Не існує стільки добрих рук, аби знайти домівки всім безпритульним тваринам у Кам’янському

Ні у Кам’янському, ні у будь-якому іншому місті нашої країни не існує стільки добрих рук, аби прилаштувати всіх безхатніх тварин. Оскільки, перш за все, проблема полягає у безвідповідальному ставленні людей до братів наших менших. Деяка частина населення не усвідомлює важливість стерилізації домашніх тварин, через що кількість безпритульних з кожним днем лише збільшується.

Як зараз функціонує притулок та з якими викликами стикається щодня, ми дізналися, поспілкувавшись з заступницею директора КУ «Притулок для тварин» КМР Мариною Петеліною.
Наразі у притулку для тварин Кам’янського знаходяться близько 420 собак та 220 котів. З початком повномасштабної війни в нашій країні ситуація з кількістю безпритульних тварин лише погіршилася. Першим фактором у цьому процесі відіграє роль потік вимушених переселенців, які вивезли своїх тварин з-під обстрілів та не мають можливості їх утримувати на новому місці проживання. У кращому випадку власники звертаються до притулку з проханням допомогти у прилаштуванні. У гіршому – просто залишають їх на вулиці та згодом такі тварини також через певні обставини можуть потрапити до установи (наприклад, через отримані травми у небезпечному середовищі).
Як зазначає заступниця директора, установа не в змозі прилаштовувати домашніх котів та собак, власники яких з тих чи інших причин вирішили їх позбутися. В такому випадку притулок може лише посприяти у пошуку домівки для чотирилапих інформаційно.

Проблема стерилізації

Головною проблемою, через яку наше місто потопає у безхатніх тваринах, залишається питання стерилізації. Адже саме через безвідповідальне відношення до цієї процедури багатьох власників ми маємо на вулицях стільки нікому не потрібних собак та котів.
Як зазначила Марина Петеліна, притулок надає послуги з безкоштовної стерилізації тварин за заявками мешканців через Єдину диспетчерську службу. Заявки виконуються у порядку черги або в порядку терміновості кожної окремої ситуації. Працівники установи виїжджають на місце знаходження тварини (яке вказує заявник), здійснюють відлов та доставляють у Притулок, де ветеринари проводять стерилізацію. Після цього тварину повертають на попереднє місце перебування, тобто у звичний для неї ареал проживання.
Звертатися з запитами щодо стерилізації тварин можуть всі мешканці, які бачать на вулицях нашого міста собак без кліпс та таких тварин, які вже досягли певного віку для проведення такої операції ( мінімум 8-ми місячного віку).
В штаті притулку працюють на постійній основі один ветеринарний лікар та один фельдшер ветеринарної медицини. За можливістю лікар, окрім першочергового надання допомоги тваринам притулку, проводить стерилізацію тих, хто щоденно потрапляє до установи.
Раз на тиждень, у середу, у притулку працює залучений лікар-ветеринар, який безпосередньо займається проведенням стерилізації тварин. Якщо немає термінових випадків, пов’язаних із проведенням складних операцій, залучений ветеринар здійснює близько 10-15 стерилізацій на день.
«Кількість тварин, які потребують стерилізації, значно перевищує можливості, які може надати притулок», – зауважує Марина Петеліна. Тому заступниця директора наголошує на свідомому ставленні власників до своїх тварин та наполегливо рекомендує обов’язково проводити стерилізацію своїм собакам та котам задля зменшення популяції безхатніх.

Цуценята та кошенята

Як заявила Марина Петеліна, цуценят та кошенят, які безвідповідальні власники залишають під воротами притулку, установа не не має можливостей приймати та опікуватися таким «приплодом». На це є декілька важливих причин. По-перше, в багатьох випадках нещеплена тварина має велику долю ризику померти від навколишніх інфекцій, які розповсюджують дорослі тварини. Навіть за умови того, що їй зроблять першу вакцинацію, період до другої становить три тижні, за які не встигає сформуватися імунітет і тварина залишається дуже вразливою до зараження. По-друге, зібрати всіх цуценят та кошенят та прилаштувати їх у добрі руки притулок не має фізичних можливостей: ні безмежної території, ні працівників, які будуть цим займатися. «Збирати всіх цуценят та кошенят навіть не гуманно, оскільки вижити на вулиці у цих тварин значно більше шансів», – зазначає заступниця директора.

Отруєння та каліцтво безхатніх тварин  
Ні для кого не секрет, що суспільство умовно поділене на два «табори» – тих, хто безумовно любить та допомагає безхатнім тваринам та тих, хто їх знищує та умисно калічить.
За допомогою перших притулок має можливості здійснювати свою основну місію, спрямовану на зменшення кількості безхатніх тварин та прилаштування їх у люблячі родини. Але через жорстокість та негативне ставлення інших людей притулок поповнюється ще більшою кількістю собак та котів, які потребують допомоги.
Марина Петеліна зауважила, що в практиці притулку вже є декілька успішних кейсів, які доводять, що кривдників тварин можна покарати за жорстоке поводження. Головне – аби люди вчасно реагували та закликали до цього поліцію та працівників установи. Лише так можна довести злочин та боротися за те, аби встановити правопорушника та притягнути його до відповідальності.
«Не можна та не варто залишатися байдужими, якщо ви побачили або дізналися про факти знущання або травмування тварин, – зазначає заступниця директора. – Перш за все про це треба повідомити поліцію та звернутися до притулку для тварин».
Отже, ситуація у нашому місті зі зменшенням популяції безпритульних тварин залишається контрольованою та налагодженою. Важливу роль відіграє притулок для тварин, який не лише виконує свої основні функції, а й виступає платформою для формування гуманного суспільства. Головним питанням залишається свідоме ставлення людей до своїх тварин та гуманне відношення до безпритульних. Якщо кожна людина буде відповідально та більш чутливо ставитися до братів наших менших, з часом ми зможемо подолати проблему безхатніх тварин на вулицях нашого міста та наблизимося до втілення у свідомість наших містян європейських цінностей по відношенню до всього живого.