Останнім часом значно зросла колекція цегли Музею історії міста Кам’янське. Зразки цегли та черепиці є своєрідним літописом забудови міста та селищ, розвитку будівельної промисловості на межі ХІХ–ХХ ст. Клейма на будматеріалах доносять до нас прізвища власників фабрик і заводів. Як виявляється, корпуси заводської лікарні, найстарішої в Кам’янському, споруджувалися з цегли, виробленої, зокрема, на заводах купця Григорія Савича Яська, що діяли в с. Мишеловка та Пирогове Київської губ. На спорудженні заводського училища використовувалася цегла, виготовлена на заводах купця, домовласника й відомого громадського діяча Якова Миколайовича Бернера, розташованих на вулицях Великій Васильєвській та Кирилівській у Києві.
У Верхньодніпровському повіті Катеринославської губ. діяв цегельний завод поміщика Федора Шишки, що мав торговельні зв’язки з Дніпровським заводом ПРДМТ. На цеглі ставилося клеймо «Ф. Ш.». Подібне клеймо, але «Ш.Ф.», ставив на вироби Шефтель Френкель, власник одного з катеринославських цегельних заводів. Не менш цікаву інформацію подають клейма на зразках черепиці. Дах одного з будинків по старій вул. Запорізькій був вкритий черепицею, виготовленою на заводі С. Н. Гапошкіна. З Верхньодніпровського повіту походить зразок черепиці, виготовленої на заводі промисловця, селянина за походженням Андрія Івановича Зезуля, що був одним з 12 черепичних та 25 цегельних заводів, відомих у повіті. А. І. Зезуль у 1902 р. за отриману позику у своєму рідному селі Саксагань поблизу Кривого Рогу заснував цегельно-черепичний завод, який випускав пресовану цеглу та марсельську черепицю ручного виготовлення. За свою продукцію завод був нагороджений золотою медаллю на одній з промислових виставок. Сподіваємося, що «цегельна історія» буде мати й нові сторінки…