На лівому березі практично в кожній лісопосадці можна знайти могилки домашніх тварин. Воно й не дивно, адже в Кам’янському ніколи не було і немає офіційного цвинтаря для тварин, от і доводиться городянам ховати вихованців, де доведеться. І цих могил з кожним роком стає дедалі більше.
На лівому березі місця масових поховань тварин можна зустріти на 2-му, 4-му, 5-му та 9-му мікрорайонах. Деякі могили вражають своєю доглянутістю: огорожі, надгробні плити, висаджені рослини, іграшки та фотографії. Не завжди таку «красу» можна зустріти на звичайному цвинтарі.
На 4-му мікрорайоні часто можна зустріти кам’янчан, які відвідують могилки своїх вихованців, приносять пластикові квіти, розмовляють із померлою твариною. Звичайно, не дуже приємно, гуляючи лісом, постійно натикатися на поховання, але вибору у людей особливо немає.
Водночас таке близьке сусідство з цвинтарями домашніх тварин несе велику загрозу для оточуючих. Київська лабораторія ветеринарної медицини присвятила цій темі цілу статтю. Там пояснили, що у трупі собаки чи кішки залишається патогенна мікрофлора: кишкові палички, стафілококи, сальмонели. Вони виживають у землі. Небезпека збільшується, якщо поруч із похованнями низько проходять ґрунтові води, що потрапляють у свердловини та колодязі, або водоймища, де люди купаються. З настанням паводків всі токсини, мікроби і віруси разом з снігом, що розтанув, можуть потрапити в річку. Подібного роду токсини та мікроби, потрапляючи на тіло людини, можуть викликати ряд інфекційних захворювань: сальмонельоз, ураження шлунково-кишкового тракту, сказ, туберкульоз тощо. У Кам’янському немає крематорію. Найближчі – у Києві та Харкові. Але, ясна річ, ніхто так далеко не везтиме труп свого улюбленця.
Офіційний же цвинтар для тварин в Україні лише один — на Харківщині біля селища Бабаї.
Натомість цвинтарі для тварин успішно функціонують у всьому світі. Багато які з них визнані історичними: сьогодні там не лише ховають чотирилапих улюбленців, а й проводять екскурсії для туристів. Так, наприклад, Цвинтар Hartsdale у Нью-Йорку – найстаріший у світі цвинтар для тварин, який був відкритий у 1896 році. Там поховано понад 70 тисяч домашніх вихованців. Ціни на ділянки — до $500, причому замовити труну можна не тільки для кота чи собаки, але навіть для померлого метелика. У переліку послуг — жалобний оркестр та плакальник.
У Бразилії є меморіальний парк для свійських тварин (Primerio Crematório para Animais). Тут можна замовити поминальну молитву для улюбленої кішки, коня чи павука. Похорон вихованця відбувається під спів ченців ордена святого Франциска, який за легендою вважається покровителем тварин. Плата за собачий похорон у чотири рази вища, ніж мінімальна зарплата в країні — близько $1200.
