З 14 по 18 травня в місті Рівне відбувся Чемпіонат України з ММА, який зібрав 874 спортсмени з усієї країни. У цій масштабній спортивній події взяли участь і вихованці відділення козацького двобою кам’янської ДЮСШ №1 — 6 мужніх бійців, які гідно представили свій спортивний заклад та своє місто.

Незважаючи на високий рівень конкуренції, хлопці показали справжній бойовий дух та нестримне бажання перемагати. За результатами змагань Богдан Богодюк став чемпіоном України з ММА. Його наполегливість і сила волі вивели його на вершину п’єдесталу. А вже влітку, з 20 по 27 липня, Богдан представлятиме Україну на Чемпіонаті Світу в Абу-Дабі.

Влад Горбоконь став бронзовим призером, продемонструвавши впевненість та витримку у кожному поєдинку. Його зосередженість, технічність та бажання перемагати зробили його виступ яскравим та достойним поваги.

Також гідно виступили Денис Рибальченко, Серафим Корабельський, Дмитро Сисоєв та Дмитро Новіков. Хлопці показали справжню командну єдність, жагу до боротьби й гідно представили свою спортшколу на національному рівні.

Підготував спортсменів тренер Антон Єрмашкевич.

Сообщение Кам’янські спортсмени стали призерами чемпіонату України з ММА появились сначала на Любиме місто.

Камʼянчанка Світлана Гоцик – чотириразова чемпіонка світу зі змішаних єдиноборств (ММА) – після початку повномасштабного вторгнення пішла на фронт, захищати країну від російського вторгнення. 28-річна бійчиня взяла позивний Фенікс і стала пілотом FPV-дронів.

Вдалий старт

Світлана зі школи мріяла навчатися у військовій академії й, щоб фізично підготуватися до вступних іспитів, пішла на бокс, де вже в першому спарингу “посадила хлопчика по печінці”. Тренер був настільки вражений, що запропонував їй залишитися у спорті. Так військова мрія дівчини з Кам’янського “відійшла вбік”. Як виявилося пізніше, не назавжди.

У 2014 році Світлана Гоцик змінила бокс на MMA. Новий напрямок вимагав стати “універсальною бійчинею”, тож паралельно спортсменка почала займатися джиу-джитсу, дзюдо й муайтай, аби вдосконалити свої навички.

“Коли починала спортивну діяльність, було мало поєдинків та промоушенів, у яких можна було показувати себе. Готувалася самостійно. Мені допомагали батьки, які купували екіпірування та відправляли на збори. Але завдяки наполегливості я вийшла на такий рівень, що мене помітила організація WWFC. Шлях був тяжкий, але я щаслива, що його пройшла. Я стала дуже сильною морально”, – згадує Світлана.

Її пристрасть до єдиноборств розуміли не всі: “Говорили, що я чоловікоподібна, що мені повибивають мізки. Навіть коли вчилася у спортивному коледжі, були вчителі, які в обличчя казали: «Свєто, ти будеш тупою. Що ти робиш?» У тому віці мені було складно, але я горіла тим, чим займалася. Увесь вільний час я була в залі. Моєю мрією було виступити за кордоном на великій арені, і було начхати на людей, які постійно мене гейтили. Що цікаво, коли я перемагала, всі були поруч, підтримували: «Ти така розумничка. Давай-давай!» А коли були поразки, без яких ніяк, знову казали: «Та тобі треба закінчувати. Ти не зможеш мати дітей». Це було смішно”.

Світлана знаходила підтримку в команді та родині, від батьків і сестер. Урешті саме в MMA Гоцик досягла найбільших спортивних успіхів та стала чотириразовою чемпіонкою світу, зокрема двічі за версією WWFC.

Спортивні успіхи Фенікса

У клітці Світлана Гоцик виступала під прізвиськом “Птаха Фенікс”. Цей спортивний псевдонім пізніше залишився з нею й у війську, а його образ – на тілі у формі тату.

