Зараз – пора літніх відпусток. Через війну українці втратили можливість відпочивати на Чорному чи Азовському морях або ж виїхати за кордон. Тому ті, хто має хоча б якусь можливість десь виїхати «на природу», шукають нові місця для релаксу.
Серед місць, якими користуються кам’янчани – це зони відпочинку на березі річки Дніпро на Дніпробуді та Лівобережжі, а також Єлизаветівський котлован. Є також і передмістя Вільногірська, яке вже називають «дніпропетровськими Мальдівами» через білий пісок та чисту воду у ставку.
Саме туди – на наші Мальдіви – ми вирушили минулої неділі.
Одразу ж скажемо про дорогу, це буде корисно для тих кам’янчан, які їхатимуть власним авто. Класична дорога на Вільногірськ через Верхньодніпровськ – це просто жах! Якщо їхати трасою «Запоріжжя – Бориспіль», неподалік від Верхньодніпровська є роздоріжжя – на Кременчук та Вільногірськ. І одразу ж після повороту на Вільногірськ починаються величезні ями, місцям від асфальту мало що залишилось. Цікаво, ще деякі ділянки відремонтовані кілька років тому, там їхати нормально, але довжина таких ділянок не більше як сотня метрів, далі знову починається бездоріжжя. Що ж, полум’яний привіт колишньому губернатору Дніпропетровщини Валентину Резніченку та його оточенню, які на програмі ремонту доріг «Велике будівництво» освоїли мільярдні бюджетні кошти. Мабуть, на дарма кажуть, що у ряді випадків, зокрема в Дніпропетровській області, «Велике будівництво» перетворилося на «Велике крадівництво».
Тому їхати на ці Мальдіви краще через Верхівцеве. Біля села Новомиколаївка треба звернути з траси «Запоріжжя – Бориспіль», заїхати у саме село, проїхати повз колишньої нафтобази і потім – по трасі на Верхівцеве. Траса у нормальному стані, є навіть свіжа розмітка, схоже, її недавно ремонтували. Проїхавши через Верхівцеве, треба й далі йти по цій трасі вздовж залізниці і тут головне – не проґавити поворот праворуч, під залізницю. Десь за кілометр-два, не доїжджаючи до станції Вільногірськ, є віадук, саме в нього і треба заїхати і виїхати на ґрунтову дорогу. А там вже видно і водоймище, і пляж з білим піском, так що їхати зовсім недалеко.
Тепер про самий пляж. Пісок там дійсно білий-білий, аж очі ріже, і вода майже не замулена, день на метровій глибині добре видно дно. Прийшла сюди і «пляжна цивілізація» – біля дороги до води жваво торгують пивом і морозивом, здають в прокат квадроцикли і лежаки, а по пляжу ходить молодик з великою каструлею і продає гарячу варену кукурудзу по 30 гривень за качан. При цьому волає про свою кукурудзу так, що, мабуть, і в центрі Вільногірська чути. Ще рік-два – і тут напевне будуть продавати і «вільногірські креветки», і солодку пахлаву, і чебуреки. Загалом, все стає дуже схожим на пляжі Кирилівки чи Бердянська. Вхід на пляж та паркування машини безкоштовні (поки що!!!).
Але на цьому всі блага цивілізації завершуються. Бо тут немає ані «грибків», ані туалету, ані урн для сміття, ані лавок, ані впорядкованого місця для паркування машин. І що найбільш погано – тут немає ані рятувальників, ані лікарів, хоча відпочивають на воді тисячі людей.
Чому так вийшло, сказати важко. Адже зрозуміло, що тут стихійно виникла велика зона відпочинку, але до неї нікому немає ніякого діла. Невідомо, чия це територія – чи розташованого неподалік гірничо-металургійного комбінату, чи місцевої влади, чи якоїсь приватної особи. І чомусь володар цих земель аж ніяк не подумав про відпочиваючих. Парадокс – облаштувати тут торгівлю і заробляти гроші здогадались, а ось привести до ладу пляж – ні. От і вийшла майже дика зона відпочинку.
Як кажуть, все пізнається порівнянні. Згадалась зона відпочинку у Кам’янському, на ставку за житловим масивом БАМ. Там за два роки насипали пісок на пляжі, встановили «грибки» і лави, є кабінка для перевдягання, є урни для сміття і туалет, навіть спорудили місточок і будиночок для дітей. Зробили там і волейбольний майданчик. Ініціатори такого перевтілення – місцеві активісти за допомогою міської влади. Звісно, пісок тут не такий білий і вода не така прозора, як на вільногірських Мальдівах, але відпочивати набагато приємніше і зручніше.
Так що їхати на ці Мальдіви чи ні – вирішувати самим кам’янчанам. Якщо просто на екскурсію до цього рукотворного дива – то будь ласка, а якщо відпочивати біля води – то краще знайти щось інше.
Але це – наша особиста і суб’єктивна думка…
