Водій вантажівки на проспекті Аношкіна (сьогодні – проспект Відродження) збив насмерть літнього чоловіка, який намагався перейти дорогу у непризначеному місці. Слідство прийшло до висновку, що водій міг уникнути наїзду на пішохода, проте не зробив цього через власну неуважність і легковажність. І визнало його винним у смерті чоловіка. Через 6 років Заводський районний суд, ретельно вивчивши усі обставини тієї трагедії, прийняв інше рішення.
Смертельний наїзд
Ця трагічна історія трапилася ще 18 жовтня 2018 року. Близько 7.50 ранку водій вантажівки «FAW СА1011 CARGO» їхав по проспекту тоді ще Аношкіна зі сторони проспекту Свободи в напрямку проспекту Шевченка, загружений ковбасними виробами. Їхав з невеликою швидкістю – приблизно 48 км/год. Надворі вже добре розвиднілося, дорога була суха.
Під’їжджаючи до повороту на військомат, водій побачив чоловіка, який намагався перейти дорогу. Пішохідного переходу у цьому місці не було. Водій притормозив, але чоловік на дорозі зупинився і жестами показав водію, щоб той проїзжав. Водій збільшив швидкість, будучи впевненим, що проїде і не зачепить чоловіка, як той раптом в останній момент кинувся перебігати дорогу. В результаті, як сказано в матеріалах справи, «водій допустив наїзд на пішохода передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу». Від сильного удару було пошкоджене лобове скло, уламки якого усипали дорогу, передній бампер і праву фару автомобіля.
Чоловік отримав багаточисленні переломи кісток черепа, ребер, кінцівок тазу і верхніх кінцівок, ушкодження внутрішніх органів, що привело до травматичного шоку і практично миттєвої смерті. Водій, побачивши, що сталося, зупинився, вийшов з автомобіля, викликав швидку і поліцію.
Водій грубо порушив правила дорожнього руху
Загиблим виявився 78-річний чоловік. Слідство визнало, що водій вантажівки грубо порушив правила дорожнього руху, через власну неуважність, легковажність і злочинну самовпевненість, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчий СУ Дніпропетровської області, який займався оформленням дорожньо-транспортної пригоди, визначив, що ширина проїзної частини дороги в місці аварії становила 10.9 метри. При такій ширині водій повинен був бути максимально обережним, при необхідності екстрено пригальмувати. Враховуючи, що пішохід був людиною немолодою, а, значить, не міг би швидко перебігти дорогу. Коли чоловік раптом почав перебігати дорогу, водій повинен був негайно зменшити швидкість,або зупинитися, але він цього не зробив. Хоча мав технічну можливість уникнути ДТП – робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля були в справному стані.
Органом досудового слідства дії водія були кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України – як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Вина водія також доведена висновками автотехнічних експертиз та матеріалами кримінального провадження.
Водій своєї вини не визнав
В судовому засіданні обвинувачений (як сказано у матеріалах справи – раніше не судимий) своєї вини не визнав. По його словам, у той день він їхав на власному напіввантажному автомобілі, завантажений ковбасними виробами, по проспекту Аношкіна, у правій смузі, в сторону проспекту Шевченка. Під`їжджаючи до повороту на військомат, приблизно за 200 метрів побачив пішохода – звичайного чоловіка – який переходив дорогу. Визначити з такої відстані, що це особа похилого віку, він не міг. Інших пішоходів на дорозі не було.
Під`їжджаючи ближче, він побачив як пішохід зупинився на роздільній смузі, почав зменшувати швидкість руху автомобіля. Пішохід махнув йому рукою, тобто показав «проїжджай», і він не вважаючи, що є якась небезпека для продовження руху, натиснувши на педаль газу, поїхав далі. Коли до пішохода залишалося 2-3 метри, той раптом кинувся перебігати дорогу перед автомобілем. Він (водій) намагався уникнути наїзду, але не встиг, і збив чоловіка. Після цього він одразу зупинився, вийшов з автомобіля, викликав ШМД та поліцію. На жаль, медична допомога тому вже не знадобилася. Те, що він збив людину похилого віку, він зрозумів, коли побачив лежачого на дорозі дідуся.
