Думки з приводу: наше затишне Кам’янське

На минулих вихідних Кам’янське відсвяткувало День міста. Третій за час війни. До речі, звернули увагу – останні роки вересень стає усе теплішим, більше схожим на літній місяць, ніж на осінній. Як колись сказав поет: «Спинилось літо на порозі»… І це чудово! Сама природа створює умови, щоб кам’янчани відзначали день міста у чудову, теплу (і навіть спекотну), сонячну літню погоду!

Дякуючи нашим мужнім воїнам, увесь цей час ми живемо під мирним небом (за рідкими винятками), маємо змогу спокійно працювати, розважатися,і, звичайно ж, святкувати. На зло жорстокому і підступному ворогу.  З нагородженнями найкращих городян, піснями, танцями, парадами чемпіонів, міжнародним театральним фестивалем, продуктовими ярмарками – майже як було до війни. Так, можливо, дещо скромніше, без зайвої пишності.  Проте цей день завжди був і залишається для всіх кам’янчан  днем радості, посмішок і світла!

Саме цим, дуже важливим і дорогим для нас святом ми зайвий раз демонструємо наше бажання до життя, нашу незламність і впевненість у перемозі добра і справедливості над рашиським злом, наш оптимізм, підтримку одне одного у цей непростий час, і, звичайно ж, наших воїнів, наших захисників,  бо спокійний і надійний тил не лише надає їм надії і впевненості, а й надихає на перемогу!
Якщо Харків, де зовсім недавно відзначали День міста, став для всієї України символом сили, віри й незламності, то Кам’янське – символом надійного і міцного тилу. Наше місто, яке завжди славилося своїми працелюбними людьми, перетворилося на важливий центр допомоги та підтримки фронту. Це тил, на який можна покластися. Кам’янське показало, що навіть у складні часи війни воно не лише витримує, а й допомагає іншим, зміцнюючи обороноздатність України. Тут кожен день – це боротьба, кожен вчинок – крок до перемоги.

Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у своєму поздоровленні назвав  місто «наше затишне Кам’янське». Так, над ним часто пролітають ворожі ракети і дрони (а іноді і долітають), нерідко мешканці чують звуки далеких вибухів – війна, на жаль, не так вже й далеко від нас. І все ж Кам’янське, у порівнянні з іншими, залишається мирним, спокійним і (не будемо сперечатися) – затишним містом. Віримо і сподіваємося, що таким воно буде завжди! А якщо тут і буде щось змінюватися – то лише на краще!

А для ворога нехай воно стане символом марних сподівань, нездійснених надій і, врешті решт – повного краху!

Зі святом всіх нас, кам’янчани!