Кліматичні гойдалки цієї зими: яким буде врожай на Дніпропетровщині

Нинішня зима вже запам’яталася теплою погодою і температурними максимумами. Щоправда, лютий встиг порадувати дніпрян снігом і легкими морозами. Але якою буде весна? Як вплине погода на врожай зернових і плодово-ягідних культур. Хто і що можуть завадити фермерам Дніпропетровщини у 2025 році?

Про це розповість «Наше місто».

У лютому в Дніпрі холодніше, ніж в Ісландії

Фахівці давно помітили, що традиційні сезони вже не відповідають кліматичним реаліям. У вересні ще щосили триває літо, а осінь фактично продовжується до новорічних свят. Ну а справжня зима, всупереч календарю, стартує вже в січні. А часом і пізніше.

– Метеорологічна зима, тобто стійкий перехід середньодобової температури через нуль у бік зниження, у нинішньому сезоні розпочалася тільки 5 лютого, – зазначає Василь Гринчак, начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології. – Це набагато пізніше за середньостатистичні дати. Ба більше, на початку січня – 7,8,9,10 – на Дніпропетровщині реєструвалися температурні максимуми. Приміром, 8 січня у Дніпрі синоптики зафіксували аж 10,5 градуса тепла.
Але потепління потеплінням, та зими поки що ніхто не відміняв. У лютому вона нарешті на радість фермерів і садівників настала.

– Середньомісячна температура січня на Дніпропетровщині була на 8-9 градусів вищою за норму, – констатує головний синоптик області. – По суті, довготривале зимове потепління вже норма. Це пов’язано з тим, що влітку океани отримують величезну кількість тепла і не встигають його віддати в холодну пору року. Тому з теплих атлантичних широт до нас іде тепло. Але іноді з півночі проникає холодне повітря. Такий подих Арктики приніс у наш регіон сніг і морози. Дивно, але в лютому в нас було холодніше, ніж в Ісландії. Парадокс! Можливо,містян-мерзляків це не потішило, зате рослини зраділи.

Сніжок випав на радість озимині
В Україні за останні сім сезонів зафіксовано найнижчий рівень вологості ґрунту. Це викликало побоювання щодо врожаю нинішнього року. Але дослідження засвідчили, що види на врожай озимих хороші.

– Відсутність опадів і тепла погода на початку та наприкінці січня призвели до тимчасового відновлення вегетації, – розповідає начальник ДРЦМ. – Вегетація не найактивніша, але все-таки вона була. Тобто озимі відновили ріст. Ну а в лютому були  заморозки. Вночі градусник показував: -10,-12.  А критична температура для озимини 14-17 градусів морозу на глибині кущіння. Таких температур не зафіксовано. Тобто загрози для озимих культур не зафіксовано, посіви перебувають у стані неглибокого зимового спокою, що обіцяє гарний урожай.

Поки що погода благоволить і традиційним садовим культурам. Вони вже звикли до кліматичних сюрпризів останніх років. Звісно, якщо на початку березня вдарять сильні морози, то і їм доведеться несолодко.

– У середині лютого нарешті випав сніг і знизилася температура, – зазначає Анатолій Кабар, директор Ботанічного саду ДНУ. – Уся зима безсніжна була, а тут сніжок. Таке диво!  Кожна сніжинка набагато краще вбирається землею, ніж крапля дощу. Ну і в плюс невеликі морози. Вони зупинили розвиток рослин, які через теплу погоду пішли в ріст. Наші рідні садові культури – вишні, яблуні зазвичай вже не реагують на провокації погоди, але рослини-інтродуценти до таких катаклізмів вельми чутливі. Йдеться про деревно-чагарникові рослини нашого ботсаду: сакури, калину боднатенську, жимолость запашну, хімонант ранній.

На думку ботаніка, якщо і початок весни буде таким самим сніжним і злегка морозним, рослини тільки порадіють.

