За новоюліанським календарем Богоявлення Господнє (або Водохреща) святкуємо відтепер 6 січня. Що для нас відкриває це свято, про його традиції, норми та правила церкви розповів настоятель Козацької церкви Пресвятої Покрови ПЦУ – отець Феодосій.
Що говорить історія
Священик розповів, що на свято Богоявлення ми святкуємо подію, коли на тридцятому році свого життя Ісус Христос прийшов на річку Йордан до Івана Хрестителя для того, аби прийняти хрещення. Але, коли Іван побачив Господа, то відповів, що не гідний охрещувати Його. Натомість, Господь сказав, що так написано в Пророках, тому треба виконати волю Його Батька. Коли Ісус зайшов у йорданські води, то почувся голос з небес і у вигляді голуба зійшов Дух Святий. Тому це свято і носить назву Богоявлення, оскільки трійця Бога у повноті своїй з’явилися в один час в одному місці.
«Між Різдвом Христовим, яке ми святкуємо 25 грудня, та святом Богоявлення зараз проходить трохи менше двох тижнів. Насправді історично між цими подіями минуло 30 років», – зауважив священик.
Для чого ж Ісус охрестився? Адже насправді йому не потрібне було очищення від гріхів, оскільки він був безгрішним. Натомість, з огляду на те, що він прийшов на землю, як людина, він мусив виконати весь людський закон та показати, наскільки близьким він є з людством. Адже перші 30 років Ісус Христос жив по юдейському закону.
Коли ж відбулося Богоявлення, сталася така подія, коли води йорданські повернулися назад, тобто річка змінила напрямок своєї течії у зворотній бік.
Що свято Богоявлення значить для християн
Сама подія Богоявлення Господнього має викликати у людей почуття радості від пізнання Бога. «Ми бачимо Бога духовними очима, коли відчуваємо Його заступництво», – зауважує священик.
Коли ж правильно святкувати Богоявлення: 6 чи 19 січня?
«Християнські свята не можна святкувати лише виходячи з природніх факторів, наприклад, коли є заморозки, – зазначає священик. – Оскільки таким чином ми будемо спиратися не на духовні засади, а на те, що вказує нам природа». Це властиво язичникам, які керувалися саме такими знаками та поклонялися природнім стихіям.
Купання на свято Водохреща
В Україні традиції купання на свято Богоявлення історично не було. «Якщо ми вважаємо себе християнами, то досить не розумно стверджувати, що занурення в ополонку може принести будь-які блага людині», – зауважує отець Феодосій. Для такої процедури необхідна спеціальна підготовка, інакше можна лише нашкодити своєму здоров’ю.
Якщо все ж таки люди бажають купатися на свято Богоявлення, то вони, звісно, можуть це робити. Ніхто їм цього не забороняє. Ймовірно, вони самі започаткували таку традицію, це може приносити їм втіху та радість. Натомість, обираючи між купанням та богослужінням і освяченням води у цей день, варто надати перевагу останннім діям.
Про освячення води на свято Богоявлення
Чин великого освячення води правиться один раз на рік. В цей день у церквах читаються певні молитви, в яких призивають благодать Святого Духа на воду. «Лише освячена вода не може замінити молитви людини, таїнства та добрі справи», – підкреслює отець Феодосій. Вода може послужити лише допомогою.
Вірніше говорити про те, що людей освячує не вода, а та благодать, яка сходить на воду у свято Богоявлення. Таку воду прийнято називати великою агіасмою (богоявленська вода). В молитвах в цей день згадуються різні випадки з проханнями, коли буде діяти Дух Святий (недуги, благословення, освячення домівок).
Освячення осель після свята Богоявлення відбувається саме хрещенською водою.
«Це свято – велика традиція та благодать, коли люди відчувають, що стають причетними до освячення води, як колись трійця Бога освятила води Йордана», – розповідає священик.
Чи всюди у цей день вода стає освяченою?
Часто люди ставлять собі питання: навіщо відвідувати храм у свято Богоявлення, адже і так в цей день вода стає освяченою усюди? Насправді невідомо, хто саме висунув таке твердження, що вода має освятитися «автоматично» у всіх існуючих джерелах. «Вода освячується лише там, куди ми закликаємо Божу благодать», – зауважує отець Феодосій. Тобто у храмі, де є священик та люди, які спільно із ним моляться та закликають Божу благодать на всі життєві випадки.
Що обрати: традиції чи норми та правила церкви?
Норми і правила церкви в цей день закликають людей до молитви, освячення води та до благих справ. Освячену воду треба принести додому та окропити нею оселю. «Молитва, освячення води та добрі справи – це найголовніше, що маємо робити в цей день», – зауважує священик.
На другому плані мають залишатися наші традиції. «Вони не основні, але відіграють важливу роль у житті християнина», – додає отець Феодосій. Гарною українською традицією є окроплення святою водою помешкання. Постане питання: чим же це робити? Натомість, все вже було вирішено зазаделгідь нашими пращурами. Після свята Трійці минулоріч мали залишитися освячені трави, які слід змочити освяченою водою і таким чином окропити свою оселю.
Також поширеною у західній частині України є традиція запрошувати до своєї оселі священика, щоб він окропив її святою водою, та освятив.
Тож, вибір залишається за кожною людиною особисто: чи віддати перевагу звичним традиціям, чи дотримуватися правил та норм церкви. Втім, є можливість їх поєднати. Кожен чинить так, як підказує йому серце.
