Якщо проаналізувати репертуар більшості театрів, можна прийти до висновку: жанр детективу зазвичай незаслужено проігнорований. Тому дуже приємно, що очікувана прем’єра у Академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки, – це постановка одного з найпопулярніших, проте водночас маловідомого детективу.
Таке дивне протиріччя пояснюється просто: люди звикли детективи читати, а не дивитися на сцені. І у Агати Крісті, чиї книги, здається, перечитали усі, є тільки одна п’єса, та сама «Мишоловка», яку нарешті мали можливість побачити і ми.
Отже, будинок на Калвер-стріт, у тихому спокійному місці, у тридцяти кілометрах від Лондона. Моллі Релстон (Марина Юрченко) нещодавно отримала у спадок чудовий дім з трохи дивною архітектурою, в якому разом зі своїм чоловіком Джайлсом (Руслан Куксенко) вирішила започаткувати сімейний бізнес і відкрити пансіон. Після оголошення швидко знайшлися бажаючі тут оселитися, проте про своїх гостей господарі крім імен нічого не знають. Так, протягом одного вечора, тут з’являються: Крістофер Рен (Максим Монастирський), Місіс Бойл (Валентина Галенко), Майор Меткаф (Дмитро Алексеєнко), Міс Кейсуелл (Євгенія Футинець), Містер Паравічіні (Руслан Таран). Хтось з них досить приємна людина, хтось – не дуже, але якщо ця людина здатна платити сім гіней за тиждень, все інше для господарів не має жодного значення.
З перших хвилин до атмосфери мирної ідилії будинку додається елемент напруги. Спочатку передають по радіо про вбивство жінки, потім пожильці читають про цю подію у свіжій газеті. Та й всі присутні поводять себе досить дивно. Складається враження, що кожному з них є що приховувати, у кожного в минулому є якісь темні плями. І коли господині телефонують з поліції і повідомляють про приїзд сержанта поліції Троттера (Владислав Дубінін), реакція більшості гостей здається підозрілою. Загострюється ситуація страшенним снігопадом, через який замело всі дороги, тож вибратися з будинку найближчим часом неможливо. Навіть сержант зумів потрапити на Калвер-стрит тільки тому, що вміє ходити на лижах. З появою поліціянта відчуття напруженості зростає. Він повідомляє, що потенційна жертва майбутнього злочину, як і вбивця, знаходяться зараз у тут, тож його обов’язок – запобігти цьому. А ще у слідства є переконання, що вбивство жінки у Лондоні пов’язано із страшними подіями багаторічної давнини, проте, та справа набула свого часу такого розголосу, що присутні про неї пам’ятають і досі. Звісно, коли у будинку дійсно відбувається вбивство, це шокує та переконує присутніх у правоті сержанта.
Режисером-постановником цього спектаклю став заслужений діяч мистецтв України Сергій Чулков, художником-постановником – Наталія Худіч. Органічне поєднання візуальних спец ефектів (зображення засніженого будинку, винос тіла), музичне супроводження, костюми героїв, хореографія, організація внутрішнього простору сцени є невід’ємними частинами самого сюжету, того, що створює інтригу та примушує глядача ламати голову і намагатися знайти відповідь на головне питання. Але все це стає переконливим завдяки майстерності акторів.
Було приємною несподіванкою побачити своїх улюблених акторів у зовсім інших образах і амплуа. Важко відзначити когось окремо, тому що гра кожного була на висоті, але для мене відкриттям стала робота Владислава Дубініна. Хочу побажати молодому виконавцю подальших успіхів та цікавих ролей, а ми будемо із задоволенням чекати його появу на сцені.
Прем’єра відбулась. Абсолютно повний зал, аплодисменти вдячності, задоволення від спектаклю, обговорення у фойє – так закінчувався театральний прем’єрний вечір. До речі, спектаклі українською мовою збагачують лексичний запас глядачів. «Останній лемент капелюшкової моди» мені особливо сподобався.
Світлана Садовенко.
