Аграріям Дніпропетровщини передали 163 мішки озимого ріпаку – майже 1,5 тонни сировини. Це гуманітарна допомога міжнародної компанії. Насіння розподілило між 47 малими та середніми сільськогосподарськими підприємствами регіону. Про це повідомили у обласній військовій адміністрації.
«Отримали гуманітарну допомогу – якісний насіннєвий матеріал. Дуже вдячні за це. Насіння стане гарною підмогою для фермерів», – сказав голова «Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області» Анатолій Гайворонський.
Він додав – посіяти озимий ріпак аграрії мають на початок осені. Тоді влітку наступного року збиратимуть урожай.
«Зерно якісне, ми не перший рік працюємо із цією компанією-виробником. Дякую, що у такий складний час фермерів підтримують. Ця допомога – значний внесок у розвиток сільського господарства Дніпропетровщини», – сказав представник одного із аграрних підприємств Дніпровського району Олександр Щебанов.
Загалом Дніпропетровщина отримала майже 1,5 тонни насіння озимого ріпаку – 163 мішки. Їх розподілили між фермерськими господарствами області, кожне з яких вирощує до 100 га землі.
«Отримав чотири мішки ріпаку. Дякую! Порадимося з агрономом і починатимемо сіяти», – сказав представник одного із сільськогосподарських підприємств Павлоградського району Юрій Клець.
Гуманітарну допомогу передали за сприяння Міністерства аграрної політики України та департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВВ.
Від редакції. Ми все-таки не втримаємося, скажемо пару слів з приводу цієї новини, яку так радісно повідомляє обласна влада. Для початку запитаємо у всезнаючої Вікіпедії, що таке ріпак. Читаємо: «Ріпак або ко́льза (лат. Brássica nápus) — вид трав’янистих рослин роду Капуста сімейства Капустяні або Хрестоцвіті (Brassicaceae). Важлива олійна культура; економічне значення ріпаку до кінця XX століття суттєво зросло у зв’язку з тим, що він почав використовуватись для отримання біодизеля».
Ну що тепер зрозуміло, чому західні партнери так зацікавлені в ріпаку? Їм потрібна ріпакова олія для виробництва біодизеля. Особливо зараз, коли через торговельну війну з Росією Захід опинився перед загрозою енергетичної кризи. На своїх полях вирощувати ріпак ні європейці, ні американці не поспішають: річ у тому, що ріпак вкрай виснажує ґрунт, поле, де зростає ця культура, потім залишається безплідним від 4 до 6 років. Ось тому й вимагають ці партнери ріпак від України, а майбутнє безпліддя українців, у нашому випадку – дніпропетровських – їх полів цікавить найменше. В описаному вище випадку їх «благодійність» – не що інше, як вимога, що погано приховується: вирощуйте ріпак, він дуже потрібен Європі та Америці.
А наш інтерес який? Сьогодні, коли Україна втратила родючі поля на півдні країни, коли через «прильоти» від російських «горе-визволителів» горять наші ниви, відводити площі під посіви ріпаку, погодьтеся, якось не дуже розумно. Краще б засіяти пшеницею чи овочами – тим, що ми їстимемо наступного року. Тим більше, що світ стоїть на порозі продовольчої кризи, а ми не знаємо, що чекає на Україну завтра. Чи інтереси західних партнерів для нас важливіші за власну продовольчу безпеку? І ми радітимемо західній «благодійності», як тубільці, яким європейські колонізатори привезли в подарунок скляне намисто чи кульки…
Дніпропетровщина: «благодійність» із поганими наслідками…
