У Кам’янському районі знято карантинні обмеження щодо сказу

Відповідне рішення прийнято Протокольним рішенням місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому комітеті Кам’янської міської ради від 23.07.2026 № 5 після повного виконання комплексу ветеринарно-санітарних та протиепізоотичних заходів, передбачених Планом ліквідації осередку сказу.

Протягом періоду дії карантину спеціалістами державної ветеринарної медицини було проведено клінічні огляди тварин, профілактичні щеплення собак і котів проти сказу, здійснювався постійний моніторинг епізоотичної ситуації, а також виконувалися всі необхідні заходи для недопущення поширення небезпечного захворювання.

Що змінюється після зняття карантину?

Після скасування карантинних обмежень:

• дозволяється переміщення (ввезення та вивезення) домашніх тварин відповідно до вимог чинного ветеринарного законодавства;

• дозволяється проведення виставок, змагань, ярмарків та інших заходів за участю тварин за умови дотримання ветеринарно-санітарних вимог;

• відновлюється звичайний режим утримання та переміщення тварин;

• власники можуть оформлювати ветеринарні документи для перевезення тварин у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим Кам’янське районне управління наголошує, що навіть після зняття карантину власники тварин повинні неухильно виконувати вимоги законодавства щодо обов’язкової щорічної вакцинації собак і котів проти сказу, адже це є найефективнішим способом захисту як домашніх тварин, так і людей.

Звідки у Карнаухівці взявся шакал?

Після реєстрації випадку сказу серед мешканців виникло багато запитань щодо появи шакала на території Кам’янського району.

Слід зазначити, що в Україні мешкає золотистий шакал (Canis aureus) — природний представник родини псових, ареал якого останніми десятиліттями активно розширюється.

Коротко про золотистого шакала

Золотистий шакал — це середній за розмірами хижак масою від 7 до 15 кілограмів. За розмірами він більший за лисицю, але менший за вовка. Має густу сірувато-руду або золотисто-жовту шерсть, гостру морду та добре розвинений нюх.

Шакал є всеїдною твариною. Його раціон складають дрібні гризуни, зайці, птахи, комахи, плазуни, плоди рослин, ягоди, а також падло, завдяки чому він виконує певну санітарну роль у природних екосистемах.

Це надзвичайно обережний і потайний хижак, який добре пристосовується до життя поблизу людини, використовуючи зарості очерету, плавні, балки, чагарники та лісосмуги як місця укриття.

Чому шакалів стало більше?

Перші достовірні повідомлення про появу золотистого шакала в Україні датуються 1980-ми роками, коли окремих особин почали реєструвати в Одеській області. Починаючи з 2000-х років сформувалися стабільні популяції.

Сьогодні шакали поширені не лише на півдні України, а й у центральних та західних областях. Їх реєструють у Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Полтавській, Вінницькій, Черкаській областях, а також у зоні Чорнобильського заповідника.

Основними причинами розширення ареалу вчені вважають:

• глобальне потепління та зміни клімату;

• високу пристосованість виду;

• достатню кормову базу;

• зміни природних екосистем;

• часткове зміщення ареалу через військові дії на півдні України, що сприяло міграції тварин до нових територій.

Яку роль шакал відіграє у поширенні сказу?

Як і лисиця, вовк чи єнотовидний собака, золотистий шакал є сприйнятливою до сказу дикою м’ясоїдною твариною. Захворівши, він може переносити вірус на значні відстані та становити небезпеку для домашніх тварин і людей.

Інфікування відбувається переважно через укуси, коли вірус зі слиною потрапляє до організму іншої тварини або людини. Саме тому будь-який контакт із дикими хижаками, особливо якщо вони поводяться незвично, не бояться людей, проявляють агресію або, навпаки, надмірну млявість, є потенційно небезпечним.

У разі виявлення диких тварин із підозрілою поведінкою необхідно негайно повідомити органи місцевого самоврядування або державну ветеринарну службу та не намагатися самостійно наближатися чи контактувати з ними.

Профілактика залишається актуальною

Зняття карантинних обмежень свідчить про успішну ліквідацію осередку сказу, однак це не означає, що небезпека повністю зникла. Вірус сказу продовжує циркулювати серед дикої фауни, тому профілактичні заходи повинні виконуватися постійно.

Кам’янське районне управління ГУ Держпродспоживслужби закликає громадян:

• щороку вакцинувати собак і котів проти сказу;

• не контактувати з дикими та безпритульними тваринами;

• не торкатися загиблих або поранених диких тварин;

• у разі укусу або ослинення людини твариною негайно звернутися до медичного закладу;

• при виявленні тварин із підозрою на сказ невідкладно повідомляти державну ветеринарну службу.

P.S. Лише відповідальне ставлення власників тварин, своєчасна вакцинація та пильність населення є запорукою епізоотичного благополуччя та безпеки людей.