У Кам’янському сталося жорстоке вбивство у покинутому будинку

Два роки тому Кам’янське сколихнула жорстока трагедія — у розпал п’яного конфлікту було вбито чоловіка. Найтрагічніше у цій історії те, що життя потерпілого обірвалося фактично без причини — через агресію, підсилену алкоголем. Відтоді тривало слідство і судовий розгляд, під час якого обвинувачений намагався довести, що діяв у межах самооборони. Однак суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов протилежного висновку. Нині у цій резонансній справі поставлено крапку — винному винесено суворий вирок.

Ніч, яка закінчилась жорстоким вбивством

Трагедія сталася в ніч на 27 серпня 2024 року у покинутій будівлі в Кам’янському, на вулиці Чарівній (колишня Тагільська).

За матеріалами справи, близько першої години ночі між обвинуваченим та малознайомим чоловіком виник конфлікт. На ґрунті раптової неприязні обвинувачений узяв дерев’яну дошку та почав бити опонента.

Слідство встановило: він наніс потерпілому не менше шістнадцяти ударів у голову — у життєво важливу частину тіла, усвідомлюючи можливі наслідки. Від одержаних травм чоловік помер.

Висновок експертизи

Висновок експертів виявився шокуючим навіть для досвідчених правоохоронців.

Причиною смерті стало:

повне розтрощення голови,
множинні переломи кісток черепа,
розриви мозкових оболонок,
крововиливи та набряк мозку.

Фактично, людина загинула від повного руйнування кісток голови. Як зазначали свідки, «голова перетворилася на кашу».

Хто опинився на лаві підсудних

Уродженець Кам’янського (колишнього Дніпродзержинська), громадянин України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений та раніше неодноразово судимий — саме таким є портрет обвинуваченого у цій справі.
Востаннє він був засуджений у 2015 році за грабіж, поєднаний із насильством, і відбув покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На свободу вийшов наприкінці 2018 року.
Цього разу чоловік опинився на лаві підсудних за значно тяжчою статтею — умисне вбивство.

«Я захищався»: що казав обвинувачений

У судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину лише частково та виклав власну версію подій, яка згодом неодноразово змінювалася.
Він пояснив, що із загиблим був малознайомий і жодних неприязних стосунків між ними раніше не було. При цьому підтвердив: час, місце та дата події відповідають дійсності.

За словами чоловіка, того дня він приїхав до Кам’янського з Дніпра. На вулиці Мурахтова придбав горілку  і випив близько півтора-двох літрів, причому без їжі. Також, як він стверджує, вживав у той вечір ще й бензин…

Уночі, вже перебуваючи у стані сильного сп’яніння, він прийшов до нежитлового будинку на вулиці Чарівній (колишня Тагільська), де зустрів потерпілого та ще двох чоловіків.

Обвинувачений стверджує, що між ними виник конфлікт. За його версією, один із чоловіків нібито дістав ніж, на що він відреагував, схопивши палицю. Потерпілий та ще один чоловік, за його словами, намагалися заспокоїти ситуацію.

Далі, як він розповідає, усі троє пішли, але згодом повернулися, після чого конфлікт нібито відновився — і вже вони почали його бити.
Саме в цей момент, за словами обвинуваченого, він, перебуваючи у стані афекту та захищаючись, схопив дерев’яну дошку і почав наносити удари по голові потерпілого.

Чоловік наполягав: його дії були вимушеними і мали характер необхідної оборони.

Втім, згодом обвинувачений суттєво змінив свої свідчення. У новій версії він заявив, що взагалі не завдавав потерпілому численних ударів, а лише один раз вдарив його палицею по нозі. Після цього, за його словами, потерпілий разом з іншими чоловіками нібито втік, а він залишився у будівлі та ліг спати.

За словами обвинуваченого, на світанку його розбудила невідома жінка.