“Фенікс – це птаха, яка спалює себе, а потім відновлюється. Так само і я: хоч які б випробування були, я обов’язково відроджуся з попелу й буду сильнішою, фізично й психологічно. У спорті всі мої поєдинки були емоційними, яскравими. Інколи здавалося, що я вже програю, але знаходила вихід і перемагала. Навіть коли були поразки, я поверталася й забирала перемогу. У житті я так само підіймаюся та йду вперед. Фенікс – це моє”, – зазначає спортсменка.

У квітні 2021-го, Світлана Гоцик вирушила до США, де на неї чекав один із найпрестижніших і найризикованіших поєдинків у кар’єрі. Це був бій проти венесуелки П’єри Родріґес за пояс чемпіонки світу за версією LFA (Legacy Fighting Alliance), а також за контракт із найбільшою організацією змішаних єдиноборств у світі – UFC (Ultimate Fighting Championship).

“Я поїхала туди абсолютно сама: у мене на той час уже не було тренерської команди. Тоді ще був карантин, час ішов, і щоб я не простоювала й не падала в рейтингу, вирішила зробити такий крок: пан або пропав. Чотири раунди я виграла, а в п’ятому припустилася помилки – навіть не розумію, як це сталося, – та зазнала поразки. А та дівчина отримала все, що стояло на кону.

Після цього бою я зрозуміла, що сильно вигоріла, що дуже мало давала собі відпочити. Серце моє вже не горіло, очі не горіли. Дуже хотілося потрапити в UFC, але я зовсім не слухала себе, свій стан”.

Повернувшись додому, Світлана поставила спортивну кар’єру на паузу та відкрила для себе новий шлях. Її запросили до Дніпра, де проходив набір тілоохоронниць, який вона успішно пройшла.

Спорт змінила на фронт

Саме на новій роботі, в охоронній компанії, Світлана зустріла повномасштабне вторгнення Росії. Близько пів року вона була вимушена працювати за кордоном, проте вже тоді знала: коли повернеться, піде воювати.

Коли Світлана розповіла про свій намір батькові, він відповів: “Доцю, я також піду. Я ж не буду за тобою ховатися”. “Коли я була за кордоном, він уже був на «нулі», – розповідає спортсменка про рішення тата також стати військовим. – Мої думки були тільки про нього: як він там, що він там. Багато разів він не виходив на зв’язок. А потім усе дійшло до того, що він потрапив у реанімацію з серцем, і його комісували через стан здоров’я. Зараз він удома, чому я дуже рада. Хочу, щоб мої батьки були разом. Усе, що міг, він уже зробив”.

У 2023-му до армії долучилася вже Світлана. Нині Фенікс – зовнішня пілотеса БПЛА, працює з FPV дронами.

“Побратими мене поважають, керівництво бачить, що я роблю все, що потрібно. Усі фізичні навантаження витягую на рівні з чоловіками. Усе показую ділом. Я прийшла сюди бути корисною та допомогти вигнати мос**лів з нашої землі. Мотивує, що мене сприймають як бійчиню, а не дівчинку. Це круто, бо я хочу робити те, що роблять інші, й щоб мене не виділяли”, – зазначила Гоцик.

На думку Світлани, війна має торкатися не лише чоловіків, а й жінок, але переконана, що армія – не єдиний шлях.

“Хотілося б, щоб цивільні не забували, що війна триває, що не тільки вони втомилися, але й воїни. Дуже бісять і злять люди, які думають: моя хата скраю, нічого не знаю. Так не повинно бути. Якщо війна ще когось не торкнулася, то рано чи пізно торкнеться абсолютно всіх. Якщо ми не продовжуватимемо боротися за нашу перемогу… навіть не хочу про це думати. Не кажу, що всі повинні йти воювати, але можна виконувати функції в цивільному житті: волонтерити, донатити, виходити на мітинги”.

