Аналіз регуляторного впливу регуляторного акта «Про внесення змін до рішення міської ради від 29.09.2017 №833-19/VII (зі змінами)» здійснено на підставі Закону України від 11.09.2003 №1160-VІ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1151
«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 №308
«Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта»».
Додаток 1
до Методики проведення
аналізу впливу
регуляторного акта
І. Визначення проблеми.
На теперішній час порядок розміщення тимчасових споруд у місті Кам’янське затверджено рішенням міської ради від 29.09.2017 №833-19/VII «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам’янське» (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради від 17.11.2017 №897-20/VII, від 22.12.2017 №952-21/VII). Зазначене рішення містить вимогу стосовно укладання договору сервітуту для розміщення тимчасових споруд.
З метою спрощення діяльності малого бізнесу у процесі провадження підприємницької діяльності щодо розміщення тимчасових споруд (далі –ТС) на території міста, а також в рамках вжиття міською владою заходів щодо зменшення адміністративного та фінансового навантаження на малий бізнес, розробником регуляторного акта було здійснено аналіз нормативної бази у сфері розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності та зроблено висновок, що вимоги стосовно укладання договору сервітуту
для розміщення ТС доцільно скасувати.
Зміст права земельного сервітуту унормований ст.98 Земельного кодексу України. Зазначеною нормою передбачено, що право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Види права земельного сервітуту обумовлено ст.99 Кодексу.
Ст.401 Цивільного Кодексу України визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації, тощо (ч.1 ст.404 ЦК України).
З правового аналізу вказаних норм слід дійти висновку, що потреба у встановлені сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.
Власники ТС та особи, як мають намір розмістити ТС, не є ні власниками, ні користувачами земельних ділянок на інших правових засадах.
Наразі поширеним, але хибним є твердження, що в силу положень
ч.1 ст.99 Земельного кодексу України, такий вид земельного сервітуту, як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), на сьогоднішній день прямо передбачений Земельним кодексом України і є повністю законним.
Таке твердження слід відхилити з огляду на наступне.
Згідно зі ст.99 Земельного Кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.
Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм, право земельного сервітуту є правом саме обмеженого використання чужої земельної ділянки, що надається особі, яка вимагає його встановлення від власника (володільця) цієї земельної ділянки
для обслуговування своєї земельної ділянки або іншій конкретно визначеній особі.
Суб’єктами, що мають право вимагати встановлення земельного сервітуту, є власники або землекористувачі земельних ділянок.
У п.2.32 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз’яснено, що за змістом частини першої ст.98 Земельного Кодексу України земельний сервітут (крім особистого) може бути встановлений для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки. Відповідно вимоги особи, яка не є таким власником
або користувачем, про встановлення сервітуту для проходу (проїзду) задоволенню
не підлягають. Види права земельного сервітуту визначає ст.99 Земельного Кодексу України, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення
з вимогою про встановлення сервітуту. Зазначена стаття визначає конкретних суб’єктів,
між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки,
у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що земельний сервітут може бути встановлений лише для власника або землекористувача сусідньої земельної ділянки
для проходу, проїзду через чужу земельну ділянку тощо, у разі, якщо потреби такого власника чи землекористувача не можуть бути задоволені в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту.
За своєю суттю реальною потребою володільців ТС є не задоволення перелічених потреб, обумовлених ст.404 Цивільного кодексу України, а отримання права володіння
та користування земельної ділянкою для розташування на ній ТС для провадження підприємницької діяльності.
Таким чином, укладання договору строкового особистого сервітуту фактично є наданням ділянки у користування на умовах оренди.
Слід відмітити, що в силу положень ст.235 Цивільного кодексу України удаваним
є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Комплексний аналіз договорів сервітуту для розміщення ТС дає підстави вважати,
що такий договір сервітуту за своєю правовою природою є договором оренди землі,
що зумовлює застосування до нього положень законодавства, яке регулює саме правовідносини, пов’язані з орендою земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Відповідно до положень ст.16 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
За умовами п.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється
за результатами проведення земельних торгів.