Він розповів, що поруч із ним лежала палиця та розбитий мобільний телефон. Інший телефон знаходився у нього в кишені й був у крові. Його одяг — футболка та штани — також були забруднені кров’ю. Походження цієї крові обвинувачений пояснити не зміг, зазначивши лише, що жодних відкритих поранень у нього не було.

При цьому він підтвердив: біля входу до будинку лежало тіло потерпілого.

Свідок розповів іншу правду

Єдиний свідок подій, який був у ту ніч разом з потерпілим, розповів іншу історію.

За його словами, він був знайомий із загиблим близько двох років. Увечері 26 серпня, приблизно о 19:00, вони разом перебували у покинутому будинку, де розпивали алкоголь. Обидва були напідпитку, залишалося близько 300 грамів горілки. Близько першої години ночі до будівлі раптово увірвався обвинувачений, якого він раніше він його не знав — лише чув про нього від інших. Чоловік поводився агресивно: одразу почав нецензурно лаятися та кричати, що вб’є їх.

«Ми нічого йому не зробили», — наголосив свідок у суді. А він схопив палицю і спочатку накинувся на нього. Бив по плечах, руках, спині та ногах. Згодом, сказавши: «З тебе вистачить», переключився на потерпілого. Бив особливо жорстоко: свідок нарахував приблизно 7–8 ударів по голові, після чого удари продовжилися вже по тулубу. Потерпілий присів і намагався захиститися, прикриваючи голову руками.

Свідкові вдалося відштовхнути нападника, після чого вони разом із потерпілим залишили будівлю.Сіли на сходах неподалік і продовжили пити. Свідок згадує, що потерпілий був уже сильно побитий: з носа текла кров, губа була розбита, на голові — численні набряки. Попри це, той вирішив повернутися назад.

«Я казав йому: не треба, там чоловік неадекватний», — розповів свідок.

Втім, потерпілий не послухав і пішов до будівлі. А свідок приліг у кущах неподалік і заснув.

Про трагедію він дізнався вже наступного дня. Зранку на місце прийшла знайома жінка, яка й викликала швидку допомогу. Саме вона першою виявила тіло загиблого біля входу до будівлі.

За словами свідка, жінка потім підійшла до обвинуваченого і навіть вдарила його по нозі.

Картина, яку він почув від очевидців, вразила його:

«Сказали, що в нього вже не голова — а каша».

Чому суд не повірив у самозахист

Суд критично оцінив версію про необхідну оборону.

Було встановлено:

на тілі обвинуваченого не виявили жодних свіжих травм;
свідок заперечив факт нападу на нього;
характер ушкоджень потерпілого свідчить про цілеспрямоване жорстоке побиття, а не захист.
Експертиза показала, що обвинувачений має легку розумову відсталість, поведінкові порушення, залежність від психоактивних речовин. Однак експерти дійшли висновку: у момент злочину він усвідомлював свої дії та міг керувати ними.

Вирок суду

19 лютого 2026 року Заводський районний суд визнав чоловіка винним за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство.

Суд призначив покарання:

13 років позбавлення волі у виправній установі закритого типу.

Обтяжуючою обставиною став рецидив злочинів. Пом’якшуючих факторів суд не встановив.

Також суд звернув увагу, що обвинувачений:
не визнав повністю свою провину,
не розкаявся,
не усвідомив тяжкість скоєного.

Початок відбування покарання рахуватиметься з 27 серпня 2024 року — дня скоєння злочину.

Висновок

Ця історія — ще одне нагадування про те, наскільки небезпечною може бути суміш алкоголю, агресії та безкарності минулого.
Людське життя обірвалося через кілька хвилин неконтрольованої люті. І жодні виправдання — ані алкоголь, ані вигадані загрози — не змогли змінити головного: жорстокість має наслідки.

Судовий вирок у цій справі — не лише покарання для винного, а й чіткий сигнал: навіть у найтемніших обставинах насильство не може бути виправдане.