Цікавинки вулиці Соборної у Кам’янському

Це зараз вулиця Соборна (колишня Кірова) вважається таким собі бізнесовим центром, адже тут розташовано купа різноманітних фірм, офісів та магазинів. А раніше тут кипіло зовсім інше життя.

Про історію деяких будівель нагадує «Кам’янське. Історичний простір».

Так, наприклад, будівлю по вулиці Соборній, 6 ми знаємо, як єпархіальне управління УПЦ. Та за інформацією істориків, ця будівля була збудована на початку ХХ століття, як приватний будинок. Він неодноразово міняв квартирантів. Там знаходились більярдна, лікарняна каса, інші установи. Пізніше – контрольно-ревізійне управління, навіть податкова інспекція. До речі, свою єпархію місто отримало тільки в 2010 році,коли рішенням Священого Синоду Української Православної Церкви була заснована нова єпархія Української Православної Церкви на території тоді ще Дніпродзержинська. Синод постановив утворити Дніпродзержинську єпархію,виділивши її зі складу Криворізької та включивши до її складу Верхньодніпровський район, Кам’янське,  Криничанський, Солонянський, Магдалинівський, Петриківський та Царичанський райони. У 2016 року у зв’язку з перейменуванням міста єпархія була стала Кам’янською.

Ще одна цікава будівля, в якій зараз знаходяться різні фірми – будинок на Соборній, 14. Унікальність цього будинку полягає в тому, що тут знаходився штаб загону гайдамаків під проводом отамана Гриценка під час Української революції або Визвольних змагань 1917-1921 років.  До речі, у цей період Україна пережила різні форми національної державності: УНР, Українська Держава, ЗУНР, Кубанська НР, а також Кримська ДР.Українські етнічні території були розділені між Українською СРР, Польською Республікою, Королівством Румунія та Чехословацькою Республікою. Таким чином, Українська національно-демократична революція зазнала поразки. Ця поразка стала наслідком незгуртованості політичної еліти, незавершеності процесу формування нації, відмінностей між національними та соціальними завданнями визвольного руху, його обумовленості зовнішніми політичними й насамперед військовими факторами. Однак, не досягши своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності. Історики відмічають, що будинок потребує меморіальної таблички.

Зовсім поряд, на Соборній, 12, розташований будинок, який був збудований в 1891 році.  Тут знаходився Головний магазин Товариства споживачів Дніпровського заводу. Це товариство було засноване з метою забезпечення робітників і службовців Дніпровського заводу товарами народного споживання високої якості і за низькими цінами. Складалося з двох відділень: центрального, яке займало земельну ділянку, суміжну з Верхньою колонією, і нижнього, розташованого біля головних прохідних воріт. Центральне відділення Товариства споживачів складалося з двоповерхового головного корпусу та хлібопекарні з трьома хлібними печами та житловими приміщеннями для пекарів. Перший поверх головного корпусу складався з трьох приміщень: бакалійного,м’ясного та посудного відділень. На другому поверсі продавалися галантерейні товари, одяг і взуття. Між головним корпусом і пекарнею знаходилася контора товариства споживачів. Під центральною частиною головного корпусу був розташований великий підвал з окремим ходом з боку двору. У дворі збудованікам’яний лідник, ковбасна і коптильні, склади для товарів і сіна, погріб для вугілля, скотний сарай, свинарник, житловий будинок з квартирами для дирекції та обслуги. Знаходилося на Базарній площі. Друге нижнє відділення Товариства споживачів складалося з лавки та їдальні для робітників. Вхід до лавки був розташований з боку нижнього базару, до їдальні – лише з заводської території. Лавка складалася з одного великого залу і погребу для м’ясних продуктів, біля неї знаходилася шлакова цистерна для гасу. В їдальні були одна велика зала,кухня з плитою та погріб. Адміністрація їдальні підпорядковувалася Товариству споживачів. Зараз в будівлі розташований медичний центр та різні офіси.

А через дорогу можна побачити будинок, в якому мешкав начальник Головного магазину Едуард Лабунський. Будинок збудований наприкінці ХІХ ст.