Аналіз регуляторного впливу

 АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту рішення Кам’янської міської ради «Про затвердження правил приймання поверхневих стічних вод суб’єктів господарювання у міську зливово-меліоративну систему міста Кам‘янське»

 

Даний документ складено відповідно до Закону України від 11.09.2003 №1160-VІ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акту».

Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 р. № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема в сфері благоустрою. Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням санітарних правил, архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів, а також правил благоустрою.

І. Визначення проблеми

Зливово-меліоративна система м. Кам’янське призначена для приймання, відводу (перекачування) дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод з подальшим випуском їх у водойми.

Нині у сфері благоустрою населених пунктів України виникла низка проблем, пов’язаних з встановленням єдиної процедури розроблення і надання фізичним та юридичним особам, які забезпечують їх експлуатацію, технічних умов на відведення дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод системами поверхневого водовідведення.

Загальна протяжність вулиць в Україні становить близько 100 тис. км, Приблизно 10% від їх загальної протяжності обладнані системою зливової каналізації, а біля 8% тис. км обладнані мережею централізованого (комунального) водовідведення, до якої поступають зливові води. Решта  їх загальної протяжності, взагалі не обладнані зливовою каналізацією.

Атмосферні опади, що стікають з дахів будівель, негативно впливають на фундамент споруд, сприяють розмиванню ґрунту біля будинків, створюють на прибудинкових територіях калюжі. Щоб уникнути таких наслідків застосовують систему дощової (зливної) каналізації, яка відводить дощові і талі води з території приватних територій, дахів споруд і будівель.

Ще однією важливою областю використання дощової каналізації є відведення вод з тротуарів і дорожніх покриттів, оскільки утворені калюжі ускладнюють пересування і руйнівно впливають на асфальтове покриття. Вода із системи зливово-меліоративної каналізації відводиться або в придорожні канали та водойми або в колектори без застосування додаткового очищення. Як виняток, можна назвати дощовою (зливово-меліоративною) каналізацію промислових підприємств та інших об’єктів, де існує велика ймовірність забруднення дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод шкідливими речовинами.

Занедбаність зливово-меліоративної системи не лише забруднює водойми – під час сильних дощів українська міста, а особливо селища, фактично опиняються під водою. Рівень проведення заходів з утримання зливово-меліоративної системи знаходиться на низькому рівні. Умови та вимоги до інженерного забезпечення об’єктів будівництва повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо відведення дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод.

Нормативно система поверхневого водовідведення визначається як система для збору та відведення дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод із улаштуванням відповідних споруд в залежності від кліматичних, гідрологічних умов та рельєфу.

Метою зазначеного регуляторного акту є запобігання порушенням у роботі зливово-меліоративних мереж і споруд, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення поверхневих вод (ставків, озер, рік, каналів, морів тощо).

Якість дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що випускаються (перекачуються) у водойми, повинна відповідати вимогам місцевих Правил приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод у міську зливово-меліоративну систему міста Кам‘янське, затверджених місцевими органами виконавчої влади.

Правила регулюють взаємовідносини між Балансоутримувачем зливово-меліоративної системи та юридичними особами незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб — підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, з території яких в зливово-меліоративну систему скидуються дощові, снігові (талі), дренажні та поливо-миючі води м. Кам’янське.

На теперішній час існує загальна проблема щодо вирішення питання контролю приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод до зливово-меліоративної системи міста Кам’янське.

Даним регуляторним актом пропонується вирішити такі питання:

  • запобігання порушенням у роботі зливово-меліоративної системи;
  • підвищення ефективності роботи зливово-меліоративної системи і безпеки її експлуатації;
  • забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами забруднених вод;
  • впровадження ефективного контролю щодо скиду дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод до зливово-меліоративної системи,
  • затвердження порядку виявлення та впровадження заходів впливу у разі порушення вимог щодо скиду дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод до зливово-меліоративної системи (стягнення з порушника грошових сум за порушення природоохоронного законодавства, тощо).

Тобто в місті на теперішній час відсутній порядок здійснення контролю за скидом дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод до зливово-меліоративну систему.

