22 червня 1941-го року. В цей день почалася війна Німеччини і Радянського Союзу. 4:00 ранку, мить …, і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?
Кожен рік 22 червня ветерані Кам’янського приходять в архівне управління міста, де зберігається пам’ять про ті страшні часи: про роки окупації, про замордованих та розстріляних, про вивезених до Німеччини, про партизанський рух і його героїв. А співробітники архіву готують до цієї трагічної дати тематичну виставку.
Ось і цей рік не став виключенням. Після покладення квітів до могил полеглих у роки війни, ветерани – біля 25 чоловік – прийшли до архівного управління, де демонструється виставка «Подвиг, що залишиться в віках», присвячена рокам окупації міста Дніпродзержинська у 1941-1943 роках. На ній представлені фотографії тих років, у тому числі зроблених німецькими солдатами, документи, газеті, нагороди, навіть окупаційні гроші.
Як розповіла Галина Кулінич, директор архівного управління Кам’янського, вони завжди дуже тепло зустрічають у себе ветеранів. Це, в основному, діти війни, які пережили ті страшні часи. Вони залюбки приходять до архіву – щоб поспілкуватися, згадати дитинство і молодість, переглянути документи, послухати спеціалістів архівного управління.
Виставку підготували і провели Галина Кулініч, Вікторія Лавриєнко, Аліна Бондарева і Ірина Бубненкова. Присутні почули дуже багато цікавого про те, як жило місто напередодні вступу туди німців, як металургійний комбінат встиг виконати план і випускав зовсім не військову продукцію. Працювала 1-ша лікарня, у якій відкрили пологове відділення, лікували людей. Як у місті зароджувався підпільний і партизанський рух. Ведучі розповіли про плани німців переселити здорових жителів міста у Німеччину, показали списки розстріляних німцями громадян міста – 964 чоловіка, виселених до Німеччини – 1128 чоловік, списки громадян, які померли від вогнестрільних поранень у 1941-1943 роках – 339 чоловік.
По словам Галини Кулініч, за кожним прізвищем – ціла історія міста.
Організатори виставки відповіли на численні запитання присутніх. А ті подякували їм за цікаву виставку, цікаву розповідь, за їхню працю і ентузіазм. А також за теплий прийом.
Після офіційної частини архівісти пригостили гостей чаєм з печивом і цукерками.