Таким чином, очевидно, що укладання договорів сервітуту для розміщення ТС не відповідає вимогам законодавства щодо надання в користування земельної ділянки. Фактично власникам ТС були надані у користування земельні ділянки поза процедурою торгів.
Керуючись вищевказаними правовими нормами, маємо висновок, що договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення ТС суперечить вимогам законодавства.
Ще однією поширеною, проте хибною думкою є те, що у Додатку 1 до Порядку розміщення ТС, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, містяться вимоги щодо зазначення під час отримання паспорту прив’язки ТС інформації про земельну ділянку, її площу та право використання. Дане твердження також є безпідставним з огляду на наступне.
Згідно із частинами другою та третьою ст.28 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – це одноповерхова споруда,
що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд,
і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда
для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до ЗУ «Про благоустрій населених пунктів».
Частиною четвертою ст.28 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
На виконання повноважень, установлених законодавством, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21.11.2011 №244 затвердило Порядок.
Отже, механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності регулюється вказаним Порядком.
За положеннями пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив’язки ТС, розміщення ТС здійснюється відповідно
до паспорта прив’язки. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив’язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу, розміщення ТС самовільно забороняється.
До речі, за нормами пунктів 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку перелік документів для отримання паспорта прив’язки ТС є вичерпним. Зазначеними пунктами не передбачено надання документів про відведення земельних ділянок під розміщення ТС.
Таким чином, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок не містять юридичних приписів щодо обов’язкового попереднього або наступного набуття суб’єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності.
Стосовно додатка 1 до Порядку, який передбачає надання інформації щодо площі земельної ділянки згідно з документами землекористування, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видало лист
від 21.02.2012 №7/14-2737, відповідно до якого було роз’яснено, що така інформація наводиться у випадках, коли заявник уже є власником земельної ділянки і має намір розмістити ТС саме на цій земельній ділянці. У інших випадках надання такої інформації
не є обов’язковим.
Отже, додаток 1 до Порядку не встановлює, порівняно з текстом Порядку, нових норм і правил поведінки, а лише визначає форму документа, що має назву «Паспорт прив’язки».
Таким чином, для розміщення ТС за умови наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов’язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб’єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки.
Отже, у вказаних обставинах, власники ТС мають отримувати право на користування земельною ділянкою виключно за процедурою земельних торгів.
Очевидно, що це спричинить великі адміністративні бар’єри та складнощі для підприємців та фактично заблокує процедуру розміщення ТС, що авжеж є не доцільним.
З іншого боку, неприпустимим є безкоштовне використання майна територіальної громади для розміщення ТС, оскільки це буде прямим порушенням Бюджетного кодексу України.
Для вирішення даної дилеми та пошуку альтернативного рішення, проведено дослідження законодавчої бази за наступним напрямком.
У ст.1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів визначено як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів
з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (підпункти 1, 2 частини першої ст.10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).
Відповідно до частини п’ятої ст.16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої ст.26 цього Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об’єктів тощо.
Згідно із частиною четвертою ст.15 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об’єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов’язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об’єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.
Ст. 36 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачає, що фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об’єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників будівель і споруд, розміщених на території об’єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування.
Враховуючи викладене вище, вкрай актуальною є необхідність вирішення проблеми, насамперед, щодо удосконалення механізму вирішення питань, пов’язаних з ефективним використанням ресурсів територіальної громади, зменшенням адміністративного та фінансового навантаження на малий бізнес, забезпеченням рівних умов, прав та можливостей для суб’єктів підприємницької діяльності, покращення якості благоустрою міста.
Проблема, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання, полягає у необхідності збалансування та врахування інтересів громадян, суб’єктів господарювання
та держави (органу місцевого самоврядування).
