29 лютого — день, який з’являється в календарі раз на чотири роки. Хтось сприймає його як звичний день, хтось бажає надати йому містичного забарвлення. За кількістю прикмет цей день може позмагатися хіба що з «п’ятницею 13-го». Вірогідність народитися у високосний рік та ще й 29 лютого дорівнює 1 до 1461. Таких людей у світі налічується понад 4 млн. Хтось поспівчуває їм, буцімто день народження раз на чотири роки — зла витівка долі, а хтось навпаки позаздрить, зважаючи на економію.
29 лютого є щороку, але триває лише мить
Психологи вважають, що народжені 29 лютого в більшості самі вважають себе винятковими і такий настрій у житті допомагає їм виділятися з натовпу. Із відомих українців 29 лютого народився екс-спікер Верховної Ради Олександр Мороз, щоправда, це дата, яку йому «причепили», і фігурує вона лише у його паспорті. Насправді він народився на 10 днів раніше, 19 лютого. Але йшла війна, 1944 рік, і дитину записали з запізненням. Раз на чотири роки день народження святкують також колишній тренер «Динамо», почесний громадянин міста Ужгорода Йожеф Сабо та Володимир Комаров — актор, учасник комік-трупи «Маски».
Серед відомих людей, народжених 29 лютого, також італійський композитор Джоаккіно Антоніо Россіні, ірландсько-американський інженер Джон Холланд, який сконструював перший сучасний підводний човен, Герман Холлеріт, засновник IBM, творець табулятора, Йоргос Сеферіс, грецький поет та дипломат, лауреат Нобелівської премії з літератури 1963 року, боксер Вадим Токарєв, Раїса Сметаніна, радянська лижниця, 4-разова олімпійська чемпіонка і 5-разова чемпіонка світу, Жюль Верн – французький письменник, відомий своїми пригодами наукової фантастики.
Німецький професор Генріх Хемме розробив для 4 мільйонів людей, що народилися 29 лютого, спеціальний графік. У ньому все залежить від години народження. Якщо людина народилася з 0.00 до 6.00 — у невисокосні роки їй пропонується відзначати свій день народження 28 лютого. Якщо народилася з 6.00 до 12.00 — два роки після високосного відзначати 28 лютого, а на третій рік — 1 березня. Від 12.00 до 18.00 — протягом першого року після високосного святкувати пропонується 28 лютого, другий і третій — 1 березня. Той, хто народився після 18.00, може відзначати свій день народження 1 березня.
З-поміж багатьох трактувань варто згадати і більш містичне, згідно з яким 29 лютого є в кожному році, щоправда, це не день, а лише мить, тобто секунда. Настає вона щороку після 28 лютого о 00.00.00 і триває до 00.00.01. Звичайно, за цей час не насвяткуєшся, однак бажання загадати можна. На окремих сайтах, присвячених цій даті в Інтернеті, навіть пропонують провести міні-ритуал, який допомагає осягнути свою сутність. Радять також запам’ятати сон, який присниться у цю ніч, адже він буде віщим.
Із давніх часів вважається, що цього дня відкривається небо. Це схоже на двері в паралельний світ. Через ці двері проникають посланці. Всі новонароджені, хто «прийшов» до нас 29 лютого, наділені незвичайними здібностями. Як стверджують автори сайтів, присвячених цій темі, мета народжених 29 лютого — очищати Землю від скверни. Раніше того, хто народився цього дня, готували на мага, цілителя, пророка. Зараз стародавні знання втрачені, та особливий таємничий дар у дітей, котрі народилися 29 лютого, присутній, хоча самі вони часом цього не помічають.
В Україні – Касьянів день, а в Шотландії жінка пропонує одружитися
Вперше 29 лютого в історії позначено в календарі 45 року до н. е. З’явився цей день завдяки календарній реформі Юлія Цезаря, проведеній ним за порадою єгипетського астронома Созігена. До цього люди довго не могли підлаштувати календар під обертання нашої планети навколо Сонця, яке вона здійснює не за ціле число днів. Науковці визначили, що насправді рік триває 365 днів і 6 годин. Цезар вирішив раз на чотири роки додавати різницю як додатковий день. Система отримала назву юліанської і поширилася у всіх країнах, що входили до складу Римської імперії. Пізніше цей календар був уточнений із допомогою виключення із числа високосних тих років, які діляться на 100 (крім тих, які діляться на 400). До речі, в Європі «зайвий» день не визнавали аж до XVII століття. Цей день був, але не мав юридичного статусу. Цього дня не укладалися угоди, не давали в борг, аби не вийшла плутанина в паперах і не виникали проблеми.
