Думки з приводу: порятунок потопаючих – справа самих потопаючих…

На днях виконавчий  директор  ДТЕК  Дмитро Сахарук ошелешив усіх українців дуже дивною, м’яко кажучи, і неприємною заявою. Вкотре нагадавши, що їх чекає дуже важка зима, не виключено, що без світла, тепла і інших благ цивілізації, він заявив, хоч наші енергетики і працюють 24/7, проте у цій ситуації кожен повинен розраховувати лише на себе. 

“Розраховуйте на себе. Я не жартую. Все в наших руках і залежить від кожного з нас. Якщо кожен подумає,що він зможе зробити для того, щоб пройти наступну зиму, і зробить щось з цього, в нього точно зима пройде легше”, – заявив Сахарук.

Що залежить від енергетиків – мені більш-менш зрозуміло. А от що саме залежить від мене і мені подібних, і що конкретно я маю «зробить щось з цього», щоб полегшити собі зиму?  На жаль,  пан Сахарук це, чомусь,  не уточнив, навіть не натякнув. Тому залишається лише гадати…Поставити у квартирі генератор, сонячні панелі на даху (якщо, звичайно, грошей вистачить)? Пічку –буржуйку посеред кімнати? Запастися вугіллям і дровами? Свічками? Гасовими лампами?  Чи, може, як колись пропонував депутат Гривко, крутити годинами  велотренажер і самому видобувати електроенергію?  Плюнути на все і переїхати туди, де світло не вимикають? Чи просто мовчки сидіти у темряві?

Колись ми вже щось подібне чули: порятунок  потопаючих – справа рук  самих потопаючих…

Те, що  в нашій енергетиці великі проблеми, ми знаємо і без Сахарука. Он, останні  дні радіємо, що спека трохи вщухла і світло стали рідше вимикати, не по 7 годин, як раніше (тьху три рази, щоб  не наврочити!). За що дуже дякуємо нашим енергетикам, розуміємо,  що не все, на жаль, сьогодні залежить  від них.  Он, той же Сахарук нещодавно говорив, що  якщо не буде ППО, то нічого відновлено не буде. А ППО,по його словам, недостаньо. Розуміємо, що попереду нас  дійсно чекають  непрості, скажімо так, часи, хоч і сподіваємося на краще.  Напевно, в подібній ситуації начальник має казати людям правду, хай і не дуже для них приємну, а не уподоблюватись героям пісні про прекрасну маркізу, де на словах усе добре, а насправді…І все ж від керівника такого рангу хотілося б почути щось більш дієве,  конкретне і обнадійливе.  А не заяви про те, що все погано і – рятуйся, хто як може!

Як сказав один розумний чоловік, одержимість страхом і очікуванням поганого робить нас невпевненими…

Залишається сподіватися, що у Сахарука є для нас куди більш приємні новини, але він про це поки мовчить, щоб ворог  заздалегідь не здогадався і не завадив…