Повертатися до спорту Фенікс поки не планує. Свої пріоритети вона розставила на початку повномасштабної війни, коли відмовилася від низки пропозицій відновити кар’єру в MMA. Зокрема, її запрошували до Бразилії та жіночої ліги Invicta, а також пропонували переїхати до США, аби стати спарингпартнеркою бійчині UFC – бразилійки Аманди Рібас.

“Усі ці пропозиції я відхилила. Для мене важливо розуміти й відчувати, чого я хочу. Якщо робитиму те, від чого не ловитиму кайф, адреналін, для мене не буде мотивації розвиватися. Відчуваю, що з мене досить. Життя в мене одне, і я зробила свій вибір. Зараз я дуже жадібна до знань, і це мене мотивує. Я там, де маю бути, та роблю те, що можу”.

Бліц

Нещодавно пресслужба 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади взяла інтерв’ю у титулованої спортсменки прямо на передовій.

– Яких успіхів ти досягла у спорті?

– Я стала чотириразовою чемпіонкою світу з ММА, КМС з боксу. Також виборола пояс чемпіонки світу, виступала в Китаї, в Таїланді, проводила поєдинки у Маямі, їздила до Дубая. Загалом, досить багато мандрувала, і завдяки спорту побачила світ.

– Чому ти проміняла пляжі Маямі на окопи Донбасу?

– Тому що це мій дім. Тут мешкають мої батьки, тут я народилася. Для мене мотивація захищати свій будинок, майбутнє своїх сестер та племінника. Якби я цього не зробила, то зрадила б себе.

– Як твоє рішення сприйняли рідні?

– Тато та мама дізналися про моє рішення, коли я вже поїхала на БЗВП. Я їм написала: “Мамо, тату, я приєдналася до лав ЗСУ і тепер воюватиму”. Вони дуже переживають, мама постійно хвилюється, багато болю через це. Але вона розуміє, що інакше я не можу.

– Ти відразу хотіла стати оператором FPV-дронів чи штурмовиком?

– Я хотіла бути штурмовиком. Я проходила навчання, фізично могла виконувати всі завдання нарівні із чоловіками. Але завдяки побратимам все ж таки вирішила стати пілотом FPV.

– Які твої перші враження від управління FPV-дронами? Спочатку здавалося, що це дуже складно, багато моментів у голові. Але потім потроху вчилася, включилася в роботу і вийшло. Пам’ятаю перше влучення — залетіла у вікно до ворогів. Це було емоційно, побратими раділи за мене.

– Які цілі ти знищувала? Знищувала техніку – БМП, танки, “буханки”. Не дуже знаюся на назвах техніки, бачу велику техніку – треба знищити. Також атакувала ворожі точки, бліндажі.

– Чи є у тебе улюблені влучання?

– Так, був момент, коли наздоганяла техніку з піхотою. Підлетіла ззаду — це було вдале влучання.

– Скільки одиниць ворожої бронетехніки вдалось знищити?

– Не рахувала. Спочатку записувала в блокнот, але потім роботи стало дуже багато, і вже не веду рахунок. Восьмий місяць на бойових.

– Наскільки заважає працювати російський РЕБ?

– Дуже важко працювати. Іноді пульт просто відлітає. Я емоційно це переживаю, коли розумію, що йду на удар, а керування чи відео зникає.

– Як ти переносиш відсутність комфортних умов на фронті?

– Для мене це виклик. Чим гірше, тим сильнішою стаю. Буває холодно, некомфортно, але коли літаю та бачу результат, про все забуваю.

– Що тебе мотивує?

– Моя мотивація – робити роботу. Я рвусь уперед, командир іноді каже: “Фенікс, відпочинь”. Але я прийшла воювати, допомагати, бо наша піхота там постійно. Так що я не бачу сенсу говорити, що втомилася чи мені потрібен відпочинок.

– Чи ти відчуваєш, що живеш повним життям?

– Так, і як ніколи! Коли заходжу на позицію, відчуваю адреналін і мені це подобається.

