Поки людина не повернулася – вона жива. Поки ми про неї пам’ятаємо – ми боремося… Ці слова стали невидимим маніфестом виставки надії, що 28 травня відкрилася в Музей історії міста Кам’янського. Родини зниклих безвісти воїнів 110-ї окремої бригади територіальної оборони, створили комеморативний простір з банерів, які представляють більше п’ятидесяти історій. Кожна з них – це застиглий крик душі, суцільний оголений нерв і, водночас, надлюдська сила віри. Про це на відкритті виставки говорили Елена Пятина, Анна Савицкая, Тетяна Тринадцятко…
На представлених в експозиції світлинах Герої посміхаються. Вони щасливі, сповнені планів. Дивлячись їм в очі, ти розумієш, що за кожним цифровим кодом у реєстрах зниклих стоїть цілий Всесвіт.
Чому це важливо для кожного з нас?
Бути поруч – це наш обов’язок. Родини зниклих безвісти не повинні залишатися сам на сам зі своїм чеканням. Ця виставка – нагадування суспільству, що боротьба за кожне життя триває щомиті. Ми маємо бути їхнім голосом там, де вони не можуть говорити.
Прийдіть. Подивіться в ці очі. Розділіть цей біль і візьміть частинку цієї неймовірної сили собі.
Де: Музей історії міста Кам’янське
Коли: до 1 липня, з 9-ї до 17-ї год.
Вхід: вільний
Давайте разом тримати це світло надії. Воно має вказати їм шлях додому.
