Цей монумент має непросту долю і неоднозначний статус у наш неспокійний час. Час, коли країна, щосили бореться за свою свободу, і в цій боротьбі відкидає, позбавляється всього, що пов’язувало її з соціалістичним минулим. І наш «Прометей», хоч як це парадоксально, займаючи рівно половину площі офіційного герба міста, цілком може потрапити під ковзанку «декомунізації».
Монумент «Розкутий Прометей» було урочисто відкрито 7 листопада у 5-ті роковини Жовтневої революції. Він був встановлений на колишній Новобазарній площі над братською могилою полеглих у боротьбі за «звільнення всього трудового народу». Тим, що саме легендарний давньогрецький титан став символом нашого міста, кам’янчани завдячують творцю монумента художнику та скульптору Олексію Яковичу Соколу. Його, пристрасного шанувальника та шанувальника творчості Тараса Шевченка, надихнула на роботу над образом Прометея поема «Кавказ» легендарного українського Кобзаря. Символ героя, який ризикнув усупереч волі богів дати вогонь людям, здався художнику найбільш підходящим для такого пам’ятника.
У принципі, ми повинні бути вдячні Олексію Соколу за цей вибір. Сам Прометей, як не крути, не має жодного відношення до комуністичної партії. А як символ боротьби за свободу з тиранією, він цілком вписується й у наші наші реалії. Боротися за свою свободу, розриваючи ланцюги тоталітарного минулого, якими нас намагається обплутати сусідня країна, що втратила розум, нам доведеться ще довго.
Ось із пам’ятником Дзержинському, ім’я якого довгий час носило місто, було все однозначно зрозуміле. Свого часу його не врятувала навіть українська вишиванка, одягнена на скульптуру залізного Фелікса. Крім того, монумент «Розкутий Прометей» по суті є надгробною пам’яткою і згідно із законом про «декомунізацію» не підлягає обов’язковому демонтажу. У тому ж законі наголошується, що в таких складних і неоднозначних випадках потрібно підходити до прийняття рішення про подальшу долю пам’яток індивідуально. У принципі можна було б без проблем і особливих закидів з боку радикально налаштованої частини городян дати спокій Прометеєві, якби не цитата Леніна, вибита на одній з кам’яних плит, що прикрашають колону пам’ятника. Щоб не бентежити городян, особливо під час офіційних свят, у свій час п’єдестал пам’ятника закривали жовто-блакитними полотнищами. А потім просто прикрили акуратною табличкою підпис (В. І. Ленін) під цитатою. Мало хто міг її сказати. Щоправда, залишаються ще зірки на плитах. Але без серпа і молота сама по собі зірка теж не нагадує про комуністичне минуле країни, що відійшло в минуле.
