Представники влади, бізнесу, громадськості, центру зайнятості, ТЦК та ветерани області. Майже 250 людей онлайн і офлайн долучилися до обговорення теми працевлаштування оборонців. Розвіювали міфи, через які роботодавці не завжди відкриті для кандидатів, що повернулися з фронту. Зупинилися на важливості безбар’єрності підприємств. Напрацювали механізми, які б сприяли ефективнішому діалогу між підприємцями та демобілізованими.
«Наша мета – допомога ветеранам в адаптації. І ця зустріч у широкому колі про інтеграцію у професійне життя. Спілкуючись з бізнесом, розуміємо, що є робочі місця. Втім, не вистачає людського ресурсу. Фахівців, які б могли стати в стрій та підтримати економіку. Ними можуть бути наші ветерани», – зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Співвласник компанії-виробника косметики та побутової хімії Олександр Вертегел поділився – на виробництві вже працюють оборонці. Готові й надалі працевлаштовувати ветеранів, бо потреба у кадрах є. Перепона у тому, що роботодавець не має реєстру демобілізованих.
Співвласник компанії-виробника косметики та побутової хімії Олександр Вертегел
«Маємо чимало організацій, які намагаються щось робити у цьому напрямку. Це приватні ініціативи та благодійні фонди. Є державні установи, наприклад, центр зайнятості. Якщо всіх включити в єдину взаємодію, зрушимо ситуацію з місця. Бізнес побачив би людей, які звільнилися з лав Збройних сил, та допоміг адаптуватися до цивільної роботи», – висловив думку Олександр Вертегел.
Натомість не всі готові до цього, переконана співзасновниця проєкту After Front Катерина Філіппова. Понад десять років вона консультує оборонців. Працює й з роботодавцями. Переконана – комунікацію між ними треба зміцнювати. Одних навчити, як модернізувати бізнес-процеси під вимоги часу. Інших – віднаходити свої сильні професійні сторони.
Співзасновниця ГО «After Front: до професійного життя після фронту» Катерина Філіппова
«Бізнес хоче приймати ветеранів, але розуміємо – керівники мають чимало міфів та упереджень. Стосовно агресивності таких працівників, посттравматичного синдрому у них. Не всі вони усвідомлюють і те, що ЗСУ – це великий роботодавець. Тож оборонець на службі отримує досвід особистісний та професійний. Наприклад, аналітика, робота з командою, кризовий менеджмент. І це також плюс», – пояснює співзасновниця ГО «After Front: до професійного життя після фронту».
Учасники зустрічі висловлювали своє бачення, як налагодити діалог між бізнесом та демобілізованими
Підтримка на шляху реабілітації та адаптації до цивільного життя вкрай потрібна воїнам, поділився ветеран Максим Шункін. Для цього він і доєднався до проєкту ТитаниUA, аби залишатися поруч з побратимами. Постійно актуалізувати нагальні питання, спілкуючись за принципом «рівний-рівному». Залучати до їх вирішення компетентних фахівців.
Ветеран, амбасадор проєкту ТитаниUA Максим Шункін
«Багато чого залежить і від суспільства. Якщо ми приходимо на роботу й там заохочують, кажуть – «Ти – Герой», ми завдяки тобі сьогодні працюємо, живемо – людина розквітає», – резюмував амбасадор проєкту ТитаниUA Максим Шункін.
До обговорення питання працевлаштування оборонців долучили представники обласного центру зайнятості
Озвучені під час зустрічі пропозиції від бізнесу та оборонців в ОВА опрацюють та запропонують шляхи вирішення. Також нагадали про Путівник ветерана «Піксель». У ньому зібрані всі корисні посилання для воїнів. Серед них і на інформацію, як податися на вакансію та перелік доступних пропозицій від роботодавців. Варіанти щодо старту власної справи і перенавчання.