Таким чином, рішення міської ради від 29.09.2017 №833-19/VII «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам’янське» потребує внесення змін.
Метою запропонованого регуляторного акта є внесення змін до порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам’янське в частині виключення вимоги стосовно укладання договору сервітуту для розміщення ТС, згідно з нормами чинного законодавства, та збереження ефективного механізму забезпечення належного утримання об’єктів благоустрою міста.
Основні групи, на які проблема справляє вплив:
| Групи (підгрупи) | Так | Ні |
| Громадяни | – | Ні |
| Держава, у т.ч.: | Так | – |
| орган місцевого самоврядування | Так | – |
| Суб’єкти господарювання, | Так | – |
| у тому числі суб’єкти малого підприємництва | Так | – |
Ринковий механізм – це механізм взаємозв’язку і взаємодії основних елементів ринку: попиту, пропозиції, ціни, конкуренції та основних економічних законів ринку. Враховуючи, що питання порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності не залежить від зазначених вище елементів ринку, дана проблема
не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів.
Враховуючи, що діючий регуляторний акт (рішення міської ради від 29.09.2017 №833-19/VII) містить пункти стосовно укладання договору сервітуту для розміщення ТС, які потребують корегування, пропонується розв’язати проблему за допомогою саме діючого регуляторного акта шляхом внесення відповідних змін до нього.
ІІ. Цілі державного регулювання.
Цілями державного регулювання шляхом прийняття Кам’янською міською радою даного регуляторного акта є:
- дерегуляція підприємницької діяльності;
- ефективне використанням ресурсів територіальної громади;
- покращення якості благоустрою міста;
- забезпечення рівних умов, прав та можливостей основних груп, на які зазначена вище проблема справляє вплив.
ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей.
- Визначення альтернативних способів
У ході визначення альтернативних способів досягнення встановлених цілей державного регулювання доцільно розглянути наступні прийнятні:
| Вид альтернативи | Опис альтернативи |
| Альтернатива 1 | Ввести в дію запропонований регуляторний акт. |
| Альтернатива 2 | Зберегти чинне регулювання, тобто залишити наявний стан справ без змін. |
| Альтернатива 3 | Внесення змін до чинного законодавства, які повністю виключать спірні питання щодо державного регулювання у процесі провадження підприємницької діяльності стосовно розміщення ТС та забезпечення належного утримання об’єктів благоустрою з врахуванням інтересів громади |
- Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей
Нижче наведено опис вигод та витрат за кожною альтернативою для сфер інтересів держави, громадян та суб’єктів господарювання.
Оцінка впливу на сферу інтересів держави.
Таблиця 1
| Вид альтернативи | Вигоди | Витрати |
| Альтернатива 1 | Поліпшення бізнес-клімату в сучасних економічних умовах шляхом дерегуляція малого бізнесу. | Реалізація проекту регуляторного акта не потребує додаткових витрат з державного та/або міського бюджету. Проте в разі його впровадження відбудеться зменшення надходжень до місцевого бюджету. Орієнтовна сума надходжень по договорам про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС складає 700 тис.грн. |
| Альтернатива 2 | У разі збереження чинного регулювання із зазначеного питання, тобто неприйняття запропонованого нормативно-правового акта, вигоди відсутні. |
Витрати відсутні. |
| Альтернатива 3 | При внесенні відповідних змін до чинного законодавства спірні питання будуть врегульовані на державному рівні, рішення органів місцевого самоврядування будуть приведені у відповідність до актів вищої юридичної сили. | Витрати відсутні. |
Оцінка впливу на сферу інтересів громадян.
