У полі під “шахедами”: журналістка показала нові правила евакуації по-українськи від “Укрзалізниці”

У вівторок, 24 березня 2026 року, “Укрзалізниця” на 5-й рік війни представила оновлені правила “безпечної евакуації” пасажирів під час поїздок. Тепер в разі небезпеки потяг зупиняють, а провідники примусово виводять пасажирів з вагона на вулицю. Журналістка Інформатора під час поїздки рейсом “Львів – Дніпро” зранку 25 березня на власному досвіді переконалася, наскільки “безпечні” ці нові заходи з евакуації від національного перевізника. 

Про це повідомляє Інформатор зі місця події та з посиланням на публікацію “Укрзалізниці”. Перевізник прописав правила поведінки під час евакуації з вагона.

Відтепер під час евакуації пасажирів виводять з потяга на вулицю. Людей просять узяти із собою все необхідне – документи та гроші. Проте ніхто не забороняє взяти з собою усі речі. Згідно з цими правилами:

• люди мають відійти від потяга, але триматись в полі зору провідників, які мають бути в сигнальних жилетках;
• не скупчуватись поблизу вагона, оскільки він може бути мішенню;
• у разі вибухів поблизу – лягайте на землю;
• уважно слухати вказівки провідників.

На практиці все як завжди – евакуація “по-українськи”

Журналістка Інформатора під час поїздки неволі стала свідком, як відбувається евакуація пасажирів згідно з новими правилами від “Укрзалізниці”. Потяг прямував зі Львова до Дніпра, однак близько 7:30 у середу, 25 березня, його зупинили поблизу однієї зі станцій у Дніпропетровській області.

Провідниця оголосила про евакуацію, людей почали направляти на вулицю. Залишитись у вагоні нікому не дозволяли, всі мали вийти з поїзда. Пасажирам сказали взяти усе необхідне – гроші й документи, проте були люди, які тягнули з собою всі валізи. На практиці все звелося до такого: люди – окремо, провідники – окремо.

Людей вивели на вулицю, де не було ніяких укриттів. Люди вибігали на холодне повітря хто в чому. Деякі пасажири замерзли, однак людям провідники не запропонували ніяких теплів пледів, про які “Укрзалізниця” писала на офіційній сторінці.

“Була одна жінка, яка вийшла на вулицю з валізою та в легкому одязі, але провідники не дали їй зайти в середину вагона та залишити речі там”, – каже наша журналістка.

Далі події почали розгоратися ще “цікавіше”. Над людьми почали кружляти російські дрони, лунали вибухи, а пасажири не могли ніде сховатися та убезпечити своє життя.

“Над нами почали літати “Шахеди”. Я нарахувала щонайменше вісім. Сховатися було ніде. Мами з дітьми тулилися до бетонного паркану. Провідники не знали, де укриття, й залишалися поруч із потягом. Було дуже страшно. Особливо в той момент, коли останній “Шахед” різко пішов вниз, у бік останнього вагона.

Почалася паніка, бо люди розуміли – ховатися нікуди. Я була просто шокована, а точніше сказати – в повному в а**ї. Звук вибуху ми почули за кілька секунд. Бігти не було куди, тому всі залишалися на місці. Ще хвилин через десять нам дозволили повернутися до вагонів. Ця поїздка запам’ятається на все життя”, – розповіла Олена.

Журналістка розповіла, що разом з нею у вагоні їхав чоловік, який поспішав у суд. Потяг затримувався, бо о 7:30 він мав прибути в Дніпро, але до міста було ще далеко. Чоловік планував дістатися до міста на таксі, оскільки у цьому випадку він не мав документального підтвердження, що не явився в суд саме через форс-мажорні обставини та зупинку потяга. У застосунку “Укрзалізниці” відображалося, що потяг знаходився в статусі “в дорозі”.

Потім, коли люди повернулися у вагон, то провідники рахували, чи всі пасажири на місцях. Якщо людини не виявилося на місці, то її починають шукати, а потяг в цей момент не рухається. Проте відповіді, як саме шукають пасажирів, та що робити у випадку, якщо хтось врешті-решт вирішить поїхати своїм ходом – немає.

Це не перший такий випадок “потужної” й “безпечної” евакуації від “Укрзалізниці”

Журналісти “Суспільного” писали, як проводили евакуацію пасажирам потяга інтерсіті “Дніпро – Київ” 22 березня. Потяг зупинили на 6 годин і люди знаходились на холоді. Тоді на стовпчику термометра вночі було 3-4 градуси тепла. У цей момент над пасажирами кружляв дрон, а укриттів, де люди могли б себе убезпечити, не було.

Щоб якось себе убезпечити, пасажири змушені були ховатися у лісосмузі. Пізніше подорожуючим надали прихисток небайдужі місцеві мешканці. У будинку культури вони змогли обігрітися та відпочити.

Смертельний випадок трапився в одному з потягів у Харківській області. Чоловік відмовився полишати вагон приміського поїзда сполученням “Слатине – Харків” й прямувати в модульне укриття. Дрон вдарив у останній вагон. На жаль, чоловік, що був у вагоні, загинув.

Страхування вашого життя під час поїздки

Інший цікавий момент стосується страхування життя пасажирів, адже в кожному квитку є відповідна оплата за ці послуги. При купівлі квитка ви страхуєте своє життя на випадок форс-мажорних обставин. Це можуть бути травми, нещасні випадки, госпіталізація або смерть пасажира. У випадку нашої журналістки, в її квитку було зазначено, що страховий платіж складав 79 гривень. Він позначений буквами “СП” і поряд стоїть найменування страхової компанії.

Максимальний розмір страхової суми на одного пасажира складає 320 тисяч гривень. Виплати здійснюються у цих межах при:

• лікуванні – від 1/30 мінімальної заробітної плати;
• тимчасовій втраті працездатності – від 1/30 мінімальної заробітної плати;
• стійкій втраті працездатності чи зниження працездатності – від 12 до 36 мінімальних заробітних плат;
• смерті пасажира – від 36 мінімальних заробітних плат.

Варто додати, що страхове покриття не застосовується у випадках, коли шкода була спричинена умисними діями пасажира. Наприклад, при порушенні ним правил поведінки під час перевезення. На офіційному сайті “Укрзалізниці” зазначено наступне:

“Про всі нещасні випадки з пасажирами, а також травми, тілесні пошкодження, що стались на вокзалі чи в поїзді, представник субʼєкта господарювання обовʼязково складає “Акт про нещасний випадок”, що стався з вини залізниці із застрахованим пасажиром. В акті зазначаються особисті дані пасажира з повною інформацією з проїзного документа, дата та час настання випадку, йо’го обставини, ким надано першу медичну допомогу.

Акт підписується відповідальним представником перевізника, який склав цей акт, та свідків (не менше 2-х осіб), завіряється штампом начальника станції (поїзда). Один примірник акту залишається у справах перевізника, інший видається на руки пасажиру, а у разі настання смерті пасажира або тяжких тілесних пошкоджень його близьким родичам”, – вказано там.

Тож залишається відкритим питання: “Чи залишається застрахованим пасажир у випадку залишення вагона потяга під час евакуації?”. Інформатор намагатиметься розібратися у ситуації