Аульський водовід пояснив кам’янчанам вимушений крок з підняття тарифів на воду

Сьогодні питання перегляду тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення — це питання збереження базової послуги, без якої неможливе життя жодної громади.

Українські водоканали роками працюють в умовах, коли вартість електроенергії, реагентів, пального, матеріалів, запчастин і ремонтних робіт зростає, а тарифи залишаються відірваними від реальної собівартості. У результаті підприємства змушені накопичувати борги, відкладати ремонти, працювати на зношених мережах і втрачати кваліфікованих фахівців.

За поясненням фахівців Асоціації «Укрводоканалекологія», економічні підстави для подорожчання послуги з водопостачання та водовідведення є. Перша — у більшості міст розцінки не переглядалися від січня 2022 року, що призвело до критичного дефіциту коштів у водоканалів. Друга — зростання вартості електроенергії: якщо для населення ціни на струм стабільні третій рік, від 1 червня 2024 року, і становлять 4,32 грн/кВт-год, то для промислових об’єктів та насосних станцій тарифи за останні час зросли з 6–9 до 15–17 грн/кВт-год. А електроенергія становить 30–45% у собівартості кубометра води, бо вона використовується для роботи насосів. Третя — дорогі реагенти та матеріали. Через руйнування логістики імпортні складники для очищення води та труби для ліквідації аварій виросли в ціні в середньому на 200%.

При цьому підприємства критичної інфраструктури, у тому числі КП ДОР «Аульський водовід», змушені своїми силами відбудовувати пошкоджені мережі та забезпечити енергетичну самодостатність в умовах нестабільної роботи енергосистеми.

Така ситуація призвела до зростання заборгованості в різниці між фактичними та економічно обґрунтованими тарифами на водопостачання та водовідведення.

Основні аргументи щодо підвищення цін на водопостачання базуються на необхідності покриття фактичних витрат підприємств. Головним юридичним фактором є те, що чинні тарифи, встановлені Органами місцевого самоврядування (ОМС) та обласними радами, мають бути економічно обґрунтованими.

Згідно із Законами України «Про ціни і ціноутворення», «Про питну воду та питне водопостачання», та «Про державне регулювання у сферах комунальних послуг», тарифи не можуть бути нижчими за економічно обґрунтовані витрати на виробництво послуги.

Перші громади вже почали ухвалювати відповідальні рішення. Зокрема, нові тарифи на водопостачання та водовідведення вже встановлено у:

• Чернівцях—41,904 грн/м³ за водопостачання та 21,66 грн/м³ за водовідведення, разом — 63,564 грн/м³ з ПДВ.
• Запоріжжі — 41,688 грн/м³ за водопостачання та 27,684 грн/м³ за водовідведення, тобто 69,37 грн/м³ разом з ПДВ.
• Кривому Розі загальна вартість послуг для населення становить 77,468 грн/м³ з ПДВ, з яких 45,66 грн/м³ — водопостачання, 32,808 грн/м³ — водовідведення.
• Кременчузі – 29,93 грн/м³ за водопостачання та 34,14 грн/м³ за водовідведення, разом — 64,07 грн/м³ з ПДВ.
• Дніпрі – 41,70 грн/м³ за водопостачання та 34,82 грн/м³ за водовідведення, тобто 81,92 грн/м³ разом з ПДВ.
• Умані – загальна вартість послуг для населення становить 158,328 грн/м³ з ПДВ, з яких 79,488 грн/м³ — водопостачання, 78,84 грн/м³ — водовідведення.
• Вінниці – 45,528 грн/м³ за водопостачання та 35,484 грн/м³ за водовідведення, разом — 81,012 грн/м³ з ПДВ.

Ці рішення є непростими. Але ще важчими будуть наслідки бездіяльності: обмеження подачі води, погіршення якості послуг, неможливість оперативно ліквідовувати аварії та подальше руйнування систем, які й так працюють під надзвичайним навантаженням.

Вода в крані — це результат щоденної роботи тисяч людей, складних технологічних процесів, електроенергії, реагентів, ремонту мереж, аварійних виїздів і відповідальності підприємств, які тримають критичну інфраструктуру навіть під час війни.

Окремий виклик для водоканалів — підготовка до роботи в зимовий період. Поряд із щоденним забезпеченням міст водою та відведенням стоків підприємства мають виконати складний комплекс робіт: провести профілактику й ремонти обладнання, підготувати насосні станції, очисні споруди та мережі до роботи в умовах підвищених навантажень, сформувати необхідні запаси матеріалів, реагентів і пального. Водночас через постійні ризики для енергетичної інфраструктури водоканали повинні впроваджувати проєкти модернізації, спрямовані на зниження енергоспоживання, підвищення стійкості об’єктів та оснащення критично важливих систем резервними джерелами живлення. Усе це потребує реального фінансового ресурсу, який неможливо забезпечити за умов економічно необґрунтованих тарифів.

Без економічно обґрунтованого тарифу водоканал не може стабільно працювати. А без стабільної роботи водоканалу не може функціонувати жодне місто.