Categories: Новини спорту

У Кам’янському відбувся традиційний турнір з волейболу до Дня пам’яті Петра Гричука

5 липня на літніх волейбольних майданчиках Лівобережного парку відбувся третій традиційний турнір з волейболу, присвячений Дню пам’яті тренера та викладача Придніпровського металургійного фахового коледжу Петра Васильовича Гричука, повідомляє kamyanske.com.ua

У змаганнях взяли участь понад 100 спортсменів, що представляли п’ять різних підгруп: парковий волейбол, пляжний волейбол, аматорські чоловічі команди з класичного волейболу, команди фахових коледжів (формат 4+2) та команди ветеранів 65+. У кожній підгрупі грали по 3-4 команди.

Серед учасників були команди фахових коледжів – Технологічного та Металургійного, молодь лівого берега, аматорські команди «Штурм», «Незалежні», «Шарк», «Позитив», команди паркової ліги «Паляниця», «Дніпронет», «Віра-Надія», команди ветеранів: СК «Мустанг», «Кам’янське Прометей», «Чимак», «Дніпро Енергія» та пляжні пари: «Мафія», «Оріль-лідер», «Нонейм», «Молодість».

Змагання відбулися за підтримки міського голови Андрія Білоусова та ГО «Бджола».

Спортсменів привітали начальник управління молоді та спорту Анатолій Івашина та президент громадської організації «Федерація волейболу міста Камʼянського» Тетяна Борис.

– Шановні спортсмени, вдячний вам за вашу любов до волейболу, – сказав А.Івашина. – Приємно, що навіть у такі важкі часи ми маємо змогу проводити турніри, адже Петро Васильович був справжнім ентузіастом волейболу – чудовим тренером, гравцем, товаришем. Його знали й пам’ятають. Вірю, що ця традиція збережеться і передаватиметься наступним поколінням. Бажаю насолоди від гри, спілкування, змагань без травм. Перемог вам і нашій країні! Слава Україні!

Присутні вшанували пам’ять Петра Васильовича хвилиною мовчання. Після цього команди розійшлися по майданчиках і розпочали справжні волейбольні баталії. Навіть спека не завадила гравцям боротися за кожен м’яч. Як любив повторювати сам Гричук: «Волейбол – моє життя, волейбол – моя гра, з волейболом ми разом – назавжди!». Ці слова надихали і його вихованців.

Тетяна Борис додала, що зерно любові Петра Васильовича до волейболу проросло і живе далі.

– Фахові коледжі, де він працював; ветерани, з якими він грав; друзі й учні – всі вони тут разом. Це більше, ніж спорт, це пам’ять і дружба, – наголосила Т.Борис.

Вона також розповіла про переваги різних форматів гри.

– Пляжний волейбол – це літо, сонце, навантаження, після піску в залі здається, що можеш літати, – зазначає Т.Борис. – Це і тренування на вулиці, і фізична підготовка для сезону. Парковий формат теж цікавий: легше зібрати 4 гравців, ніж класичну шістку з запасом, а гра не менш захоплива.