Щорічно у другу неділю травня в Україні відзначається День матері. Цей міжнародний день покликаний показати суспільству, наскільки важливо та складно сьогодні бути мамою. А як бути мамою ще й двох дітей? Наскільки важко поєднувати роботу і турботу про них? Чи вистачає часу на домашні справи, на чоловіка, на відпочинок, на себе і свій зовнішній вигляд? Всі ці питання ми задали Світлані, молодій матері двох дітей. Світлана вважає: всі труднощі і проблеми будуть вирішуватися набагато легше, якщо до материнства бути готовим не лише фізіологічно, а й психологічно. Тобто усвідомлювати можливі майбутні труднощі і вміти знаходити способи їх вирішення у разі виникнення.
У кам’янчан Світлани і Федора двоє дітей. Старшій, Кірі, 10 років, вона вчиться у 4 класі. Молодшому, Артему, 4 роки, він ходить в дитсадок. Світлана працює продавчинею, заробляє на місяць 15 тисяч гривен. Федір – водій-далекобійник, заробляє на місяць 25 тисяч гривень. На перший погляд, доходи подружжя зовсім непогані. Проте, по-перше, зарплатню їм видають не усю одразу, а частинами. А по-друге, діти потребують доволі значних витрат: на продукти, одяг, ліки, позашкільні заняття та інше. А крім дітей, ще треба платити за комунальні послуги, інтернет, самим одягатися і хоча б інколи відпочивати…
Продукти
Продукти, за словами Світлани – найбільша стаття витрат у їх сім’ї. Дітям потрібно м’ясо, овочі, фрукти, молочні продукти. А ще хочеться побалувати дітей цукерками, печивом, цитрусовими, іншими смаколиками. Та й самим теж їсти треба. За один похід на ринок і у магазин вони витрачають не менше тисячі гривень! І це – на день-два, а потім щось із продуктів обов’язково закінчується, і треба знову йти за ними.
– За тиждень разів зо три доводиться ходити за продуктами, – розповідає Світлана. – Ось і порахуйте, скільки грошей ми на них витрачаємо! Тому доводиться дещо економити. З м’яса, в основному, курятину купуємо, вона дешевша. Та й корисніша. Добре, хоч яйця зараз дешеві, намагаємося купувати їх більше. У школі зараз дитина не харчується, тому дочці кожен день треба щось дати у школу: бутерброд, наприклад, із плавленим сиром і огірком, чи з ковбасою, або омлет з овочами, млинці. На шкільне харчування теж біля тисячі гривень в місяць витрачаємо.
Школа-дитсадок
На школу і дитсадок, за словами Світлани, вони витрачають не так вже й багато. В основному, платять у фонди школи і дитсадка. Фонд школи – це 180 гривень на місяць. Ще 20 гривень платять прибиральниці, яка клас прибирає (колись це самі учні робили).
Ще у школі є літній пришкільний двотижневий табір для дітей. Коштував він раніше від 800 до 1000 гривен. Світлана залюбки здавала Кіру у цей табір. Дочці там дуже подобалось. Та чи буде він працювати у цьому році – поки що невідомо.
За дитсадок батьки платять 120 гривень на місяць. З цих грошей 100 гривень йде у фонд дитсадка і 20 гривень – на логопеда. Артем – дитина з особливими освітніми потребами (затримка мовлення), тому батьки не платять за харчування – годують його безкоштовно.
– Приблизно два рази на тиждень, а буває й частіше, у дитсадок приїжджають або цирк, або театр,– розповідає Світлана. – Коштує це від 60 до 90 гривень. Ще бувають у них фотосесії – від 45 до 300 гривень вони коштують, залежно від кількості фото-продукції. І хоча всі ці розваги – добровільні, хіба ж залишиш малого без таких маленьких свят…
Позашкільне навчання
Артем поки що не ходить ні в яку секцію, а от Кіра 2 рази на тиждень ходить на секцію з плавання. Коштує одне заняття 60 гривень. А нещодавно записалася у секцію важкої атлетики. Це коштує 300 гривень на місяць.
Світлана захоплення дочки схвалює. Бо спорт – це прекрасна можливість реалізувати себе, привід і нагода покращити власне здоров’я, а головне – чудовий шанс розширити коло спілкування.