 

Основні групи, на які проблема справляє вплив:

                                                               Групи

(підгрупи)

Так Ні
Громадяни Так
Держава, у т.ч.:    
Орган місцевого самоврядування Так
Суб’єкти господарювання Так
У т.ч. суб’єкти малого підприємництва Так

 

Ринковий механізм — це механізм взаємозв’язку і взаємодії основних елементів ринку: попиту, пропозиції, ціни , конкуренції та основних економічних законів ринку. Враховуючи, що питання затвердження Правил приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод у міську зливово-меліоративну (поверхневу) систему водовідведення міста Кам‘янське не залежить від зазначених вище елементів ринку дана проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів.

Також враховуючи, що діючими регуляторними актами на території міста не затверджені Правила приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод у міську зливово-меліоративну систему міста Кам‘янське, а також не передбачено відповідальність суб’єктів господарювання за незаконний скид інших, ніж дощові, снігові (талі) та дренажні поливо-миючих води у міську зливово-меліоративну систему міста Кам‘янське та порядок  визначення розміру плати, що стягується за приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод у міську зливово-меліоративну систему міста Кам‘янське , дана проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів.

 

ІІ. Цілі державного регулювання

 

Цілями державного регулювання є запобігання порушенням у роботі зливово-меліоративної системи, підвищення ефективності роботи системи і безпеки її експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення небезпечними скидами та уникнення наслідків негативного впливу опадів:

— забезпечення безаварійної роботи зливово-меліоративної системи;

— забезпечення екологічної безпеки;

— встановлення єдиної процедури технічних умов на відведення дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод системами поверхневого водовідведення.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Відмова від запропонованого регулювання, тобто залишення ситуації без змін призведе до порушень у роботі зливово-меліоративної системи, зниження ефективності роботи системи і до небезпечності її експлуатації, не забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення несанкціонованими скидами та підтопленнями м. Кам’янське.

Прийняття запропонованого регулювання, тобто зміна ситуації призведе до запобігання порушень у роботі зливово-меліоративної системи, підвищення ефективності роботи системи і до небезпечності її експлуатації, не забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення несанкціонованими скидами та підтопленнями м. Кам’янське.

 

  1. Визначення альтернативних способів.

У ході визначення альтернативних способів досягнення встановлених цілей державного регулювання доцільно розглянути наступні прийнятні:

 

Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін.

Спосіб є неприйнятним, наразі в Україні не існує нормативно-правових актів, які б регулювали правила скидання (перекачування) у зливово-меліоративну систему дощових, снігових (талих), дренажних  та поливо-миючих вод та обмежень, щодо скидання забруднених речовин в зливово-меліоративну (поверхневу) систему водовідведення. Відсутність чітких правил на відведення поверхневих вод зливово-меліоративними системами для суб’єктів господарювання.

Тому від такої альтернативи слід відмовитись, оскільки це призводить до негативних наслідків користуванням зливово-меліоративною (поверхневою) системою водовідведення і зумовлює потребу в додатковому проведенні роз’яснювальної роботи із суб’єктами господарювання та пошук додаткового фінансування.

Альтернатива 2

Ввести в дію запропонований регуляторний акт.

У разі прийняття Правил приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод у міську зливово-меліоративну (поверхневу) систему водовідведення міста Кам‘янське можливе досягнення поставлених цілей шляхом:

— вирішення наявних проблемних питань у сфері благоустрою, у тому числі додаткового фінансування щодо утримання системи зливово-меліоративної системи водовідведення;

— забезпечення можливості підвищити рівень державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою міста;

— поліпшити умови захисту та відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля під час утримання об’єктів благоустрою;

— встановлення зрозумілого загального регулювання, не примножуючи кількості нормативно-правових актів з одного питання;

— зникнення неврегульованої проблеми при провадженні господарської діяльності у сфері благоустрою міста;

— повністю відповідає потребам у вирішенні проблеми.

 

  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави.

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

Незначне додаткове фінансування на утримання  зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення за рахунок виконання договірних зобов’язань деякими суб’єктами господарювання щодо  визначення розміру плати, що справляється за  приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення такими суб’єктами. Відсутність правил приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод у міську зливово-меліоративну (поверхневу) систему водовідведення міста що приводить до додаткових витрат щодо очищення системи та забруднення водойм у разі несанкціонованих скидів в систему водовідведення.