За матеріалами сайтів «Суспільне. Спорт» та «Все буде Україна»

Сообщение Чемпіонка світу з Камʼянського, яка проміняла пляжі Маямі на окопи Донбасу появились сначала на Любиме місто.

7 грудня у кам`янському спортивному комплексі “Дніпровець” пройшов чемпіонат Дніпропетровської області з ММА.

У змаганнях взяли участь більше 170 бійців, які представляли 17 спортивних клубів з Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей.

Спортсмени відділення “Козацький двобій” кам’янської ДЮСШ№1 також взяли участь в цих змаганнях та показали гідні результати.

Чемпіонами та призерами стали

• Перше місце: Гліб Бута, Владислав Горбоконь, Григорій Локотенко та Дмитро Сисоєв.
• Друге місце: Олексій Стрілець, Денис Рибальченко, Серафім Корабельський та Богдан Редька.
• Третє місце: Демʼян Давидюк, Артем Цурбільов, Микита Цурбільов, Даніїл Рибальченко та Кирило Литовченко.

Ренат Міщенко, Тимофій Єфремов та Матвій Зайцев – проявили справжній спортивний дух та отримали цінний досвід.

Ці перемоги стали можливими завдяки плідній праці та професіоналізму тренерів Станіслава Тимченка, Антона Єрмашкевича та Микити Івашини.

Сообщение Кам’янські бійці – призери чемпіонату Дніпропетровської області з ММА появились сначала на Любиме місто.

З 5 по 11 серпня в Об’єднаних Арабських Еміратах проходитиме чемпіонат світу зі змішаних единоборств ММА серед юніорів.

3 серпня збірна команда України вирушила на змагання. До її складу увійшов спортсмен відділення козацького двобою кам’янської ДЮСШ № 1 Богдан Богодюк, тренера Антона Єрмашкевича. Спортсмен виступатиме у віковій категорії 16-17 років (77.1 кг).

Загалом збірна України буде представлена 83 спортсменами та тренерським штабом у складі 35 досвідчених фахівців. Наші хлопці та дівчата захищатимуть честь України у статусі чинних чемпіонів Європи та чинних триразових чемпіонів світу.

Нагадаємо, у травні цього року Богдан виборов золото на чемпіонаті Європи в Сан-Марино.

Сообщение Кам’янчанин змагатиметься на чемпіонаті світу зі змішаних единоборств ММА появились сначала на Любиме місто.

В октагоні змагалися десять пар бійців-професіоналів з Дніпра, Києва, Кривого Рогу та Полтави.

Сообщение Боєць ММА з Кам`янського став переможцем турніру “SPIRIT OTAMANS 2” появились сначала на Любиме місто.

Представитель спортивного каменского клуба «Герец-ММА» Богдан Богодюк завоевал третье место и бронзовую награду на открытом чемпионате Словакии по смешанным единоборствам ММА.

Чемпионат проходил 25 июня, каменчанин Богдан Богодюк (тренер А. Ермашкевич) боролся за награды в весовой категории 56,7 кг с соперниками 12-14 лет. Первый бой Богдан проиграл, а в поединке за 3 место выиграл, применив болевой прием на руку во втором раунде.

Сообщение Каменчанин стал призером чемпионата Словакии по ММА появились сначала на Любиме місто.

На парижской арене “Зенит” 30 октября прошел професиональный турнир по “HEXAGONE ММА 2”, в котором принял участие боец из Каменского Богдан Котловянов.

Воспитанник тренера Константина Тимченко из клуба “Герц-ММА”-ДЮСШ № 1, профбоец Богдан Котловянов неожиданно досрочно (на 40-й секунде) проиграл 37-летнему темнокожему французу Грегори Бабене в поединке весовой категории 84 кг.
Котловянов, как всегда начал с дистанционной разведки.

