На Дніпропетровщині археологи знайшли унікальні артефакти неоліту та козацької доби

Між селами Чернеччина Дніпропетровської області та Нехвороща Полтавської області завершили археологічні розкопки на місці колишнього Нехворощанського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Під час досліджень археологи очікували знайти артефакти козацької доби, однак виявили значно давніші культурні шари. Серед знахідок – фрагмент кам’яної сокири-теслі віком понад 5 тисяч років, неолітична кераміка, кістки тварин та крем’яні знаряддя. Експедиція тривала з 3 до 16 серпня.

Про це повідомляє Інформатор з посиланням на пресслужбу ГО «Ноосфера».

Однією з найважливіших знахідок став фрагмент кам’яної сокири-теслі віком понад 5 тисяч років. Такі знаряддя використовували для обробки деревини, зокрема під час виготовлення човнів. Для порівняння, найдавніші єгипетські піраміди почали споруджувати приблизно 4,5 тисячі років тому.

Також археологи виявили фрагменти орнаментованої неолітичної кераміки, кістки тварин віком у кілька тисяч років та крем’яні знаряддя бронзової доби. Частина знайденого кременю має немісцеве походження. Це може свідчити про обмін або торгівлю між різними поселеннями вже у бронзову добу.

Цьогорічна експедиція стала третьою на цій пам’ятці. Паралельно археологи проводили розвідку вздовж гирла притоків Орілі та локалізували поселення доби бронзи.

За словами кураторки проєкту «Noosphere Archaeology» Валерії Лавренко, через аномальну спеку учасникам довелося починати роботу о 6:00. Найцікавіші знахідки почали траплятися на четвертому-п’ятому шарах розкопу – там археологи вийшли на поселення доби неоліту-бронзи.

Нехворощанський монастир заснували близько 350 років тому. Він був пов’язаний із Запорозькою Січчю, а його ченцями часто ставали колишні запорозькі козаки. У 1799 році монастир ліквідували, до наших днів пам’ятка не збереглася.

Експедицію організувала громадська організація «Ноосфера». До досліджень долучилися студенти та викладачі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Університету митної справи та фінансів і Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Роботу модерували фахівці Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, керівником експедиції був директор музею Олександр Старік.