У Кам’янському відбулася зустріч із письменницею Ярко Любич

11 квітня простір “Зоря Hall” наповнився особливою атмосферою — тут пройшла презентація книги, яка народилася з реальних болю і надії. Організатори клубу “Книгозалежні” запросили до міста письменницю, що пише під псевдонімом Ярко Любич, аби особисто обговорити її знаковий твір “Коли зацвіте каштан”.

Поза гендером та часом: історія одного імені

Під час живого спілкування гості дізналися таємницю творчого імені авторки. Ярко Любич — це поєднання імені її сина Ярослава та студентського прізвиська. Вибір такого псевдоніма був свідомим кроком, аби голос автора залишався поза гендерними рамками, фокусуючи увагу читача виключно на змісті.

Від сценарію до сповіді 47 родин

Цікаво, що книга спочатку створювалася як сценарій для повнометражного фільму, що відчувається у динаміці оповіді. В основі твору — колосальна журналістська та людська робота, авторка взяла інтерв’ю у 47 родин.

“Що для вас означає повернення до мирного життя?” — це питання ставилося кожному герою. Відповідь була майже ідентичною: зібратися всім разом під рідним деревом — каштаном, вишнею чи горіхом.

Саме цей образ родинного дерева став центральним символом книги. До слова, 90% персонажів мають реальних прототипів. Це люди, які пройшли крізь пекло окупації Гостомеля. Дехто з них, на жаль, залишився лише в пам’яті та на сторінках книги.

Діалог, вірші та плани на майбутнє

Презентація не обмежилася лише розповіддю про книгу. Глядачам продемонстрували два буктрейлери, а формат зустрічі швидко переріс у щирий діалог «питання — відповідь».

Емоційний градус був настільки високим, що гості вечора навіть ділилися власними віршами.
Наприкінці заходу Ярко Любич привідкрила завісу майбутніх планів: зараз триває робота над новою книгою, присвяченою професійному подвигу воєнних кореспондентів.

Завершився вечір традиційною автограф-сесією. Окрім щирих побажань, читачі отримали на пам’ять відбиток легендарного каштана — символу незламності та неминучого повернення додому.

Ця зустріч вкотре довела: література під час війни — це не просто текст, це спосіб зафіксувати нашу історію та знайти сили квітнути всупереч усьому.

Автор                   Ілона Мартем’янова