“Коли я втратив руку, вона стала моєю правицею.” Так важко поранений захисник говорить про дружину, яка щодня підтримує його на шляху відновлення. Нині вони разом у Львові, де у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) воїнові гоять рани, пересаджують шкіру та відновлюють зір.48-річний Олексій Попович з міста Кам’янське Дніпропетровської області. В цивільному житті був підприємцем та волонтером, який допомагав фронтові. Старший із двох синів Олексія після проходження строкової служби у 2021-му підписав контракт із ЗСУ. Як тільки починається повномасштабне вторгнення, батько йде вслід за сином – у військо. І поповнює лави 71-ої окремої єгерської бригади, де пройшов шлях від стрільця до головного сержанта.
На початку осені бригада бере участь у наступальних боях на Запорізькому напрямку, де поблизу Вербового Олексій і зазнає важкого поранення. Головний сержант тоді забирав з поля бою полеглих і поранених побратимів. Ворожий танк поцілив в евакуаційну машину, поруч з якою і знаходився Олексій. Вибух – це останнє, що він пам‘ятає.
«Коли мені зателефонував побратим чоловіка, то був відчай, сльози і нерозуміння того, що мене очікує. Ти не можеш себе до цього підготувати. Це нереально”, – пригадує свій тодішній стан дружина Олексія – Юлія. Жінка відразу вирушає до Запоріжжя, де її чоловік перебуває в реанімації у важкому стані. Черепно-мозкова-травма, контузія легень, розтрощена рука, пошкоджені кінцівки, обличчя і сітківка ока. Перше, що відчуває Олексій, коли приходить до тями – це як кохана дружина тримає його за вцілілу руку. За перші два тижні чоловік переносить з десяток операцій. Верхню кінцівку, яка постраждала найбільше, лікарям доводиться ампутувати. «Юля стала моєю правою рукою. Спершу було складно в побуті. Вона допомогла адаптуватися і прийняти травму», – розповідає захисник.
Нині Олексій продовжує лікування у Львові – в Центрі НЕЗЛАМНІ. Тут з ним працює мультидисциплінарна команда. Аби загоїти рани захисника, лікарі нашого Центру термічної травми та пластичної хірургії закрили уражені ділянки власною шкірою пацієнта. Водночас офтальмологи Центру працюють над відновленням у Олексія частково втраченого зору. Паралельно триває і фізична реабілітація воїна.
Нещодавно в День Десантно-штурмових військ Головнокомандувач Валерій Залужний відзначив Олексія Поповича почесним нагрудним знаком “Кращий сержант (старшина) Збройних Сил України”. Тим часом старший син сержанта – 22-річний Данило – продовжує служити на Бахмутському напрямку. Батько ж готується до протезування та повернення до цивільного життя.
