У нинішній складний для країни рік наше місто відзначило кілька ювілеїв.
28 червня 50-річний ювілей відзначила «Дитяча мистецька школа ім. І.Г. Першудчева», 7 листопада свій 100-річний ювілей відзначив головний символ міста – пам’ятник Прометею. Не забули у місті й легендарного директора «Придніпровського хімічного заводу» Михайла Прокоповича Аношкіна, якому 14 жовтня виповнилося б 115 років. Згадувалося і про те, що 90 років тому було запущено Дніпродзержинську ДРЕС (зараз Дніпровську ТЕЦ). А ось про те, що головний культурний центр цього підприємства, відомий колись у місті клуб ДДГРЕС, також цього року відзначає свій ювілей, якось забули.
Про те, що цього року виповнюється рівно 70 років, як це «джерело культури» відчинило свої двері першим відвідувачам, свідчать дата на його фасаді – 1952. ДДГРЕС у той період була досить потужним підприємством, на якому працювало майже дві з половиною тисячі осіб. Для забезпечення культурного дозвілля працівників, а також членів їхніх сімей був побудований цей клуб, із залом на 300 місць, прикрашений за архітектурною модою того часу помпезними колонами. У клубі працювали гуртки, проходили дитячі ранки, концерти та збори колективу. За часів горбачовської перебудови і в 90-ті роки клуб поступово почав занепадати. У свій час у його приміщенні розміщалася рада ветеранів підприємства. Але згодом будівля повністю спорожніла і стала непотрібною своїм власникам. Зараз її двері забиті, вікна закладені цеглою, а прилегла територія заростає бур’янами та чагарником. Але все одно в зовнішньому вигляді будівлі збереглася її колишня велична постава, а з фасаду навіть не обсипалася плитка.