Епідемічний паротит (свинка) – це гостре інфекційне захворювання, що викликане вірусом та характеризується лихоманкою, інтоксикацією, ураженням привушних слинних залоз, а також залученням у патологічний процес інших органів і систем. Це переважно дитяча інфекція, причому хлопчики хворіють частіше за дівчаток у 1,5 – 2 рази. У дорослих паротит зустрічається значно рідше, але переноситься набагато важче і часто супроводжується розвитком ускладнень. Після одужання залишається імунітет до хвороби на все життя.
Джерелом епідемічного паротиту є хворий з вираженими та прихованими формами захворювання. Механізм зараження – повітряно-краплинний (вдихання повітря, що містить вірус) та контактно-побутовий (через посуд чи дитячі іграшки, на які потрапила слина хворого). Інкубаційний період триває 11-23 доби. Людина стає заразною за 1-2 дні до виникнення перших ознак захворювання і продовжує виділяти вірус в навколишнє середовище до 9-го дня від початку клінічних проявів.
У більшості випадків хвороба починається гостро з підвищення температури до 39,5-40°С та супроводжується симптомами загальної інтоксикації: слабкістю, нездужанням, болями у м’язах, головним болем, ознобом, порушенням сну і апетиту. Характерним симптомом є виражений набряк привушних залоз. Зазвичай набрякають привушні слинні залози з обох сторін, рідше – з одного боку. Шкіра над запаленою залозою напружена, блищить, припухлість може поширюватися на шию. Через це обличчя хворого стає набряклим та приймає своєрідні контури.
Паротит небезпечний своїми ускладненнями, які проявляються, як правило, вже після гострої фази захворювання. Можливий розвиток менінгіту, менінгоенцефаліту, орхіту, гострого панкреатиту, артриту, міокардиту та ін. У жінок на І триместрі вагітності захворювання може призвести до інфікування плоду та викидня. У хлопчиків (в період статевого дозрівання), вірус вражає не лише слинні залози, він також вражає яєчка, що у 20-50% може призвести до безпліддя в майбутньому.
В жодному разі не можна займатися самолікуванням. За першої підозри на це захворювання необхідно звернутися до лікаря.
Профілактика.
До неспецифічних методів профілактики можна віднести поради щодо дотримання гігієнічного режиму (вологе прибирання, провітрювання), знезараження предметів побуту (посуду, іграшок і т.п.) та правил особистої гігієни: частіше мити руки, уникати контакту з слиною інших осіб при чханні або кашлі, користуватися окремим посудом і напоями, в місцях масового скупчення людей одягати захисні маски. Щоб убезпечити себе від цього захворювання бажано на деякий час припинити спілкування з людиною, що страждає «свинкою». Якщо ж контакт відбувся, можна провести пасивну імунізацію (ввести імуноглобулін).
Звертаємо вашу увагу, що специфічного лікування епідемічного паротиту не існує. Єдиним дієвим захистом від цього захворювання та його ускладнень є вакцинація! Для вакцинації застосовується комбінована вакцина, яка одразу захищає дитину від трьох інфекцій: кору, епідемічного паротиту та краснухи (вакцина КПК). За Національним календарем щеплень вона вводиться дитині двічі:
• 1-а доза – у 12 місяців
• 2-а доза – у 6 років.
Усім батькам рекомендуємо подбати про здоров’я і майбутнє своїх дітей та своєчасно зробити їм профілактичні щеплення!