Продолжаем публикации материалов, подготовленных Главным управлением ГНС в Днепропетровской области об особенностях налогообложения в военное время.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що станом на 18.04.2022 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.5.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 по 18.04.2022 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними)
Перелік змін та доповнень (версія 1.30.5.0) (станом на 18.04.2022)
Додано нові версії документів:
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:
S0600319 – № 3-торг (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (наказ Держстату від 25.06.2021 № 148);
S0601316 – № 1-опт (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (наказ Держстату від 25.06.2021 № 147);
S0800111 – № 1-заборгованість (ЖКГ) (квартальна) Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг (наказ Держстату від 22.06.2021 № 122);
S1000216 – 2-інвестиції (квартальна) Капітальні інвестиції (наказ Держстату від 25.06.2021 № 134);
S1605310 – № 51-вант (2 рази на рік) Обстеження фізичної особи –підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі (наказ Держстату від 25.06.2021 № 44);
S1616010 – № 31-авто (квартальна) Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення (наказ Держстату від 25.06.2021 № 143);
S1803110 – № 31-вод (квартальна) Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом (наказ Держстату від 25.06.2021 № 140);
S2601005 – № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг (наказ Держстату від 25.06.2021 № 146).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-progra…
Воєнний стан: деякі особливості оформлення трудових відносин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.03.2022 набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), яким визначено, зокрема:
► Особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
1. У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
2. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
► Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу
1. У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
2. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
► Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника
1. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
► Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
1. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
2. У період дії воєнного стану норми ст. 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Чи сплачують єдиний внесок за себе особи, які провадять незалежну професійну діяльність у період воєнного стану в Україні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, тобто особи, які провадять незалежну професійну діяльність, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому, положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому, такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали у 2,7 рази більше рентних платежів ніж минулоріч
З початку 2022 року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети рентними платежами на суму майже 1,1 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 688,7 млн гривень, або на 171,3 %.
Нагадуємо, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