Витрати на утримання зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста

Альтернатива 2

Ввести в дію запропонований регуляторний акт.

Значне додаткове фінансування витрат на утримання зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста за рахунок виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання.

Вирішення наявних проблемних питань у сфері благоустрою;

Забезпечення можливості підвищити рівень державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою міста.

Поліпшити умови захисту та відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля під час утримання об’єктів благоустрою.

Встановлення зрозумілого загального регулювання, не примножуючи кількості нормативно-правових актів з одного питання.

Зникнення неврегульованої проблеми при провадженні господарської діяльності у сфері благоустрою міста.

Отримання додаткового фінансування на утримання системи зливово-меліоративної системи водовідведення.

Повністю відповідає потребам у вирішенні проблеми.

Утримання зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста

 

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян.

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

Відсутні Збільшення кількості нещасних випадків та пошкоджень внаслідок атмосферних опадів, неможливість забезпечення сприятливого для життєдіяльності середовища, адекватної роботи вулично-дорожньої мережі, збереження об’єктів та елементів благоустрою
Альтернатива 2

Ввести в дію запропонований регуляторний акт.

Зниження рівня загрози з урахуванням ймовірності виникнення негативних соціальних і матеріальних наслідків внаслідок атмосферних опадів та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Витрати відсутні.

 

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання.

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць на момент підготовки регуляторного акта 50* 206* 597* 15365**
Питома вага групи у загальній кількості, % 0,33 1,34 3,89 100

 

* Відповідно до даних КВП КМР «Міськводоканал» кількість суб’єктів господарювання, що користуються послугами з централізованого водовідведення та облаштовані окремим каналізаційним випуском станом на 01.01.2018р.- 853 (з них 597- скидають у міську каналізаційну мережу <100м3 стічних вод/щомісячно, 206 — скидають у міську каналізаційну мережу 100-500м3 стічних вод/щомісячно, 50  — скидають у міську каналізаційну мережу >500м3 стічних вод/щомісячно).

**За даними ОДПІ станом на 01.01.2018р. загальна кількість суб’єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб-підприємців) – 15365 В той же час, Податковим Кодексом України не передбачено поділ суб’єктів господарювання на великі, середні , малі та мікропідприємства.

 

 

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

 

Вигоди відсутні.

Відсутність єдиних правил приймання (перекачування) та контролю за відсутністю шкідливих викидів в  дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що попадають  у міську зливово-меліоративну (поверхневу) систему водовідведення міста, ризик підтоплень об’єктів господарювання.

Виконання договірних зобов’язань деякими суб’єктами господарювання щодо  визначення розміру плати, що справляється за  приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення такими суб’єктами.

Альтернатива 2

Ввести в дію запропонований регуляторний акт.

Наявність чітких правил  щодо скиду до міської зливово-меліоративної системи дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод.

Мінімізація ризику підтоплень та шкідливого впливу на благоустрій міста.

Виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання щодо  визначення розміру плати, що справляється за  приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення такими суб’єктами.
  Сумарні витрати за альтернативами Сума витрат
  Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

З огляду на альтернативу – залишення існуючої ситуації

без змін, витрати, які будуть виникати внаслідок негативних наслідків користуванням зливово-меліоративною (поверхневою) системою водовідведення не за призначенням та відсутністю контролю за скидами .

  Альтернатива 2

Прийняття рішення щодо затвердження Правил

Наявність чітких правил  щодо скиду до міської зливово-меліоративної системи дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод.

У сфері інтересів суб’єктів господарювання витрати пов’язані з провадженням господарської діяльності які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта будуть контрольовані та чітко визначені.

Мінімізація ризику підтоплень та шкідливого впливу на благоустрій міста.

