Голова екокомісії Кам’янського Лукашов: «Світ має бути зацікавлений у відновленні довкілля України»

Післявоєнне екологічне відновлення України має відбуватись на одному рівні з інфраструктурним. Таку думку в своєму блозі під назвою «Навіщо Європі заміновані землі України» висловив голова екологічної комісії м. Кам’янське (Дніпропетровська обл.) Олександр Лукашов. 
За понад 8 місяців повномасштабного російського вторгнення в Україну сума завданих довкіллю збитків перевищила 37 млрд євро. Так, 23,3 тис. гектарів українських лісів випалені ракетами та снарядами через бойові дії. Частина з них буде відновлюватись десятиріччями, частина – втрачена назавжди.
Інша проблема – мінування територій та засмічення земель залишками відпрацьованих боєприпасів. З 2014 року Україна очолила рейтинг держав із забруднення території вибухонебезпечними предметами. За 8 років війни постраждало близько 180 тис. квадратних метрів земель, а це – 30% загальної площі країни.
«Чи варто говорити, що частина цих земель – сільськогосподарські.За попередніми підрахунками експертів, на розмінування необхідно 10 років та 2 мільярди євро фінансових витрат. Наразі в секторі розмінування територій нашу державу підтримують США, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія», – говорить Олександр Лукашов.
Він зазначив, що найпростішим способом повоєнного відновлення земель може стати французький сценарій. Там після Першої світової війни ухвалили рішення вилучити з обігу та користування понад 1200 кв. кілометрів земель. Згодом їх «віддали» природі на довічне відновлення. При цьому там досі тривають роботи з розмінування.
«В цьому випадку роботу природи можна поєднати із штучною фітоекстракцією, тобто створенням насаджень, що здатні «витягати» в себе хімічне забруднення. Але вилучення земель може призвести до скорочення посівних площ і можливо – зниження об’ємів експорту зернових», – говорить очільник екологічної комісії Кам’янського.
Олександр Лукашов підкреслив, що до початку війни Україна забезпечувала 20% зерна у Всесвітній продовольчій програмі ООН. Після повномасштабного вторгнення зусиллями керівництва ООН та Туреччини вдалось забезпечити зернову угоду та постачання українського зерна для 100 млн. людей.
«Відновлення українського довкілля для міжнародної спільноти – це більше, ніж патетика та лозунги про підтримку. З точки зору вигід йдеться про пряму продовольчу безпеку світу, а відповідно – геополітичні процеси в середині окремих країн. Адже «голодні бунти» навряд потрібні світові, в якому системи міжнародного права та мілітарної безпеки де-факто проходять стадію руйнування та перебудови», – сказав він.
Олександр Лукашов вважає, що повоєнне відновлення екології України має відбуватись на рівні з інфраструктурним. Важливою складовою цього процесу є підтримка країн-партнерів та використання досвіду держав, що раніше пережили війну.
«Наприклад – Natura-2020, що уявляє собою мережу охоронних ділянок зі збереження біорізноманіття на території країн-членів ЄС. В цю мережу вже включені ділянки територій країн, що в минулому постраждали від війни.  Данія передала 45% території, Нідерланди – 50%, Бельгія – 70%. Проте велике «АЛЕ» для України – час юридичного приєднання до Європейського союзу», – зазначив він.
Олександр Лукашов додав, що туризм, зелена енергетика та культурний обмін також є конкретними стимулами для міжнародних партнерів у відбудові українського довкілля.