Таблиця 2
| Вид альтернативи | Вигоди | Витрати |
| Альтернатива 1 | Вигодою введення в дію запропонованого регуляторного акта є прозорість та ясність для населення умов діяльності суб’єктів господарювання та забезпечення якості обслуговування, покращення благоустрою міста (шляхом збалансування доходної бази територіальної громади за рахунок сплати суб’єктами господарювання пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою), який є візитною карткою кожного населеного пункту та показником рівня участі міської громади у вирішенні проблем та перспектив розвитку сфери благоустрою міста. |
Витрати відсутні. |
| Альтернатива 2 | Стан справ залишиться без змін. Вигоди відсутні. | Витрати відсутні. |
| Альтернатива 3 | Врегулювання спірних питань на державному рівні, в тому числі в частині недопущення безкоштовного використання майна територіальної громади, позитивно вплине на доходи місцевого бюджету, які можливо спрямувати на заходи з утримання та ремонту об’єкта благоустрою державної або комунальної власності. | Витрати відсутні. |
Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання.
Таблиця 3
| Показник | Великі | Середні | Малі | Мікро | Разом |
| Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць на момент підготовки регуляторного акта* | –
– |
–
– |
250*
268** |
– | 13714*** |
| Питома вага групи у загальній кількості, %
|
–
– |
–
– |
1,8
1,95 |
–
– |
100 |
* Згідно з даними департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради розробником визначено орієнтовну кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, на момент підготовки регуляторного акта – 250 виходячи з того, що одна особа переважно має один договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності.
** Згідно з даними КП КМР «Благоустрій» розробником визначено орієнтовну кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, на момент підготовки регуляторного акта – 268 виходячи з того, що одна особа переважно має один договір щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою.
** За даними ОДПІ станом на 01.07.2019 загальна кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність (юридичних та фізичних-осіб підприємців) – 13714. Одночасно, Податковим кодексом України не передбачено поділ суб’єктів господарювання на великі, середні, малі та мікропідприємства.
Таблиця 4
| Вид альтернативи | Вигоди | Витрати |
| Альтернатива 1 | Вигодою введення в дію запропонованого регуляторного акта є спрощення умов для ведення малого бізнесу, дерегуляції питань, пов’язаних з розміщенням ТС на території міста, разом з адміністративним навантаженням відбудеться зменшення фінансового навантаження. На теперішній час орієнтовний розрахунок квадратного метру мінімальної та максимальної плати за встановлення особистого строкового сервітуту складає
50 грн. та 215 грн. відповідно. Орієнтовна сума надходжень по договорам про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності становить не порушують єдиний для всіх та прозорим механізмом розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті. |
Розмір пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою залежить від територіальних зон розміщення ТС, площі ТС, коефіцієнту функціонального використання ТС. Тобто відповідно до запропонованої формули максимальний розмір пайової участі будуть сплачувати суб’єкти господарювання, які надають ломбардні послуги та інші фінансові послуги за умови розміщення ТС максимальної площі 30 кв.м. та розміщення ТС в зоні І. Тобто розмір пайової участі буде складати 15300 грн. Щодо інших ТС (торгівля продовольчими та не продовольчими, послуги громадського харчування та інші послуги) максимальний розмір пайової участі буде складати
1530 грн. |
| Альтернатива 2 | Вигоди відсутні. | Залишається фінансове навантаження по договорам про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності (орієнтовний розрахунок квадратного метру мінімальної та максимальної плати за встановлення особистого строкового сервітуту складає
50 грн. та 215 грн. відповідно) та плата по договору щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою розрахунок максимального розміру пайової участі наведено вище (див. «Альтернатива 1/Витрати») |
| Альтернатива 3 | Вигоди відсутні. | Витрати відсутні. |
Сумарні витрати для суб’єктів господарювання
великого і середнього підприємництва
Таблиця 5
| Сумарні витрати за альтернативами* | Сума витрат, тис.грн |
| Альтернатива 1 | – |
| Альтернатива 2 | – |
| Альтернатива 3 | – |
* Згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці «Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта).
ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей.
