Незвичайні хобі відомих кам’янчан. Совуні Тетяни Герасюти

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, що відзначається 30 вересня, ми вирішили поговорити з людиною, завдяки якій наша міська бібліотека імені Шевченка стала справжнім центром культури у Кам’янському. Тетяна Іванівна Герасюта довгі роки керувала цим закладом, а зараз обіймає посаду заступника директора бібліотеки. Саме її стараннями бібліотека змогла не лише вижити у складні для країни роки, а й стала одним із найкращих закладів подібного типу в Україні. Крім книг є у Тетяни Іванівни і ще одне захоплення – вона збирає фігурки сов та все, що пов’язане з цими мудрими птахами. Про те, чому саме сови викликали її інтерес, які є цікаві екземпляри в її колекції Тетяна Іванівна розповіла в інтерв’ю нашому сайту.

совы 1

— Тетяно Іванівно, чому саме сови привернули Вашу увагу, і коли Ви почали колекціонувати їхні фігурки?
— Це сталося років із десять тому. Тоді в нашій бібліотеці була дуже гарна, але величезна сова. Оскільки вона була великою і займала багато місця, ми виставили її з кабінету до відділу абонементу. Вирішили таким чином прикрасити відділ. Але цю сову вкрали. Це мене так засмутило, що я ходила і всім розповідала: «Уявляєте! У нас у бібліотеці вкрали сову!» І тоді, щоб мене якось заспокоїти, мені подарували гарну кришталеву сову. Ось вона і стала першою совою у моїй колекції. Я довгий час особливо не афішувала це своє захоплення, хоч близькі люди та друзі знали, чим мене порадувати. А потім вирішила озвучити про це своє хобі та про те, що в мене вже зібралася якась кількість екземплярів у колекції. І після цього почався справжній потік подарунків у вигляді фігурок і зображень сов від різних людей. Тобто основна частина моєї колекції – це подарунки. Сама собі я дуже рідко купую статуетки сов – лише якісь особливо ексклюзивні екземпляри. Коли колекція розростається до такої величезної кількості, ти починаєш вибірково підходити до її формування і дізнаватися докладніше про цей предмет. І в результаті я собі з’ясувала, що сови вони зовсім не такі, якими ми їх уявляємо. У книгах, фільмах та телевізійних шоу сови незмінно зображуються як надзвичайно інтелектуальні тварини, але річ у тому, що сову практично неможливо навчити, тоді як іншим птахам (папугам, яструбам, і навіть голубам) можна навчити витягувати предмети та виконувати прості завдання. Люди думають, що сови розумні через великі очі, які створюють враження високого інтелекту.

совы 2

совы 3

— А скільки зараз сов у Вашій колекції?
— Понад 150. Я їх уже, якщо чесно, навіть перестала рахувати – знаю лише приблизну кількість. Причому я колекціоную не лише явних сов, а й усе те, що може якось нагадувати цих птахів. У мене є в колекції червоний перець, який формою дуже схожий на сову. Цей романківський перець у вигляді сови зі свого городу мені принесла Валентина Матвіївна Коверза. Це дуже цікаво знаходити подібну схожість.

совы 4

— А де у Вас зберігається така величезна кількість сов?
– Найцінніше я зберігаю вдома. А решта у мене розташувалася на двох стелажах у бібліотеці у мене в кабінеті. Але я не маю статичної колекції. Її склад постійно змінюється. Я дуже багато сов зі своєї колекції просто дарую. Я їх не шкодую. Буває, що у мене є по 2-3 екземпляри однакових фігурок, тому я їх без жалю можу передарувати ще комусь як невеликі подарунки. Особливо дітям. Мене спочатку фігурки сов залучали як сувеніри – мене завжди цікавило, як формується, створюється сувенірна продукція, яку можна використовувати як подарунковий варіант. Ми в бібліотеці дуже часто робимо комусь якісь подарунки та сови в цьому випадку, справді оптимальний варіант. А ще сови – незмінний атрибут оформлення всіх наших інсталяцій. Тобто у мене колекція перебуває у постійному оновленні. Мені щось дарують, я щось комусь дарую. Тільки не обмінююсь. Цього я не люблю.
Мені цікаво, як формується цей сувенір у різних країнах. Сови злітаються до мене звідусіль: із Кіпру, Польщі, Німеччини, Китаю… Найсвіжіший екземпляр у мене в колекції з’явився буквально вчора. Цю совушку мені привезли з Німеччини, з Берліна. А взагалі, у мене є дуже рідкісні екземпляри. Наприклад, з Німеччини – порцелянова статуетка сови з номером. Мені її прислали мої друзі, які в Німеччині купили будинок і в ньому знайшли цю маленьку фігурку сови. І знаючи мій інтерес, передали мені її сюди у Кам’янське. На жаль, походження цієї совушки я не знаю, але судячи з того, що на ній є індивідуальний номер, можна не сумніватися, що ця статуетка мала свою особливу історію. Є унікальна сова з Польщі – вирізана з дерева та розмальована фарбами. Це мій найулюбленіший екземпляр колекції.

совы 5

— Ви вже давно збираєте сов. У вашій колекції є найрізноманітніші екземпляри. Немає пересичення? Чи не втратили Ви з роками інтерес до цього хобі?
— Ні в якому разі! У кожного колекціонера, який досить довго щось збирає, згодом прокидається особливий азарт. Хочеться роздобути якісь особливі екземпляри для колекції, які були б не схожі на те, що в нього вже є. Це нескінченний процес. І це приємний процес. Адже кожен новий екземпляр завжди додає якісь нові позитивні емоції. Так, деякі екземпляри я можу подарувати комусь, але залишаються найулюбленіші, найтепліші або з якоюсь унікальною історією. Або найнезвичайніші. До таких можна віднести, наприклад, притчу про сову, яку написала моя подруга і потім подарувала мені.

совы 6

— Якісь ще хобі та захоплення. Окрім колекціонування сов, у вас є?
— Світлина. Я люблю помічати щось незвичайне у природі та фотографувати. Нещодавно я була у Львівській області у Брюховичах і там є ліс, у якому дерева формою нагадують фігури людей. Я там зробила цілу серію фотографій. Ось такі незвичайні прояви у природі я шукаю та фотографую. І у нас у Кам’янському теж. Я маю серію фотографій «Дерева Кам’янського». Дерева, які вмирають, які оживають, які борються, які щось схожі. Тобто, мене взагалі приваблює все незвичайне.

Вам буде цікаво

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *