Коли і як відзначати Масляну у 2023 році: звичаї по днях на весь Сирний тиждень

Варто зауважити, що в Україні Масляна має не лише багато різних назв (Масниця, Пущення, Сиропуст, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця і не тільки), але також набула своєї яскраво вираженої індивідуальності. Але під будь-яким ім’ям святкування, за православними пасхаліями, починається за 56 днів до Великодня, напередодні Великого посту.

Відповідно 2023-го Масляну почнуть зустрічати з 20 лютого, а триватиме святковий період до 26 числа включно.

Як відзначають масляний тиждень

Гуляють на Масляну усі сім днів. За традицією свято ділиться на два періоди: Вузька (з понеділка по середу) та Широка (з четверга до неділі). Кожного дня тижня на Масляну є своє значення, традиції та обряди. Ось які особливості днями святкового тижня.

• Понеділок (20 лютого 2023) “Зустріч”:

В цей день заготовляють продукти для святкових столів, печуть млинці з різними начинками. Перший млинець віддають бідним, щоб вони пом’янули душі покійних родичів. В цей день роблять опудало з соломи в жіночій сукні та встановлюють у центрі села чи міста до закінчення Масляної.

• Вівторок (21 лютого 2023) “Загравання”:

У цей день розгортаються масничні гуляння – люди катаються з гірок на санках, на каруселях, влаштовують вистави. Але основні обряди пов’язані зі сватанням – молоді люди ходять на оглядини та вибирають собі майбутню пару. Вважалося, що якщо посватати наречену на Масницю, то й весілля буде скоро, відразу після закінчення посту.

• Середа (22 лютого 2023) “Лакомка”:

В цей день ходять на млинці до тещі. Господині запрошують своїх зятів на святковий обід і пригощають їх млинцями, пирогами та іншими стравами. Цей день вважався вдалим приводом, щоб налагодити стосунки в родині, подружитися і висловити свою вдячність.

• Четвер (23 лютого 2023) “Розгуляй”:

З цього дня починається Широка Масниця. Працювати було заборонено до кінця тижня, але ось розважатися можна вже по повній. В такі дні починали проводити кулачні бої, конкурси, змагання, водили хороводи, співали пісні та танцювали. Також збиралися великими компаніями за загальним столом.

• П’ятниця (24 лютого 2023) “Тещині вечірки”:

У цей день тещі наносять візит до зятя. Він кличе її в гості та пригощає млинцями власного приготування. Теща при цьому має право прийти в гості з подругами. За народними прикметами вважалося, що якщо ці обряди виконати в точності, то відносини тещі й зятя будуть ідеальними.

• Субота (25 лютого 2023) “Посиденьки зовиці”:

Цього дня родичі чоловіка приходять в гості до свого сина і невістки. Господиня пече млинці та пригощає свекра і свекруху. Невістці зазвичай родичі дарують у цей день подарунок, щоб показати їй особливу прихильність і “задобрити” її.

• Неділя (26 лютого 2023) “Прощена”:

В цей день заведено просити вибачення і прощати. Важливо провести цей день з добрими думками та настроєм, покаятися у своїх гріхах і увійти у Великий піст з чистою душею і совістю. Увечері в неділю влаштовувалися гуляння, на яких проводжали зиму і спалювали опудало Масниці.

Цікаві факти про Масляну

Християнська церква включила Масляну до своїх свят, назвавши його Сирним, або М’ясопустним тижнем, оскільки вона припадає на тиждень, що передує Великому посту. Проте стародавні традиції слов’янської масляниці сягають язичницьких звичаїв, пов’язаних із проводами зими та зустріччю весни.

На думку етнолога, кандидата філологічних наук, завідувачки науково-дослідного відділу інноваційних технологій та популяризації культури Українського центру культурних досліджень Валентини Телеуця, Масниця – це “українське свято на честь весняного пробудження природи, одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури”. За давніми традиціями на Масляну варили вареники – на козацьких землях це була головна ритуальна страва. Недарма козаки жартували, що на Масляну та турки вареники їдять, зазначає науковець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються IV століттям (календарі із села Ромашки Київської області та з Лепесівки Хмельницької області). Найбільш активне святкування Масляна придбала у IX-XII століттях на території Київської Русі-України.

У країнах східної Європи символом Масляної було опудало із соломи, одягнене в жіночий одяг, з яким разом веселилися, а потім ховали або спалювали на багатті разом із млинцем, яке опудало тримало в руці.