Історія Кам’янського під ногами або Про що можуть розповісти кришки каналізаційних люків. Фото

Іноді історію рідного міста та країни можна вивчати, просто уважно дивлячись під ноги. Навіть прості кришки каналізаційних люків можуть мати унікальне походження та історію. І хоча в останні роки для закриття каналізаційних колодязів застосовуються полімерні люки, але навіть серед сучасних новачків можуть зустрітися кришки люків, які можуть претендувати на місце в музеї.
Звичайно, більшість каналізаційних люків у нас у місті були виготовлені на місцевих підприємствах. Більше того, наші люки можна зустріти у різних куточках України.
Найстаріший «місцевий» люк, який автор зміг виявити, був датований 1952 роком та виготовлений Дніпродзержинським КПП (комбінат промислових підприємств). Ще на ньому були літери МСПТІ, що позначають – “Міністерство будівництва підприємств важкої індустрії”. На люках, виготовлених цим же підприємством двома роками пізніше, абревіатура МСПТІ скоротилася до МС (Мінбуд).

Зустрічаються на вулицях міста та люки виробництва Дніпродзержинського чавуноливарного заводу, виготовлені у 50-х роках.

Але найбільше люків «подарував» рідному місту колись потужний трест «Дзержинськбуд», у будівлі головного управління якого зараз знаходиться офіс місцевої філії ПриватБанку (пр. Свободи, 43). Але серед каналізаційних люків у нашому місті зустрічаються справді унікальні екземпляри, за якими можна вивчати географію та історію країни.

У лівобережній частині міста каналізаційний колодязь прикриває кришку, виготовлену в Одеській дитячій трудовій колонії. Вже один факт наявності подібної кришки свідчить про те, що в СРСР використовувалася праця ув’язнених дітей на досить важких виробництвах. Одеська виправна колонія №14 була заснована наказом НКВС №1 від 19.04.1944 р. та в різні роки називалася Промислова колонія НКВС м. Одеси, табірне відділення, Одеська дитяча трудова колонія. Сучасну назву – Одеська виправна колонія управління ГДУПВП на Одещині отримала у 1999 році. Наразі Одеська ВК — установа середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі. Планове заповнення установи – 1350 осіб, галузь виробництва – машинобудування.

У районі центрального ринку є кришка люка із Запоріжжя, яка цього року відзначила свій 70-річний ювілей. Цей люк був виготовлений у 1952 році на механічному заводі «Дніпробуд», який у 1956 році був перейменований на Дніпровський механічний завод (ДМЗ). Сам завод належить до найстаріших в Україні – наступного року він відзначить свій 150-річний ювілей.

А от збудований у 1961 році Керченський труболиварний завод, люки якого теж можна зустріти на вулицях нашого міста, зараз уже закритий і не працює.

Напевно, найцікавіший екземпляр автор статті знайшов у районі палацу культури «Хімік», коли натрапив на нічим не привабливу зовні кришку люка із практично стертим тавром. Тим не менш, за клеймом вдалося визначити, що виготовлена ​​ця кришка люка артіллю «Червоний Ливарник». Подібні назви в СРСР мали кілька артілей, але якщо вірити інтернету, то саме ця кришка була виготовлена ​​артіллю «Червоний Ливарник», яка знаходилася у Слов’янську та була зруйнована у роки Другої світової війни. Тож не виключено, що вік цього люка може бути понад 80 років!