У театрі Кам’янського відбулася прем’єра вистави “Ромео і Джульєтта”

12 квітня в Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки Кам’янського відбулася прем’єра трагедії “Ромео і Джульєтта” у постановці головного режисера театру, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Чулкова. Добре знаючи режисерський талант Сергія Анатолійовича, театрали міста не сумнівалися, що і чергова його вистава теж виявиться неординарною та успішною. Тож усі присутні цього вечора в залі глядачі були в приємному передчутті та очікуванні того, чим і як сьогодні вразять їх творці вистави. І їхні сподівання та найсміливіші прогнози більш ніж виправдалися.

Цю постановку без жодного сумніву можна назвати грандіозною, масштабною, яскравою, зворушливою, елегантною і навіть шокуючою. Сльози в очах глядачів і тривалі овації, якими вони дякували акторам після вистави, стали найголовнішими оцінками її безсумнівного успіху. Історія життя і смерті Ромео і Джульєтти проникла в душі всіх, хто цього вечора прийшов до театру, змусила їх повірити в те, що Справжнє Кохання справді існує. Але за можливість доторкнутися до цього великого і чистого почуття закоханим доводиться часом платити дуже високу ціну.

У цієї вистави можна знайти чимало переваг і якихось особливо вражаючих моментів. Але насамперед хочеться відзначити те, що її авторам, залишаючи героїв на вулицях Верони 16-го століття, вдалося осучаснити цю історію. Зробити цікавою, близькою і зрозумілою сьогоднішньому глядачеві. Художник-постановник Ірина Кохан змогла органічно поєднати в костюмах героїв звичні нам предмети сучасного одягу з традиційним вбранням середньовічної європейської аристократії. Тому герої досить вільно почувають себе  на сцені у звичайних джинсах і стилізованих під середньовіччя шкіряних куртках. А дами викликають захоплення своїми яскравими і елегантними сукнями. При цьому одяг двох ворогуючих родів строго витриманий у фірмових кольорах цих кланів: яскраво-помаранчевих і бордових у Капулетті та пронизливо блакитних у Монтеккі.

Окремо хочеться відзначити вражаючу хореографію. Вистава починається несподівано для глядачів масовою бійкою в найкращих традиціях кінобойовиків 90-х років, коли рукопашні поєдинки на екрані вражали не комп’ютерними технологіями, а саме своєю постановкою і фізичною підготовкою акторів. А оскільки історія розвивається в середньовічній Європі, то далі герої не раз демонструватимуть і своє віртуозне володіння шпагою, змагаючись у цьому вмінні з легендарними мушкетерами французького короля.

Як завжди, не було претензій до постановок танців, у яких були задіяні всі присутні на сцені актори, відтворюючи особливу атмосферу середньовічних балів.

А головний компонент успіху цієї вистави полягає у вдалому виборі акторів на відповідні ролі та чудовій грі всіх тих, хто цього вечора виходив на сцену. Не знаю, чи доречне таке порівняння, але в мене Владислав Дубінін у ролі Ромео викликає асоціації із сонячним зайчиком або променем світла, що пронизує похмурі реалії та суворі традиції середньовічної Європи. За це говорять і його світле волосся, і його біла сорочка, і навіть білі кросівки (до речі, в білих кросівках на сцені був тільки він). Він весь світиться щирістю, відкритістю, він весело йде по життю, він відкритий для друзів і поблажливий до ворогів. І напевно не випадково, що саме його обрав Амур, щоб влучити в серце стрілою справжнього Кохання.

Молода акторка Анна Макеєва змогла передати всю невинність і чуттєвість 14-річної дівчини, яка несподівано для себе знаходить своє перше і, на жаль, єдине кохання. Який щирий її відчай, коли вона дізнається, що її обранець належить до ворожого табору. А її, не властива настільки юному віку рішучість і готовність на самопожертву викликає щире захоплення.

На сцені Ромео і Джульєтта, у виконанні цих талановитих акторів, не тільки закохалися з першого погляду – вони змогли закохати в себе всіх, хто сидів у залі. І навіть знаючи трагічний кінець цієї знаменитої історії, глядачі все одно до останнього сподівалися, що, можливо, станеться Диво і ця пара молодих людей все-таки знайде своє щастя. Проте режисер не став змінювати фінал легендарної п’єси.

На перший погляд може здатися, що щастю Ромео і Джульєтти завадив трагічний збіг обставин. Якби не було цієї безглуздої дуелі Тібальта і Меркуціо. Якби монах Лоренцо встиг відправити Ромео листа, в якому описав свій хитромудрий план. Якби завзятий слуга не квапився принести Ромео трагічні новини про його кохану… Можливо, тоді в молодих людей був би шанс прожити разом довге і щасливе життя. Але треба зазначити, що Ромео і Джульєтта значно випередили свій час, вони наважилися порушити норми моралі та кинути виклик законам тогочасного суспільства.  Тому і суспільство, і сам час знайшли спосіб, щоб покарати їх за таку зухвалість. Змусили заплатити Велику ціну за можливість осягнути й пізнати Велику любов.