Мешканка Кам’янського, яка ось уже чимало років працює в Польщі, а додому приїжджає лише «на побівку», на умовах анонімності розповіла нам про те, як українці живуть у Речі Посполитій.
За її словами, вона знайшла гарну роботу і недороге та пристойне житло, її цілком усе влаштовувало. Але невдовзі після вторгнення Росії в Україну ситуація почала змінюватися. У Польщу ринув потік біженців, переважно із Західної України. Прибулі почали також влаштовуватися працювати, і виникли конфлікти. Біженці заявили, що їх не влаштовують розмір зарплати, ні умови праці, погрожують влаштовувати масові акції протесту проти утисків своїх прав. Кам’янчанка вважає, що такі вимоги часто не обґрунтовані – принаймні вона утиску прав не бачила.
Однак через вимоги українців почало змінюватися ставлення поляків загалом до біженців. Корінні жителі розповідають, що господарі низки польських підприємств почали загрожувати їм звільненням: мовляв, чогось там вимагатимете чи мітингуватимете, звільнимо всіх, а натомість візьмемо українців, вони погодяться працювати за меншу зарплату і з гіршими умовами праці. За це поляки називають наших штрейкбрехерами. До того ж поляки щиро дивуються – чому більшість біженців із Західної України, якщо війна йде на Сході та Півдні нашої країни? Зрозуміло, що все це зовсім не зміцнює дружніх зв’язків між корінними жителями країни та біженцями.
Сьогодні багато говорять про те, як добре Польща приймає українських біженців. Чимало говорять і про те, що там для наших зовсім не рай на землі, утиски таки є. Але – поляки вдома, і вони визначають правила для приїжджих. Подобається нам це чи ні…
Кам’янчанка у Польщі – як там, за кордоном?
