У попередній публікації «Цікавинки вулиці Соборної у Кам’янському» ми розповіли про кілька цікавих будівель, що тут розташовані. І сьогодні ми продовжуємо історичний екскурс по вулиці, яка за своє існування змінила три назви.
На початку ХХ століття вулиця Соборна називалася Конторською, але носила цю назву зовсім недовго, і була перейменована на Кооперативну. Тут, за свідченням істориків нашого міста, у 1933 році в будинку №2 розташовувався Кам’янський торгсин (державна організація в СРСР, яка займалася обслуговуванням гостей з-за кордону). Також на вулиці Кооперативній знаходилася міська рада, що ділила разом із музеєм історії міста будівлю закритої православної церкви.
Вулиця Кірова з’явилася на карті Верхньої колонії після вбивства більшовицького вождя Сергія Кірова у 1934 року. Вулиця була коротенькою, як в принципі, і зараз.
До речі, в історичних матеріалах можна знайти інформацію, що вулиця Соборна розпочалася з комплексу трьох домів по проспекту Гімназичному, №№2,3,4, які як раз знаходяться на перетині з Соборною. Будівля була збудована на початку ХХ століття. Тут були банк, стоматологічний кабінет, книжковий магазин та магазини одягу і взуття. А в 1912 році тут знаходився кінотеатр «Модерн». Після встановлення радянської влади у цій будівлі на другому поверсі розташовувався готель «Червоний». А вже після 60-х років, -відомий багатьом сторожилам магазин продовольчих товарів, а на другому поверсі – міське БТІ.
Зараз тут також знаходяться магазини, в основному, меблеві. Та нажаль будівля в дуже плачевному стані.
Але найголовнішою пам’яткою вулиці вважається Свято-Миколаївський собор, розташований на Соборній, 1.
Повна назва з 2011 року – Свято-Миколаївський собор–кафедральний собор Кам’янської єпархії Української православної церкви. Православна Свято-Миколаївська церква була збудована в 1894 році на честь чудодійного спасіння цесаревича Миколи під час його поїздки в Японію. Основні кошти на будівництво церкви було виділено правлінням металургійного заводу. Частину коштів зібрали робітники – щомісяця з їх заробітків відраховували по пів-процента на будівництво, а потім і на утримання храму. Автор проекту храму, єпархіальний архітектор Альберт Бродницький, використовував у його зовнішньому декорі давньослов’янські мотиви. Церква була збудована із жовтої черкаської цегли. У 1929 році в часи антирелігійної компанії храм був закритий, в його приміщеннях розташувався Музей революції. Церква відновила свою роботу з початком німецької окупації міста в 1941 році і проіснувала до 1960 pоку, коли вона знову була передана музею. І тільки у 1988 році споруда була повернута православній громаді.
Реставратори повернули первісний вигляд бань, відновили чудове кам’яне мереживо, розписали внутрішні стіни, і церква, що розрахована на дві тисячі парафіян продовжує служити православним віруючим.
У комплексі з церквою у 2016 році було закладено фундамент для спорудження хрестильного храму на честь ікони Божої Матері «Тихвинська».
Сьогодні собор реконструюють, придаючи йому нового вигляду та блиску.