 

ІV.  Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

У ході визначення альтернативних способів досягнення встановлених цілей розглянуто наступні питання:

  • ввести в дію запропоновані правила;
  • залишити наявний стан справ без змін.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

«4» – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде);

«3» – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть);

«2» – цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться невирішеними);

«1» – цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за 4-бальною системою) Коментарі щодо присвоєння відповідного балу
1 2 3
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

1 У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжує існувати, що не забезпечить поставленої мети.
Альтернатива 2

Прийняття проекту рішення

4 У разі прийняття наказу будуть досягнуті задекларовані цілі, що повною мірою відповідатиме поставленій меті стосовно поліпшення пов’язаних з провадженням господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів.

Поліпшення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля під час утримання об’єктів благоустрою та покращення інженерно-технічного і санітарного стану.

Забезпечення єдиного порядку проведення контролю за складом та властивостями дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення.

Приведення у відповідність з діючим законодавством місцевих дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення.
Визначення умов приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення, за яких не порушується робота зливово-меліораційних мереж та споруд.
Створення чітких умов для контролю у даній сфері діяльності.
Забезпечення утримання території міста у належному санітарному стані.

Забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення шкідливими скидами.

 

 

Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
1 2 3 4
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, вигоди для держави, громадян та суб’єктів господарювання відсутні У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін, вигоди для громадян відсутні. Витрати для держави –  утримання зливово-меліоративної системи. Витрати

суб’єктів господарювання, пов’язані лише з  виконанням договірних зобов’язань щодо  визначення розміру плати, що справляється за  приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення.

У разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін проблема продовжує існувати, що не забезпечить поставленої мети.
Альтернатива 2

Ввести в дію запропонований регуляторний акт.

У разі прийняття проекту Правил, для держави вигода полягає в реалізації статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної

діяльності» щодо змін до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів в частині затвердження складу, змісту та порядку надання технічних умов на відведення дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод системами поверхневого водовідведення, поліпшення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля під час утримання об’єктів благоустрою; покращення інженерно-технічного і санітарного стану. Отримання значного додаткового фінансування витрат на утримання зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста.

 

Виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання щодо  визначення розміру плати, що справляється за  приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення такими суб’єктами.

Витрати держави на утримання зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста Поряд з цим забезпечується збалансованість інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави завдяки досягненню належного утримання об’єктів благоустрою населених пунктів.

 

Прийняття даного регуляторного акту дасть можливість користуватися врегульованим, єдиним, зрозумілим для всіх, прозорим порядком контролю за складом та властивостями дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста,
приведення у відповідність з діючим законодавством місцевих Правил приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста,
— визначення умов приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста, за яких не порушується робота таких  мереж та споруд. Забезпечує максимальне досягнення поставленої мети.

 

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1

Залишити наявний стан справ без змін

Залишення ситуації, що склалась, без змін, не забезпечить досягнення поставленої мети, оскільки не забезпечується досягнення цілей щодо регулювання прав та обов’язків суб’єктів у сфері благоустрою; норм та правил поведінки, що забезпечують утримання об’єктів та елементів благоустрою належним чином, за порушення яких можливо притягнути винних осіб до відповідальності; чітко встановлених норм, які б регулювали процедуру компенсації шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства у сфері благоустрою, що може призвести до погіршення інженерно-технічного та санітарного стану об’єктів благоустрою.

Отже, така альтернатива є неприйнятною.

Зовнішні чинники на дію регуляторного акта у разі залишення існуючої на даний момент ситуації без змін відсутні.

 

Альтернатива 2

Ввести в дію запропонований регуляторний акт.

Прийняття акта забезпечить повною мірою досягнення задекларованих цілей стосовно можливості підвищення рівня державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; поліпшення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля під час утримання об’єктів благоустрою; покращення інженерно-технічного і санітарного стану об’єктів благоустрою; повністю відповідає потребам у вирішенні проблеми; встановлює зрозуміле загальне регулювання, не примножуючи кількості нормативно — правових актів з одного питання; зникає неврегульованість проблеми у чинному законодавстві.

Також перевагою обраної альтернативи є нормативно-правове врегулювання даного питання на місцевому рівні, можливість користуватися врегульованими правилами приймання дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста та Порядком визначення розміру плати, що справляється за перекачування  дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста.