В Україні 29 лютого — Касьянів день. Існує чимало легенд про Касьяна. З деякими з них пропонуємо вам ознайомитися. За однією він був світлим ангелом, але «здав» Усевишнього, розповівши дияволу про плани Бога вигнати з неба всю сатанинську силу. За це він був покараний: ангел повинен був три роки поспіль ходити за ним і бити молотом по чолу Касьяна й лише кожен четвертий рік Бог давав йому спокій. За іншою легендою, Святий Касьян стоїть біля воріт пекла на сторожі й тільки раз на 4 роки у нього вихідний. Ще одна легенда розповідає про недоброзичливість послідовника Христа Касьяна, який не відгукнувся на прохання Христа допомогти селянинові витягнути воза з болота, натомість допоміг чоловікові Микола Чудотворець. Тому Ісус побажав: «Благому чудотворцеві Миколі два свята в році, а Касьяну немилостивому — один на чотири роки».
Є ще така легенда про Касьяна, що він народився у хороших батьків, але був викрадений і вихований бісами. Пізніше йому зустрівся Святий Василь, котрий наклав на його чоло хресне знамення, наділивши Касьяна даром спалювати демонів, що наближаються до нього. Однак навіть це не зробило Касьяна в очах народу благочестивим: він так само залишався для всіх Касьяном немилостивим, Касьяном заздрісником, Касьяном грізним, Касьяном скупим…
Якщо відслідковувати прикмети, які стосуються 29 лютого та високосного року загалом, більшість із них несуть негативний зміст — не можна виходити з дому, не можна гуляти весілля, не можна будувати дім і т. ін. і лише у Шотландії з 1288 року 29 лютого жінкам дозволено проявляти ініціативу, запропонувавши чоловікові одружитися. Більше того, у разі відмови — штраф. Правда, є одна умова, обумовлена в Кодексі шотландського парламенту: «Всяка леді, яка йде свататися, має одягти нижню сорочку з багряної фланелі і щоб пруг її був добре видний, інакше чоловікові доведеться заплатити за неї штраф».
Попри міфи і легенди, які час від часу з’являлися навколо 29 лютого, більшість психологів стверджують: ще один день лютого придуманий людьми, тому всі розмови про містику та магію насправді лише прояви того, в що людина вірить або хоче вірити. Насправді все залежить від кожного з нас.
ДО ТЕМИ
День Святого Освальда
Крім 14 лютого — Дня Св. Валентина, у лютому є ще одне свято, присвячене коханню — День Св. Освальда, і припадає воно саме на 29 лютого, тому і відзначають його лише раз на чотири роки. Цього дня дівчата, котрі страждають від нерозділеного кохання, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.
Це свято назване на честь католицького святого Освальда, який пішов із життя 29 лютого 992 року. До кінця своїх днів архієпископ Йорка був активним священиком, відвідував засновані ним монастирі й будував нові церкви. Свою останню месу він відслужив 29 лютого 992 року. Потім, наспівуючи псалми, омив ноги біднякам — так він завжди робив під час Великого посту — і помер.
Традиція відзначення Дня Святого Освальда зародилася ще в V столітті в Ірландії. Давній переказ свідчить, що одного разу Свята Бригіта Ірландська прийшла до Святого Патрика і розповіла йому про нелегку долю жінок її монастиря, які страждали від нерозділеного кохання. Бригіту дуже обурювало те, що жінкам було заборонено проявляти ініціативу у стосунках і слід лише чекати пропозиції руки та серця від коханого. Святий Патрик перейнявся проханням Бригіти і дав дозвіл представницям прекрасної статі робити пропозиції своїм обранцям. Згодом таке право було обмежене лише одним днем — 29 лютого. Кажуть, що Бригіта Ірландська покликала в чоловіки самого Патрика, але згоди не отримала.
Улюблене свято феміністок
В Америці теж існує схожа традиція робити чоловікам пропозицію і пов’язана вона з популярним днем Седі Хокінс. Так звали головну героїню відомого коміксу, перше видання якого з’явилося в 1937 році. Стара діва Седі дуже втомилася від своєї самотності. Тож коли «дівчині» виповнилося 35 років, зневірений батько, використовуючи своє високе становище, вирішив зібрати всіх гідних холостяків міста. Було організоване «полювання». У ролі мисливця виступала його дочка і той чоловік, якого би вона змогла наздогнати, став би її чоловіком. Цей день був названий днем Седі Хокінс і з цього дня у незаміжніх американських дівчат на законних підставах з’явилася можливість «поганятися» за холостими чоловіками. Якщо «хижачкам» вдавалося зловити кавалера і до заходу сонця притягнути його до місця старту, то він був зобов’язаний взяти її за дружину.