Одяг
Діти ростуть, тому одяг і взуття доводиться купувати постійно. Дочці, за словами Світлани, потрібно 3-4 пари штанів і кофтин, 2 спортивних костюми, 2-3 пари взуття – і повсякденного, і для тренувань.
Одні спортивні штани коштують 300 гривень, футболка – 120 гривень, взуття – від 500 гривень і вище.
Синові теж потрібно 4 пари штанів, кофтини, футболки. Коштують вони практично стільки ж.
Як зазначила Світлана, собі і чоловіку одяг вони купують за залишковим принципом. Як кажуть у подібних випадках, засуваючи свої потреби до другого ешелону. За новими колекціями, звичайно, не слідкують. Ще вона намагається обов’язково купувати щось із косметики – слідкувати за собою потрібно завжди. І пристойно виглядати – також. Адже їй – лише трохи більше 30.
Розваги
За словами Світлани, дочка Кіра дуже любить виробляти з паперу різні іграшки, фігурки. Для цього їй потрібен папір, клей, скотч, олівці, фломастери.
Син дуже любить гратися машинками, любить розмальовки. І йому теж олівці потрібні. На все це йде від 600 до 1000 гривень на місяць. Але ж хіба можна заборонити дітям розвиватися, не сприяти їм у цьому!
Незаплановані витрати
– На жаль, діти часто хворіють, – розповідає Світлана. – Ось і в квітні обоє захворіли, і я разом з ними. На ліки пішло більше тисячі гривень. Добре, що деякі ліки були в нашій домашній аптечці. Крім ліків дітям постійно купляли апельсини, лимони. А ще так збіглося, що в цей час довелося ще за комуналку платити. На усе до зарплати грошей не вистачило – довелося у батьків займати.
А ще у квітні в Артема був день народження. Батьки вирішили не влаштовувати банальне застілля, а повести дітей (звісно ж, обох) у розважальний центр – там для іменинників знижка, тому за обох дітей, лише за вхід, заплатили 300 гривень, зекономили.
– Але у цьому центрі багато платних атракціонів, – каже Світлана. – Одна локація коштує 25 гривень. Звичайно ж, хотілося дітей ще чимось смачненьким пригостити. На їжу витратили ще 400 гривен. Для себе вже нічого не брали.
Вільний час
– Я працюю 6 днів на тиждень, – розповідає Світлана. – Субота – скорочений день. Чоловік працює вахтовим методом: два тижні у рейсі, два – вдома.
Звичайно ж, після роботи потрібно ще їсти наготувати, у квартирі прибрати, випрати, уроки у дочки перевірити. На жаль, на дітей зовсім мало часу вільного залишається. Втома заважає мені відігнати дітей від мультиків, аби сісти разом почитати розумну книжку. Максимум ми ті мультики дивимось разом. Добре, що чоловік, коли вдома, допомагає. Він і готує, і посуд миє, і за сином в дитсадок ходить, і собаку вигулює, і уроки в дочки перевіряє.
Добре, що батьки допомагають: можуть сина з дитсадка забрати, забирають дітей на вихідні. Дають нам можливість відпочити.
Як каже Світлана, незважаючи на зайнятість, вони з чоловіком все ж таки намагаються знайти час, щоб сходити у басейн, у кіно, чи театр, пограти в теніс, з’їздити на рибалку, або разом якийсь фільм подивитись. На жаль, немає часу почитати якусь книжку, тому вони, зазвичай, шукають якусь цікаву інформацію в інтернеті.
Вважаю своє материнство абсолютно щасливим
Світлана погоджується – бути матір’ю двох дітей сьогодні нелегко. Це і фінансові труднощі, і майже повна відсутність вільного часу, і безсонні ночі, і почуття невпевненості, наприклад, коли хтось із дітей хворіє.
– Всі ці труднощі не скасовують того, що я вважаю своє материнство абсолютно щасливим, – каже Світлана. – Адже, діти приносять дуже багато радості. Дитина – це найкоротший, найприродніший і, мабуть, найприємніший спосіб відчути, що таке любити когось просто за те, що він є, справді не очікуючи нічого натомість. Тому я б нізащо не відмовилася від можливості стати двічі мамою. Вважаю материнство найбільшим щастям і найважливішим з того, що я зробила в житті.
Підготувала Вероніка Очеретько
