Чотирилапі співробітники кам’янського ЦНАПу

Коти із прадавніх часів були невід’ємним супутником побуту та життя людини. Ці маленькі тваринки не лише рятували оселю від гризунів, але й приносили її господарям спокій та душевне умиротворення. Адже спостерігаючи за граційністю і плавністю рухів пухнастиків, а іноді за кумедними позами і нестримними витівками виникають виключно позитивні емоції.

Проте коти мешкають із людьми не лише вдома. Їх не рідко можна зустріти у магазинах, офісах і навіть у ресторанах. І чотирилапі там не просто гуляють або сплять, вони там працюють. Пригадаймо, наприклад, кота Ларрі – головного мишолова Уряду Великої Британії, який оселився у резиденції колишнього прем’єр-міністра Бориса Джонсона. А також кішку Віллоу, яка живе у Білому домі разом з родиною президента Джо Байдена.

Є такі коти-трудівники і в Кам’янському. Із пухнастими працівниками Центру надання адміністративних послуг, що знаходиться за адресою пр. В. Стуса 10/12, вдалося зустрітися нашому журналісту. Ми дізналися, як живуть та яку користь приносять чотирилапі у громадській установі. А розповіла нам про мешканців ЦНАПУ технік КП «Добробут» Проша Олена Олегівна.

Перший кіт у Центрі з’явився ще у 2018 році. Із притулку взяли старенького кота на ім’я Тихон. Масивний, пухнастий велетень із вибитим оком, схожий на кота породи мейн-кун, не прижився у закладі для тварин, тому постійно сидів у клітці. Було вирішено рятувати красеня поважного віку. Він став першим чотирилапим співробітником департаменту. Потім директор департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Марина Гарріївна Гурська, порадившись із колективом, взяла з вулиці двох малесеньких кошенят, хворих і занедбаних. Довелося докласти чималих зусиль, щоб вилікувати бідолах. Та нових господарів для них так і не знайшлося. І ось уже картатий кіт Персик та триколірна кішечка Мандаринка стали улюбленцями колективу. Киці привчилися жити в офісі не гірше, ніж вдома. У них є свої ліжечка, іграшки, місце для туалету, їжа і вода. За чистотою слідкують усі співробітники, годують, вигулюють. Чотирилапі вільно гуляють кабінетами, сплять на столах, на підвіконні – загалом активно допомагають працювати.

Особливим улюбленцем відвідувачів став кіт Рижик. Він мешкає у ЦНАПі лише два місяці, «працює» в офісі комунальних послуг КП «Добробут» на першому поверсі. Цей розкішний волохань вільно почувається серед натовпу відвідувачів, не лякається і охоче контактує з людьми. Проте зовсім нещодавно він був геть іншим. Його історію нам розповіла Олена Проша, яка і принесла кота до себе на роботу у ЦНАП.

Кіт Рижик довгожитель – йому 18 років. Усе своє життя він прожив вдома із хазяйкою Антоніною Олександрівною. Літня жінка не часто запрошувала у дім гостей, тому кіт не звик до надмірної уваги людей. Кілька років тому хазяйка пішла з життя, і кіт лишився жити у квартирі сам зі своєю подружкою-кішекчокою. (За дивним збігом обставин наша розмова з Оленою відбулася саме у третю річницю смерті хазяйки кота).

За тваринами періодично доглядала Олена Олегівна, проте нещодавно померла і кішка. І Рижик лишився один. У той час до квартири заселили переселенців з Бердянська, які тікали від війни. Поки вони просто навідувалися до житла, кіт сприймав їх спокійно, знайомився. Але коли сторонні люди почали заселятися, перевозити речі до нового житла, Рижик у дім їх категорично не пускав, шипів та лякав. Довелося Олені Олегівні забрати чотирилапого до себе додому. Проте і в неї Рижик прожив не довго, не зміг подружитися із господарським ротвейлером, постійно перебував у стресі, почав чахнути і стрімко втрачати руде хутро. Було вирішено переселити його на роботу. Добре, що директор департаменту Марина Гарріївна охоче дала дозвіл.

Спочатку кіт боявся людей, погано їв, ховався, шипів на усіх. Але швидко звик до нової домівки і навіть змінив свій характер. І тепер Рижик, або Апельсинчик, як ласкаво називають його працівники, став новим співробітником «Добробуту». Зранку він виходить у коридор, зустрічаючи співробітників ЦНАПу, охоче п’є з панянками каву з молоком (хоча раніше харчувався виключно кормом), ласує домашнім обідом, особливо полюбляє булочки.

Відвідувачі офісу, які щоденно приходять у справах, іноді йдучи до установи із поганим настроєм та наміром посваритись та вчинити скандал, коли бачать такого рудого красеня – вмить змінюються, забуваючи про всі негаразди. Пухнастик вмощується на столі, мурчить та ніби забирає на себе всю негативну енергетику. Відвідувачі із задоволенням гладять рудого, фотографуються із ним. І стає відразу помітно, як таке спілкування змінює настрій городян у кращий бік, знімає весь негатив. Не рідко до офісу комунальних послуг звертаються військові. Та коли вони бачать Рижика, на мить забувають про свої негаразди,  охоче розповідають, як вони, за власні кошти теж рятують кинутих тварин, в дуже поганому стані, занедбаних, поранених. Таких історій у ЦНАПі почули вже безліч.

Тож це незвичне сусідство ще раз доводить, що у нинішній складний час людям необхідні позитивні емоції, які може подарувати просте спілкування із пухнастим вуханем. І така зустріч із котом у найнеочікуванішому місці дарує заряд позитиву на весь день, а можливо, і на все життя.

Автор Олена Євдокімова