По словам обвинуваченого, він вважає себе особисто не винним у цьому ДТП і в смерті чоловіка, і тому просить його виправдати. Також просить врахувати, що його бездоганний водійський стаж – приблизно 30 років, з всіма відкритими категоріями автомобілів для керування.
Покази свідків
Допитана в суді жінка загиблого розказала, що її чоловік, хоч і літня людина, проте мав нормальний зір і ходив вільно, без палиці, не шкутильгав. Тому візуально і здалеку визначити його вік водію дійсно було неможливо. Претензій до водія вона не висувала, цивільний позов не заявляла.
Свідки також підтвердили, що водій легковика, після скоєння ДТП, зупинився і вийшов з автомобіля. Одна жінка, яка в цей час йшла на роботу, почула стук. А потім побачила вантажівку, яка зупинилася. Підійшла ближче – і побачила дідуся, який лежав поперек дороги, головою на бордюрі, обличчям до верху. Правда, самого моменту наїзду вона не бачила.
Одним зі свідків виявилася жінка- слідчий Кам`янського РУП. В той день вона була на чергуванні і виїжджала на місце події, зафіксувала водія, потерпілого, автомобіль. Підтвердила, що потерпілий загинув на місці, що водій не заперечував керування транспортом під час ДТП та наїзд на пішохода.
Висновки досудового розслідування суперечать один одному
На вимогу суду була проведена повторна авто технічна експертиза місця пригоди. Вона показала, що ширина проїжджої частини дороги не 10,9 метри, а 14.3 м. Суд визначив, що експерт, який після ДТП проводив виміри проїжджої частини, робив це з порушенням.
Таким чином, висновки досудового розслідування суперечать один одному. А в даному випадку первинний огляд місця події має найважливіше значення при досудовому розслідуванні та судовому розгляді справ подібної категорії, оскільки є можливість закріпити в ньому усі наявні на місці пригоди докази. А, враховуючи, що ДТП спричинило смерть чоловіка, важливим є дослідження кожної деталі.
Оскільки ширина дороги виявилася ширшою, суд прийшов до висновку, що в момент виходу пішохода на проїжджу частину дорожня обстановка не містила ознак небезпеки, він встигав перейти дорогу. Інтервал між пішоходом та боковою лівою частиною автомобіля був достатнім, ніякої загрози для пішохода не було. Небезпека виникла лише тоді, коли пішохід раптово кинувся перебігати дорогу перед автомобілем. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія невідповідності вимогам ПДР України не вбачається. Він дійсно не мав технічної можливості запобігти наїзду своєчасним гальмуванням з зупинкою транспортного засобу до місця наїзду. Це підтвердив і проведений слідчий експеримент.
За даними експертизи, пішохід знаходився від водія на відстані 220 метрів, з такої відстані візуально встановити похилий вік пішохода практично неможливо. Враховуючи, що той ходив вільно і палицею не користувався.
Визнати невинним
Суд прийшов до висновку, що зразу після ДТП експерт провів розрахунки щодо ширини проїжджої частини в місці наїзду з порушенням «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень». Не вказав на альтернативно можливі висновки при іншій ширині дорожнього полотна, що є недопустимим. Більш того, як з’ясувалося, розрахунки проводилися не в самому місці можливого наїзду на пішохода, а тому не можуть використовуватись при експертних дослідженнях. Що ставить під обґрунтований сумнів висновки першої авто технічної експертизи.
А це означає, що висунуте водію обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, стороною обвинувачення не надано, і судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне обвинуваченого виправдати.
Майже через 6 років після скоєння ДТП, 14 червня 2024 року Заводський районний суд Дніпродзержинська ухвалив визнати водія вантажівки невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України, та на підставі п.2 ч.1, ч.7 ст. 284 КПК України по суду виправдати, за відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення.