“Он выбросил левый хук. Но одновременно под этот удар пошел соперник и завалил проходом в ноги Богдана, взяв ситуацию под контроль в партере, – пояснил К.Тимченко. – Наш земляк сначала отдал шею на “дартс”, а потом выйдя из него залез на “гильотину”. Той же рукой,  сигнализировавшей об отмене на продолжение поединка, надо было отжимать голову противника. И тогда бы результат был бы иной”.

О том, что Котловянов будет выступать в столице ближайшей летней Олимпиады, тренер Константин Тимченко узнал из интернетновостей.

“Для меня стало полной неожиданностью участие бойца нашего клуба в этом турнире, – говорит К.Тимченко. – О том что Бодя будет драться в конце октября, я не знал. В зале и на тренировках последние два месяца я его не видел. О качественной подготовке к европейскому выступлению речь не идёт. Решение, как я понимаю, Котловянов принял самостоятельно. Благодаря социальным сетям в интернете его нашли англоязычные промоутеры из стран Прибалтики. К сожалению, в наше нелегкое время материальная составляющая взяла верх над духовной. По всей видимости, был предложен хороший гонорар. Всех подробностей я не знаю. Он провел 19-й профессиональный бой и потерпел очередное поражение. Результат налицо. Надо больше тренироваться. Все знают, что Богдан страйковый боец. Хотя в последнее время он “поднажал” с грепплингом. Но для ММА этого недостаточно. Надо универсилизировать боевую ситауацию, а не “или бить или бороться”.

Сообщение Боец из Каменского проиграл французу на турнире ММА появились сначала на Любиме місто.

В Каменском спорткомплексе “Прометей”  состоялся III командный кубок ММА памяти пятикратного чемпиона мира по кикбоксингу Виталия Лидовского.

Почти весь световой день за награды боролись 90 бойцов из Днепра, Кривого Рога, Никополя, Покровского. Каменское представляли 15 спортсменов клуба “Герц-ММА”. На их счету 12 медалей (4 + 7 + 1). Первое командное место занял клуб “Ягуар” (Кривой Рог). Вторым стал” Молот “из Днепра, третьим Криворожский “Барс”.

Сообщение Кубок ММА уехал из Каменского в Кривой Рог появились сначала на Любиме місто.

В Николаеве

Среди 24 бойцов ММА, боевого самбо и киокушин каратэ из многих городов Украины, а также из Грузии и Азербайджана выступал и каменчанин Владислав Зинченко (вес 70 кг). Оппонентом питомца тренера Константина Тимченко из клуба “Герц-ММА” стал криворожский спортсмен Артур Семенюк (68 кг).

Влад в первом раунде  нанес ногой по левой ноге соперника несколько очень болезненных ударов. А ровно на первой минуте второго раунда рефери остановил поединок, так как Семенюк уже не мог дальше продолжать бой. К схватки в партере так и не дошло, тем самым Зинченко подтвердил свое реноме ударника.

Сообщение Каменчанин Владислав Зинченко победил в турнире профи ММА появились сначала на Любиме місто.

На минувшей неделе в Харькове проходил Кубок Украины среди взрослых и всеукраинский турнир среди юношей и юниоров по казацкому двобою. На нем золотыми призерами стали каменчане Станислав Тимченко и Павел Слюсарь. 

Через несколько дней воспитанники тренера бойцовского клуба “Герц-ДЮСШ № 1” Константина Тимченко приняли участие в одесском турнире. И тоже стали призерами.
“После выступлений в Кубок среди аматоров, мы решили испытать свои возможности среди полупрофессионалов по смешанным единоборствам ММА, – говорит тренер К.Тимченко. – Ребятам чуток не хватило сил, да и опыта выступлений в таких поединках у них почти никакого не было. Но дебют состоялся сравнительно удачно. Выступая в весовой категории до 65 кг среди бойцов возрастной категории 16-17 лет, Станислав Тимченко стал вторым. А Павел Слюсарь занял третье место в весе 65,8 кг среди спортсменов старше 18 лет”.

Сообщение Бойцы ММА из Каменского удачно дебютировали среди полупрофессионалов появились сначала на Любиме місто.