У ході визначення альтернативних способів досягнення встановлених цілей розглянуто наступні:
1) ввести в дію запропонований регуляторний акт;
2) зберегти чинне регулювання, тобто залишити наявний стан справ без змін;
3) внесення змін до чинного законодавства, які повністю виключать спірні питання щодо державного регулювання у процесі провадження підприємницької діяльності стосовно розміщення ТС та забезпечення належного утримання об’єктів благоустрою з врахуванням інтересів громади
На підставі проведеного аналізу вищезазначених альтернативних способів
за допомогою нижченаведених таблиць здійснено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.
Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:
4 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде);
3 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть);
2 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться невирішеними);
1 — цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).
Таблиця 6
| Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) | Бал результа-тивності (за 4-бальною системою оцінки) | Коментарі щодо присвоєння відповідного бала |
| Альтернатива 1 | 3 | Цілі прийняття регуляторного акта можуть бути досягнуті повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть). Прийняття регуляторного акта в сучасних економічних умовах надасть можливість поліпшити бізнес-клімат в місті шляхом дерегуляції малого бізнесу та збалансує інтереси всіх груп, на які поширюється проблема, пов’язана з ефективним використанням ресурсів територіальної громади. Положення проекту регуляторного акта, є досить простими та чітко врегульовують вже існуючі відносини суб’єктів, на які поширюється даний акт. |
| Альтернатива 2 | 1 | Цілі прийняття регуляторного акта не можуть бути досягнуті, залишиться чинне регулювання. Проблема існуватиме. |
| Альтернатива 3 | 1 | Цілі прийняття регуляторного акта можуть бути досягнуті лише в разі внесення відповідних законодавчих змін. Враховуючи, що на теперішній час законопроект, який врегульовує низку питань, зазначених у розділі І «Визначення проблеми» Додатка 1 відсутній, а також розгляд існуючих законопроектів з питань дерегуляції потребує здійснення певної законодавчо визначеної процедури розробник вважає, що вирішення даної проблеми у найближчий час на законодавчому рівні є неможливим. |
Таблиця 7
| Рейтинг результативності | Вигоди (підсумок) | Витрати (підсумок) | Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу |
| Альтернатива 1 | Вигодою введення в дію запропонованого регуляторного акта є спрощення умов для ведення малого бізнесу (дерегуляція питань пов’язаних з розміщенням ТС на території міста), разом з адміністративним навантаженням на малий бізнес відбудеться зменшення фінансового навантаження. Запропоновані проектом зміни розглядаються, як одна із складових поліпшення бізнес-клімату у місті. Щодо сфери інтересів громадян зазначаємо, що зміни до вже діючого регуляторного акта не порушують прозорості та ясності для населення умов діяльності суб’єктів господарювання та забезпечення якості обслуговування, покращення благоустрою міста (збалансування доходної бази територіальної громади буде забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою). |
Реалізація проекту регуляторного акта спрямована на зменшення витрат суб’єктів господарювання та не потребує додаткових витрат, окрім вже існуючих (пайова участі в утриманні об’єкта благоустрою). Також реалізація проекту регуляторного акта не потребує додаткових витрат з державного та/або міського бюджету. Проте в разі його впровадження відбудеться зменшення надходжень до місцевого бюджету. Орієнтовна сума надходжень по договорам про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС складає 700 тис.грн. Існуючи витрати суб’єктів господарювання на утримання компенсуються збільшенням прибутків, яке відбулося внаслідок збільшення цін на товари/послуги. Для громадян витрати відсутні. |
Прийняття даного регуляторного акта надасть можливість вирішити низку проблем та протиріч, обґрунтовано викладених розробником у розділі І «Визначення проблеми» Додатка 1. Внесення змін до вже діючого регуляторного акта забезпечить дерегуляцію певної сфери діяльності суб’єктів господарювання, не порушуючи інтереси територіальної громади. |
| Альтернатива 2 | – | – | Альтернатива 2 не вирішує поставлених цілей. Залишається вплив чинного регулювання. |
| Альтернатива 3 | – | – | Альтернатива 3 не вирішує поставлених цілей. |
Таблиця 8
| Рейтинг | Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи | Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта |
| Альтернатива 1 | Перевагою обраної альтернативи є нормативно-правове врегулювання даного питання на місцевому рівні, можливість користуватися врегульованим механізмом розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, прийняття запропонованого регуляторного акта в сучасних економічних умовах надасть можливість поліпшити бізнес-клімат в місті шляхом дерегуляції малого бізнесу та збалансує інтереси всіх груп, на які поширюється проблема, пов’язана з ефективним використанням ресурсів територіальної громади. Саме такий спосіб дозволить досягнути поставлених цілей належним чином. |
На дію даного регуляторного акта може вплинути: – внесення змін до чинного законодавства; – загальна економічна криза, яка може призвести до зменшення кількості суб’єктів господарювання, бажаючих здійснювати підприємницьку діяльність в тимчасових спорудах. |
| Альтернатива 2 | Залишення ситуації, що склалась, без змін не забезпечить досягнення поставленої цілі.
