Подія була присвячена Дням європейської спадщини. Її організатором був Інститут культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова у партнерстві з Академією наук Молдови, Національним університетом мистецтв «Джордже Енеску» м. Ясси (Румунія), Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, Технічним університетом м. Клуж-Напока (Румунія), Вільним університетом Берліна (Німеччина) та Північним університетським центром Бая-Маре – факультетом літератури (Румунія).
Україна була представлена групою академічних учених – співробітників Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, науково-педагогічними працівниками і студентами закладів вищої освіти, а також музейниками, які презентували доповіді на окремій VI й секції українською мовою, що підкреслює високий авторитет вітчизняної етнологічної науки за кордоном у цілому та в сусідній Молдові зокрема.
У межах цієї секції, що має назву «Українська традиційна культура», виступили 10 дослідників із України, зокрема представники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, Музею історії міста Кам’янське, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). Модерували засідання відомі науковці-україністи з Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова – доктор історії Віктор Кожухар та доктор педагогіки Катерина Кожухар.
На цій секції своє дослідження «Зливана” каша у Карнаухівці як елемент козацької звичаєвої культури» мпредставила докторка філософії, директорка музею історії міста Камянське НАталія Буланова. У дослідженні висвітлено традицію приготування цієї обрядової страви, яка внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Соціальний феномен: Було наголошено, що «зливана» каша — це не просто їжа, а важливий соціальний феномен, який відтворює та підтримує колективну ідентичність громади, що походить від запорозьких родів.
Унікальність: Саме особливий, колективний спосіб приготування (у складчину, “зливаючи” продукти, що є в кожного) робить цю страву унікальною і соціально значущою.
Доповідь, що ґрунтується на аналізі ритуальної практики та її символічних функцій, викликала великий інтерес у міжнародної дослідницької спільноти.
Популяризація нашої спадщини на міжнародному рівні — важливий крок до збереження та розуміння багатої української культури!
Запечена картопля в духовці - це смачна і дуже проста страва. Потрібно підготувати продукти, помістити…
Трагічну новину повідомив міський голова Андрій Білоусов. "7 травня в бою поблизу населеного пункту Володимирівка…
Вночі 19 листопада, на вулиці Тургенєва селища Мала Петриківка Дніпровського району, виникла пожежа. Горів житловий…
Ювенальна поліція України оголосила старт Всеукраїнського інформаційно-просвітницького творчого конкурсу, який проводиться у межах щорічної акції…
Вперше за чотири роки один з найулюбленіших проєктів мільйонів українців "Танці з зірками" повертається на…
Правильне зберігання ковбаси вдома може продовжити строк її придатності. Але не всі знають головні правила.…