– Ідеально, якщо буде багато снігу і помірно низькі температури, – стверджує ботанік. – Добре б, щоб і початок весни був таким самим, щоб не провокувати передчасну вегетацію. Нехай остаточно потеплішає у квітні, коли більшості рослин саме час оживати й розквітати.

Україна здатна виробляти вчетверо більше продукції, ніж потрібно для споживання
Фахівці стверджують, що врожайні та неврожайні роки – поняття досить умовні. До погодних сюрпризів рослини та фермери поступово пристосовуються.

– Вважається, що приблизно кожен третій рік неврожайний, – розповідає Едуард Федоренко, завідувач відділу насінництва та маркетингу Інституту зернових культур НААН України. – Але це ж усе відносно. По пшениці може бути неважливо, а по інших культурах навпаки дуже навіть непогано. Наприклад, овочі пропали, а яблука – вродили. Взагалі ж Україна здатна виробляти в 4 рази більше продукції, ніж це необхідно для потреб внутрішнього ринку. Тому потрібно дуже постаратися, щоб неврожай призвів до голоду.Такі «старання» в минулому столітті неодноразово практикувалися. Йдеться про голод 1928-1929 років, про Голодомор 1932-1933 років.

– Для історика це питання перебуває трохи в іншій площині, – констатує Валентин Рибалка, начальник експозиційно-виставкового та видавничого відділу музею спротиву Голодомору. – Важливіше інше: чи має влада бажання не допустити голод, боротися з ним і швидко подолати його наслідки? Радянська влада показала, що впродовж усієї своєї історії вона так і не змогла вирішити продовольчу проблему. І йдеться не лише про події, спричинені зневагою до інтересів українських сіл. Склався стереотип, що після голодомору жити, як казав Сталін, стало «легше і веселіше». Насправді через два роки після скасування карток, у 1947-му народ-переможець насамперед в Україні та Молдові відчув на собі голод, спричинений прямими діями влади.
Тож влада здатна нашкодити набагато сильніше за погоду. Щодо погоди, то з нею краще не воювати, а співпрацювати.

– Люди, які працюють на землі, зазвичай мають гнучкий розум і практичну кмітливість, – вважає кандидат сільськогосподарських наук Едуард Федоренко. – Клімат у нас степовий, посушливий і фермерам це давно відомо. Використовуються зрошення, посухостійкі сорти, інші культури. Подумаєш, посуха! У нас щорічно випадає 300-350 мм опадів, а, наприклад, у Чилі – 50 мм. При цьому Чилі одна з найрозвиненіших сільськогосподарських країн Південної Америки.

Шпаки люблять ранню черешню, як і ми

Справді, наші аграрії звикли працювати в непростих, стресових  ситуаціях і кліматичні проблеми для них не найважливіші.

– У мене взагалі особлива ситуація, – стверджує Анатолій Донченко, фермер. – Мої ділянки у Василівці Самарського району в горбистій місцевості, на схилах балок. Обробляти їх проблематично. Тому технічні витрати великі. А тут ще податки збільшилися. Зрозуміло, що війна також викликає тривогу. У цьому головні проблеми, а з погодою якось домовимося.

У битві за врожай можуть взяти участь і птахи, хоча їхню шкоду часто дуже перебільшують.

– Від шпаків можуть постраждати ранні сорти черешні, – розповідає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Природно-Орільський». – Вони дозрівають уже в червні, коли шпаки ще виводять пташенят. Зрозуміло, що в цей час птахи жеруть як не в себі. Ну й накидаються на смачні ягоди.

До речі, в перекладі з латині черешня і називається «пташина вишня». Також птахи люблять шовковицю, яка теж дозріває рано. Але загалом більшість пернатих серйозно на врожай сільгоспкультур не впливають.

Зоолог зазначив, що в момент бурхливого росту рослин зерноїдні птахи переважно харчуються комахами.