Отже, така альтернатива |
Х |
| Альтернатива 3 | При внесенні відповідних змін до чинного законодавства проблема буде вирішена шляхом приведення чинного регуляторного акта у відповідність до вимог актів вищої юридичної сили. Проте, враховуючи, що на теперішній час законопроект, який врегульовує низку питань, зазначених у розділі І «Визначення проблеми» Додатка 1, відсутній, а також розгляд існуючих законопроектів з питань дерегуляції потребує здійснення певної законодавчо визначеної процедури, розробник вважає, що вирішення даної проблеми у найближчий час на законодавчому рівні є неможливим. Отже, така альтернатива |
Х |
- V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми
На підставі проведеного вище аналізу регуляторного впливу, найбільш оптимальним способом досягнення встановлених цілей є Альтернатива 1, тобто для розв’язання проблеми пропонується прийняти запропонований регуляторний акт.
Розв’язання проблеми, визначеної у розділі І даного аналізу регуляторного впливу, досягається шляхом внесення змін до чинного регуляторного акта – рішення міської ради
від 29.09.2017 №833-19/VII «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам’янське» (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради від 17.11.2017 №897-20/VII, від 22.12.2017 №952-21/VII), а саме внесенням відповідних змін:
- до порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (виключення пунктів, які регламентують питання щодо необхідності укладання договорів про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС);
- до порядку розрахунку розміру пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою* (пропонується доповнити пункт 3.2.1. додатку 2 до рішення «Порядок розрахунку розміру пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою» словами «та площа Софії Шаповалової»)
* – зазначений порядок є діючим, доповнення до нього забезпечує рівні умови для суб’єктів господарювання та баланс інтересів); - визнання такими, що втратили чинність** рішення міської ради від 29.07.2016
№267-09/VII «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та сфери послуг для здійснення сезонної торгівлі та надання послуг у сфері розваг в утриманні об`єктів благоустрою м.Кам’янське», рішення міської ради від 29.09.2017 №836-19/VII «Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та сфери послуг на території м.Кам’янського» та рішення міської ради від 17.11.2017 №897-20/VII «Про внесення змін до рішення міської ради від 29.09.2017 №833-19/VII».
** – «пов’язані» рішення, які пропонуються до скасування з метою дерегуляції та досягнення поставлених цілей
Впровадження цього регуляторного акта передбачає здійснення органом місцевого самоврядування певних організаційних заходів на виконання та у відповідності до вимог законодавства України про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, а саме:
– складання структурним підрозділом міської ради, який відповідає за впровадження цього регуляторного акта, відповідного проекту рішення (внесеного до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів) та аналізу регуляторного впливу (АРВ) до нього;
– оприлюднення проекту регуляторного акту разом з АРВ з метою обговорення та одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб;
– отримання від відповідальної постійної комісії висновку про відповідність проекту регуляторного акта засадам державної регуляторної політики;
– отримання пропозицій щодо удосконалення проекту регуляторного акта від Державної регуляторної служби України у відповідності до вимого чинного законодавства;
– розгляд проекту рішення на засіданнях постійних комісій та винесення на розгляд Кам’янської міської ради;
– у разі прийняття регуляторного акта – оприлюднення рішення у спосіб, найбільш доступний для жителів міста;
– у разі прийняття регуляторного акта здійснення базового (повторного, періодичного) відстеження відповідно до вимог чинного законодавства (включення до графіку здійснення заходів із відстеження результативності прийнятих міською радою регуляторних актів).
