Світлана Сушко: «Мені хочеться зробити роль Розалінди дійсно достойною»

22 вересня кам’янський театр ім. Лесі Українки оперетою «Летюча миша» відкриває свій 44-й театральний сезон. В цей вечір у ролі Розалінди вперше на сцену вийде заслужена артистка України Світлана Сушко, яка добре відома театралам міста своїми акторськими роботами у виставах «Мерилін Монро. Солоденька», «Кайдашева сім’я», «Я його дружина», «Мишоловка». Крім того у якості режисера Світлана Валентинівна поставила у нашому театрі романтичний трилер «Англійська рулетка», а зараз приступає до постановки вистави «Ніч перед Різдвом», яка повинна стати найгучнішою прем’єрою театру напередодні новорічних свят. Саме про ці дві її роботи, акторську і режисерську, ми поговорили зі Світланою Сушко напередодні відкриття нового театрального сезону

–    Роль Розалінди в опереті «Летюча миша» – одна з найвідоміших у світі. І якщо цю роль довіряють зіграти певній актрисі, то це безумовно визнання її акторського таланту і вокальних даних. 
–    Так, напевне. Тому я дуже вдячна Сергію Анатолійовичу за те, що він запропонував мені цю роль, за його довіру. А щодо визнання… Про визнання можна буде говорити тільки після прем’єри, коли я побачу реакцію глядачів на мою роботу, почую їх аплодисменти. Мені хочеться зробити роль Розалінди дійсно достойною. Я вважаю, що у нас є всі шанси скласти приємне враження у глядачів, які прийдуть на відкриття сезону, бо маю щасливу нагоду працювати у прекрасній команді, яку зібрав головний режисер театру для цієї чудової вистави.
–    Впевнений, що глядачі гідно оцінять вашу акторську майстерність у цій виставі. Натомість, хотілося б трохи більше дізнатись про вашу наступну режисерську роботу. «Ніч перед Різдвом» – це класичний твір, який відомий, напевне, всім українцям. Не страшно братись за класику?
–    За класику братись завжди страшно. Бо це безперечно велика відповідальність. Тому, звичайно, у мене є певний «трепет» перед класикою. Цей трепет, на мою думку, має бути у кожної цивілізованої людини, бо кожен класичний твір пройшов випробування не одним десятком років. І ми це маємо відчувати і тримати себе в «піднесеному» режимі доторкаючись до класичного матеріалу. Саме в такому настрої я приступаю до роботи над виставою за повістю «Ніч перед Різдвом» Миколи Васильовича Гоголя, якого я дуже поважаю і вклоняюся перед його талантом.

–    Чим плануєте зацікавити і вразити глядачів цієї вистави, які напевне добре знають сюжет? Чи будуть у вас якісь несподівані режисерські рішення, які змусять глядачів подивитись на цю історію під іншим кутом зору?
–    Задовольнити можливі запити глядачів і чимось їх здивувати – таку задачу ставить собі кожен режисер, беручись за той чи інший матеріал. Що стосується конкретно цієї вистави, то повторюсь, це для мене дуже велика відповідальність, бо всі добре знають цю історію: читали повість, дивились зняті за її мотивами фільми та мультфільми, можливо бачили й інші вистави. До речі, перша екранізація повісті «Ніч перед Різдвом» була зроблена ще на початку епохи німого кіно – рівно 110 років тому, у 1913 році. Тобто всі бачили і різних Солох, і різних Оксан, і різних Вакул. Кожне творче рішення має право на життя. У виставі нашого театру будуть наші, не схожі на інших,  Оксана, Вакула, Солоха. А ця унікальність досягається кропіткою роботою всієї творчої групи, яка вже працює над виставою. Щодо якихось особливих режисерських ходів, то єдине, що я напевне можу сказати – що вони точно з’являться в ході роботи з акторами.
–    А актори вже затверджені на ролі в цій виставі? Можете сказати, хто кого буде грати?
–    Так, ми будемо працювати у такому складі: Оксана – Анна Макєєва, Вакула – Рулсан Куксенко та Руслан Таран, Солоха – Валентина Галєнко, дяк – Євген Босенко, а чорта у нас будуть грати Владислав Дубінін та Іван Чебан. Це актори, які у нас затверджені на головні ролі. Також у виставі будуть брати участь артисти балету під керівництвом головного балетмейстера Наталії Клішиної, артисти оркестру під керівництвом головного диригента театру Євгена Курова, студенти театрального коледжу та вихованці студії «Гармонія».
–    А для себе якусь роль виділили в цій виставі?
–    Взагалі-то дуже хочеться. Але коли ти стоїш на позиції «режисер», то не варто «відбирати хліб» у акторів.
–    Чорт з Вакулою у вашій виставі будуть літати небом?
–    Знаєте, всім хочеться, щоб цей політ був у виставі, але тут є певні складнощі. Можу сказати однозначно, що маю на меті добирати режисерські рішення, які працюють у даному жанрі, за законами якого будується неповторна атмосфера вистави. Саме цього і буду досягати.