Сьогодні українська культура переживає справжнє переродження, де на зміну штучному глянцю приходять щирість та «окопна правда». Маємо яскравого представника цієї нової хвилі і в Кам’янському. Це Олександр Остапенко — ветеран війни, чиє ім’я наприкінці 2024 та у 2025 році дедалі частіше з’являється на афішах музичних фестивалів та у стрічках новин. Його історія — це приклад того, як особистий біль та бойовий досвід трансформуються у потужну творчу енергію.
Від передової до великої сцени
Олександр Остапенко народився та виріс у нашому місті. Він навчався у школі №22, отримав професію токаря у Кам’янському вищому професійному училищі. У мирний час мав невеликий бізнес – відкрив продуктовий магазин. Проте з початком повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт. Служив на Запорізькому напрямку. У 2025 році був списаний зі служби за станом здоров’я.
Повернувшись до цивільного життя у Кам’янське, чоловік знайшов спосіб рефлексії через музику. Ще перебуваючи на службі він вкладав свої переживання у віршовані рядки, які згодом перетворювалися на реп-композиції. Обраний ним жанр став ідеальним інструментом для передачі складних емоцій. У його треках немає місця порожнім пафосним фразам; натомість слухач чує чесну розповідь про побратимів, побут на війні та надію на мирне майбутнє.
Творчість Олександра — це не просто хобі, а соціальна місія. Виступаючи на майданчиках на кшталт відомого «Махно Пабу» у Дніпрі або на міських заходах Кам’янського, він став голосом тих, хто повернувся з фронту і намагається знайти себе в новому житті. Військовий бере учать не тільки у творчих конкурсах, він охоче долучається до патріотичних заходів, що проходять у школах міста. Не забуває навідувати і рідну альма-матер, де спілкується зі студентами.
Рік визнання: Гран-прі та «Золота соната»
Справжнім злетом для виконавця став кінець 2025 року. Професійне журі різних рівнів визнало, що музика Остапенка має високу мистецьку цінність.
Однією з найважливіших перемог став виступ на Міжнародному фестивалі-конкурсі мистецтв «Золота соната» у Полтаві, де Олександр став лауреатом. Але справжній тріумф чекав на нього в грудні 2025 року на Всеукраїнському двотуровому конкурсі «Святкова Різдвяна зоря». Виконавець виборов Гран-прі, залишивши позаду багатьох досвідчених конкурсантів. Ця нагорода підтвердила: патріотичний реп у виконанні ветерана — це конкурентоспроможний жанр, який відгукується в серцях українців.
Вже у лютому цього року Олександр вчергове підкорив сцену Дніпра, взявши участь у Міжнародному двотуровому конкурсі мистецтв «Любов до мистецтва», де став лауреатом І Премії. А також він тріумфував у Кам’янському на молодіжноу фестивалі-конкурсі “Вінок України – 2026”, що відбувся минулими вихідними. Тут талановитий кам’янчанини здобув “Приз глядацьких симпатій”.
Стиль та тематика творчості
Музику Олександра Остапенка важко загнати у вузькі рамки. Це суміш жорсткого речитативу, ліричних мотивів та глибоких текстів. Основними темами його творчості є:
Побратимство: пісні-присвяти тим, хто стояв пліч-о-пліч у бою.
Місто Кам’янське: артист підкреслює своє коріння, прославляючи рідне місто як осередок сильних духом людей.
Переосмислення цінностей: філософські роздуми про те, що справді важливо після пережитих випробувань.
Символ нового часу
Для громади Кам’янського Олександр став одним із взірців культурної стійкості. Його успіх доводить, що ветеранська спільнота — це величезний інтелектуальний та творчий потенціал країни. Олександр не просто пише музику, він займається культурною дипломатією, розповідаючи світові про Україну мовою сучасного мистецтва.
Попереду у виконавця, без сумніву, запис нових альбомів та сольні концерти. Його приклад надихає інших ветеранів не замикатися в собі, а шукати вихід емоціям через творчість, нагадуючи всім нам, що справжня сила — у щирості та вмінні перетворювати темряву минулого на світло мистецтва.
