацієнту. Але, насправді, таке повноваження є тільки у лікаря, який має окрему спеціальність за напрямком “Ультразвукова діагностика”. При цьому, зауважу, в такій клініці пацієнту можуть взагалі не дати результати УЗ дослідження, при цьому висновок лікаря буде виконаний на красивому бланку клініки, але без відомостей про лікаря, його підпису та печатки”, – розповіла Цимановська.

Юрист додає, що незнаюча людина не зверне на це увагу до тих пір, коли не почнуться проблеми зі здоров’ям. А ось коли пацієнту стає гірше, він звертається до лікарів, піднімає свою історію хвороби, згадує, де проходив обстеження останній раз та не знаходить необхідний медичний висновок або результати обстеження.

“Або, якщо знаходить, а в ньому жодних зауважень до стану здоров’я пацієнта, а насправді пацієнт втратив час і його хвороба, наприклад, переросла в хроніку”, – говорить експерт.

Між тим, може бути і зворотна ситуація, звертає увагу Цимановська.

“На практиці лікарі деяких горе-клінік роблять пацієнтам обстеження, які нібито вказують про відхилення від норми або запальний процес”, – розповіла вона.

Призводить це до того, що пацієнт починає ходити на лікування, робить додаткові платні процедури в клініці, здає аналізи або в цій же лікарні, якщо є своя лабораторія, або в лабораторії, що є партнером клініки, купує ліки в аптеці, також розташованої на території того ж медичного закладу.

Тобто, приватна установа забезпечує пацієнтові повний цикл послуг, при цьому може встановлювати пацієнтові неіснуючий діагноз і контролювати результати всіх обстежень, аналізів, використовуючи свою інфраструктуру для того, щоб пацієнт регулярно відвідував медичний заклад, кожен раз залишаючи певну суму грошей, підбиває підсумок Цимановська.

“В моїй практиці, на якомусь етапі, пацієнти розуміли, що їх обманюють, перепровіряли призначене лікування в інших спеціалістів інших лікарень, де виявлялись зовсім інші результати, пацієнти були здорові та не потребували лікування, додаткових досліджень, регулярного відвідування процедур тощо” – ділиться своїм досвідом експерт.

Як звести до мінімуму ризик отримати неякісні медпослуги

• Перш за все, рекомендує адвокат з медичного права, слід звертатися не до розкручених медичних брендів, а до перевірених фахівців за рекомендаціями.
• Просіть у адміністратора приватної клініки укласти з вами договір про надання медпослуг, навіть якщо воно разове.
• Перевіряйте документи, які надав вам лікар після прийому. Так, на лікарському висновку або в результаті обстеження повинні бути не тільки фірмовий бланк клініки, але і ПІБ лікаря з його підписом, а також можна попросити окремо поставити печатку клініки.
• Після кожного візиту до лікаря оплачуйте послуги в безготівковій формі, або вимагайте надати вам квитанцію про оплату (чек, акт наданих послуг), щоб підтвердити: коли, скільки і за що саме ви заплатили.
• Якщо пацієнту поставили досить серйозний діагноз, або пропонують провести оперативне втручання, чи пройти тривале і дороге лікування, що може викликати у вас сумніви – експерт радить звернутися до іншого лікаря іншої клініки і отримати окрему думку.

“Основна рекомендація – не ігноруйте правило свого власного документообігу, вимагайте документи, що стосуються вашого власного здоров’я, зберігайте їх в оригінальному паперовому вигляді, а також в електронній формі, щоб мати такі документи завжди при собі”, – зазначає Цимановська.

Що робити в разі обману

Як пояснює Styler адвокат з медичного права, пацієнт має право звертатися до контролюючих та правоохоронних органів у випадках:

• якщо був неправильно поставлений діагноз,
• якщо призначили не те ліки,
• якщо своєчасно не зробили необхідне обстеження, пропустили іншу хворобу, що призвело до погіршення стану здоров’я пацієнта.

“Так, це не виправить ситуацію, але якщо пацієнту потрібно робити операцію чи проходити більш дороге лікування, ніж передбачалося до цього, то потрібно направити свій ресурс на витребування моральної та матеріальної компенсації від клініки, яка пропустила діагноз чи призначила некоректне лікування”, – говорить Цимановська.

Спочатку пацієнт може спробувати звернутися до керівництва клініки з письмовою заявою, в якій потрібно викласти всі обставини, обґрунтувати, в чому саме клієнт медзакладу був обманутий, запропонувати клініці повернути оплату, компенсувати майбутнє лікування і моральну шкоду.

При цьому потрібно бути готовим до відмов з боку керівництва приватних клінік, що буває нерідко.

У такому випадку, зазначає фахівець, у пацієнта є право звертатися до управління поліції того району міста, де розташована клініка.

“Як правило, такі діяння лікарів кваліфікуються за статтею 140 Кримінального кодексу України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником)”, – уточнює вона.

Далі в рамках відкритого кримінального провадження слідчий або пацієнт (самостійно або через адвоката) може звернутися до судово-медичних експертів, які встановлюють наявність або відсутність причинно-наслідкового зв’язку між наданням медичної послуги та погіршенням стану здоров’я пацієнта.

Крім того, у пацієнта є можливість відправити заяву до МОЗ України про проведення:

• клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медобслуговування;
• перевірки відповідності фактичної діяльності та фактичного переліку надання медпослуг ліцензійним умовам господарської діяльності з медичної практики.

Якщо пацієнт заплатив за послугу готівкою і не отримував жодних платіжних документів, можна звернутися до Державної податкової служби, оскільки ймовірно існують факти ухилення закладу від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

За наявності інформації, що медичний персонал даної клініки офіційно не працевлаштований, або з метою перевірки виконання вимог трудового законодавства, пацієнт може також звернутися до Держпраці для проведення перевірки за цими фактами.

Також можна підключати засоби масової інформації та соцмережі, додає Цимановська. На практиці, це є досить дієвим способом, щоб розповісти свою історію і домогтися справедливості, адже приватні установи бояться за свою репутацію і готові йти на поступки, щоб не зраджувати ситуацію і деталі розголосу.

“В кожній справі є свої особливості, тому немає чіткої формули куди йти та що робити, оскільки все залежить від багатьох факторів. Але, як адвокат з медичного права, хочу зазначити, що бездіяльність в таких справах є неприйнятною. Якщо постраждав один пацієнт, то можуть постраждати й інші, тому потрібно попереджати настання таких випадків в майбутньому”, – наголошує експерт.