Ступінь ефективності обраного механізму та заходів досягнення цілей державного регулювання оцінено як високий, оскільки з прийняттям та впровадженням вказаного нормативного акта буде врегульовано проблему, викладену у розділі І додатка 1.
- VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.
Для впровадження вимог цього регуляторного акта не потрібно додаткових витрат з бюджету. Здійснення планових заходів з державного нагляду (контролю) вже віднесено до компетенції відповідних органів державної влади. Введення в дію регуляторного акта
не потребує збільшення штату державних службовців (посадових осіб місцевого самоврядування) та додаткового створення нових комунальних служб.
Інформація про розрахунок витрат, пов’язаних з виконанням вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджається Кам’янська міська рада, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги, приведена у додатках 2 і 3
до даного аналізу впливу регуляторного акта.
У зв’язку з тим, що питома вага суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія регуляторного акта (за даними департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам’янської міської ради – на момент підготовки регуляторного акта кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, на момент підготовки проекту регуляторного акта – 250 виходячи з того, що одна особа переважно має один договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності; кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, на момент підготовки регуляторного акта – 268 виходячи з того, що одна особа переважно має один договір щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою) у загальній кількості суб’єктів господарювання міста Кам’янське
(за даними ОДПІ станом на 01.07.2019 загальна кількість суб’єктів господарювання – 13714 (юридичних та фізичних-осіб підприємців), становить 1,8% та 1,95% відповідно до типу договору, тобто не перевищує 10%, розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (Тест малого підприємництва)
не проводився.
VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.
Обмеження строку дії акта немає.
Структура запропонованого проекту рішення розроблена з урахуванням можливості доповнення або внесення змін до нього у разі внесення змін до чинного законодавства України.
VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта.
Кількісними показниками результативності дії регуляторного акта є:
– кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта (укладених договорів щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою);
– кошти, які надійшли від сплати пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою;
– рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основними положеннями акта.
- IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта.
У разі прийняття регуляторного акта розробником (департамент муніципальних послуг та регуляторної політики міської ради) послідовно здійснюватиметься відстеження його результативності (базове, повторне, періодичне) згідно зі статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Методикою відстеження результативності регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308 та у відповідності до графіку здійснення заходів із відстеження результативності прийнятих міською радою регуляторних актів.
Метод проведення відстеження результативності – статистичний. Відстеження результативності здійснюватиметься на підставі статистичних даних.
Додаток 2
до Методики проведення
аналізу впливу
регуляторного акта
ВИТРАТИ
на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва,
які виникають внаслідок дії регуляторного акта
Зазначені у аналітичній таблиці показники (витрати) суб’єктів господарювання відповідно до Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженого наказом Держкомстату України від 28.11.2005 №386 не відносяться до компетенції органів державної статистики та/або не передбачені статистичною звітністю.
Також наведені в аналітичній таблиці витрати суб’єктів господарювання не містяться в податкових деклараціях, розрахунках, звітах та інших документах, що надходять
до Кам’янської ОДПІ. Крім того, дані щодо таких витрат суб’єктів господарювання
не містяться в звітах та інших документах, що надходять до структурних підрозділів Кам’янської міської ради.
