Як у Кам’янському мало електростанцію не збудували

Сьогодні, коли десятки тисяч кам’янчан страждають від віялових відключень електроенергії, згадалася історія 13-річної давнини, коли наші міста, тоді ще Дніпродзержинськ, мали реальну можливість отримати альтернативне джерело електрики.
Події відбувалися у 2009 році на Дніпровському металургійному комбінаті. Тоді власники ДМК Тарута та Мкртчан вирішили збудувати на підприємстві газову електростанцію. Як паливо планувалося використовувати конвертерний газ, який просто спалювався – напевно, багато хто бачив «факел» над конвертерним цехом комбінату. Електростанція була вигідна за кількома позиціями.
По-перше, комбінат забезпечив би сам себе дешевою електроенергією, що знизило б собівартість продукції та підвищило б її конкурентоспроможність.
По-друге, як побічний продукт вироблялася б гаряча вода, яку можна було використовувати як теплоносій. Причому, за розрахунками фахівців, його вистачило б не лише для обігріву приміщень комбінату, а й для розташованих поруч житлових масивів – району вулиці Колеусівської і далі, аж до Республіканської та центрального ринку.
По-третє, вирішувалася екологічна проблема – конвертерний газ не спалювався б у факелі, а горів із користю, і не викидався б в атмосферу.
Як бачите, ідея дійсно була гарною, і на ДМК взялися за її втілення в життя. Було обрано майданчик для будівництва – територію колишньої «жіночої зони» неподалік тепловозного депо, було призначено й керівника робіт – дуже розумного менеджера, нині покійного Лева Фрадкіна. Саме про нього говорили: «Льові доручи організувати хоч виробництво літаків, і він швидко впорається, аби фінансування було!». З великою помпою комбінатівське начальство в речпорту зустрічало першу партію обладнання газової електростанції, закуплене у Японії. Тодішній гендиректор ДМК Ілля Буга навіть організував цілий «депутатський день» та запросив на територію майбутнього будівництва тодішнього мера Ярослава Корчевського та депутатів міської ради.
Долучалася до починання і велика політика – в Україні йшла передвиборча президентська кампанія, Сергій Тарута, Олег Мкртчан та все керівництво ДМК офіційно підтримувало прем’єр-міністра та кандидата на президентську булаву Юлію Тимошенко. Тому будівництво електростанції подавали з приставкою «під особистим патронатом Юлії Володимирівни». Говорили, що Тимошенко обіцяла сприяти будівництву, а також допомогти із капітальним ремонтом Палацу Металургів.
Проте – не склалося. Президентом став Віктор Янукович, і про електростанцію якось непомітно забули. Більше того – ДМК явно потрапив у немилість через підтримку Тимошенко, і йому відключили газ через борги. Працівники комбінату зі стажем пам’ятають, як влітку 2010 року навіть не було можливості нормально помитися у лазні: гріти воду не було чим. Потім Бугу прибрали з посади гендиректора, на його місце прийшов Максим Завгородній, котрий взагалі не згадував про енергетичний проект. Чому будівництво застопорилося, так нормально і не стартувавши, нам не відомо. Подейкували, що нове керівництво України просто не пустило Таруту та Мкртчана на енергоринок країни, який був поділений між великими гравцями. Як знати, може, так воно і було, а може й ні. Дороге японське обладнання, кажуть, досі стоїть на новому складі цеху приймання та комплектації обладнання і потихеньку стає непридатним.
Звичайно, якби ДМК тоді таки зумів збудувати газову електростанцію, зараз Кам’янське було б у виграші. Адже ця електростанція могла б стати резервним джерелом енергоживлення для об’єктів критичної інфраструктури, тих самих насосних, які подають нам питну воду та теплоносій, а також для лікарень хоча б у центральній частині міста – 1-й та 9-й. На жаль, сьогодні залишилося лише шкодувати, що тоді, 13 років тому, дуже хороший почин так і не став реальністю. А нинішнім господарям Каметсталі (колишнього ДМК) така електростанція навряд чи потрібна – у Ахметова у власності ціла енергокорпорація ДТЕК, і йому вигідніше, щоб комбінат купував електроенергію у неї, у народі про такі схеми кажуть: гроші перетікають із правої кишені до лівої. І вкладати кошти в газову електростанцію на Каметсталі Ахметову немає жодного сенсу.
І все-таки шкода…