Враховуючи зазначене вище, надати всі необхідні та насамперед об’єктивно обґрунтовані дані, зазначені у аналітичних таблицях даного додатку у розробника проекту, немає можливості.
| № з/п | Витрати | За перший рік, тис.грн | За 5 років, тис.грн |
| 1. | Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, грн | Додаткові витрати не передбачаються | – |
| 2 | Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), грн | Додаткові витрати не передбачаються | – |
| 3 | Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, грн | Виконання вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових, крім існуючих, витрат коштів та часу. |
– |
| 4 | Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), грн | Виконання вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових, крім існуючих, витрат коштів та часу |
– |
| 5 | Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), грн | Введення в дію запропонованого регуляторного акту не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо |
– |
| 6 | Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), грн | Додатково, крім існуючих, не передбачається | – |
| 7 | Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, грн | Не потребує найму додаткового персоналу | – |
| 8 | Інше (уточнити), грн | – | – |
| 9 | РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), грн | – | – |
| 10 | Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць | – | –
|
| 11 | Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), грн | – | – |
У тому числі:
Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання
| Вид витрат | У перший рік | Періодичні (за рік) | Витрати за п’ять років |
| Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу, тощо | Додаткові витрати не передбачаються | Додаткові витрати не передбачаються | Додаткові витрати не передбачаються |
| Вид витрат | Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік) | Витрати за п’ять років |
| Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів) | – | – |
| Вид витрат | Витрати* на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік) | Витрати на оплату штраф-них санкцій за рік | Разом за рік | Витрати за п’ять років |
| Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу) | Виконання вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових, крім існуючих, витрат коштів та часу. |
– | – | Виконання вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових, крім існуючих, витрат коштів та часу. |
* Вартість витрат, пов’язаних із підготовкою та поданням звітності державним органам, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації).
| Вид витрат | Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік) | Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік) | Разом за рік | Витрати за п’ять років |
| Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо) | – | – | – | – |
* Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.
| Вид витрат | Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо) | Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік — стартовий) |
Разом за рік (стартовий) | Витрати за п’ять років |
||||
| Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо) | Запропонова-ний р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо | Запропонований р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо | Запропонований р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо | Запропонований р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо | ||||
| Вид витрат | За рік (стартовий) | Періодичні (за наступний рік) |
Витрати за п’ять років |
|||||
| Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо) | Додатково, крім існуючих, не передбачаються | Додатково, крім існуючих, не передбачаються | Додатково, крім існуючих, не передбачаються | |||||
| Вид витрат | Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік) | Витрати за п’ять років |
| Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу | Не потребує найму додаткового персоналу | – |
Додаток 3
до Методики проведення
аналізу впливу
регуляторного акта
БЮДЖЕТНІ ВИТРАТИ
на адміністрування регулювання для суб’єктів
великого і середнього підприємництва
Дані, зазначені у додатку 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, не відносяться до компетенції органів державної статистики та/або не передбачені статистичною звітністю.
Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами) зазначено інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Статтями 72 та 73 Податкового кодексу України визначено порядок збору та отримання податкової інформації контролюючими органами. Інформація щодо бюджетних витрат на адміністрування регулювання для суб’єктів великого та середнього підприємництва не міститься
в документах, що надходять до структурних підрозділів міської ради.
Враховуючи зазначене вище та ст.19 Конституції України (у якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України), усвідомлюючи відповідальність за надання достовірних показників, здійснити розрахунок щодо адміністрування регулювання з питання внесення змін
до порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста не видається можливим.
При цьому слід зазначити, що державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу). Також, для впровадження вимог цього регуляторного акта не потрібно додаткових витрат з бюджету. Здійснення планових заходів з нагляду (контролю) та прийняття звітності вже віднесено до компетенції відповідних органів. Введення в дію регуляторного акта не потребує збільшення штату державних службовців (посадових осіб місцевого самоврядування).
Директор департаменту
муніципальних послуг та регуляторної
політики Кам’янської міської ради М.Г.ГУРСЬКА