Прийняття цього регуляторного акту дає максимальну можливість додержання норм чинного законодавства з охорони навколишнього середовища, а саме:

— гарантування безперебійної роботи зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення;

— гарантування, що скиди зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище.

Саме такий спосіб дозволить досягнути поставлених цілей належним чином.

Упродовж деякого часу дії регуляторного акта може впливати низька обізнаність суб’єктів, на яких поширюється дія цього акта, щодо запроваджених змін, істотна відмінність регулювання, що пропонується з існуючим регулюванням.

На дію даного регуляторного акту може негативно вплинути нескоординована належним чином робота органів місцевої влади. Також загальна економічна криза може призвести до зменшення кількості суб’єктів господарювання, бажаючих здійснювати підприємницьку діяльність.

 

  1. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

На підставі проведення вище аналізу регуляторного впливу найбільш оптимальним способом досягнення встановлення цілей є Альтернатива 2, тобто для розв’язання проблеми пропонується прийняти запропонований регуляторний акт.

Цілями державного регулювання для даного проекту регуляторного акту є:

— безаварійна робота, безпечна експлуатація і довговічність зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення;

— екологічна безпека навколишнього середовища (попередження забруднення водного об’єкту іншими, ніж  дощовими, сніговими (талими), дренажними та поливо-миючими водами).

Впровадження цього регуляторного акту передбачає здійснення органом місцевого самоврядування певних організаційних заходів на виконання та у відповідності до вимог законодавства України про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, а саме:

  • складання структурним підрозділом міської ради, який відповідає за впровадження цього регуляторного акта, відповідного проекту рішення (внесення до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів) та аналізу регуляторного впливу (АРВ) до нього;
  • оприлюднення проекту регуляторного акту разом з АРВ з метою обговорення та одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб;
  • внесення проекту регуляторного акта (за наявності разом зі зведеною таблицею зауважень та пропозицій до проекту регуляторного акта та АРВ отримані розробником протягом місяця з моменту оприлюднення) на розгляд виконавчого комітету міської ради;
  • у разі прийняття регуляторного акту – оприлюднення у найбільш доступний спосіб;
  • у разі прийняття регуляторного акту здійснення базового (повторного, періодичного) відстеження відповідно до вимог чинного законодавства.

 

Враховуючи вищезазначене, ступінь ефективності обраного механізму та заходів досягнення цілей державного регулювання оцінено, як високий.

 

  1. Оцінка виконання вимог регуляторного акту залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

 

Для впровадження вимог цього регуляторного акту не потрібно додаткових витрат з бюджету. Здійснення планових заходів з державного нагляду (контролю) вже віднесено до компетенції відповідних органів державної влади. Введення в дію регуляторного акту не потребує збільшення штату державних службовців та додаткового створення нових комунальних служб.

У зв’язку з тим, що питома вага суб’єктів господарювання малого підприємництва на яких поширюється дія регуляторного акту (на теперішній час кількість таких суб’єктів господарювання складає 597), у загальній кількості суб’єктів господарювання м. Кам’янське (що становить 15365) становить 3,89 %, тобто не перевищує 10 %, розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва згідно з додатком 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту (тест малого підприємництва) не проводився.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

 

Обмеження строку дії акта немає.

Структура запропонованого проекту рішення розроблена з урахуванням можливості доповнення або внесення змін до нього у разі внесення змін до чинного законодавства України.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Кількісні показники будуть зазначатися розробником при здійсненні відстеження результативності дії регуляторного акта, які будуть надаватися відповідно до Порядку контролю за скидом дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста визначеному в Правилах приймання (перекачування) дощових, снігових (талих), дренажних та поливо-миючих вод, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста м.Кам’янське

Кількісними показниками результативності дії регуляторного акта є:

— систематичне обстеження та здійснення лабораторного контролю щодо дотримання величин ДК забруднюючих речовин у стічних водах Споживачів при водовідведенні у міську каналізаційну мережу м. Кам’янське відповідно до розділу 6 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кам’янське

— виявлені порушення в частині наднормативного та понадлімітного скиду забруднюючих речовин у систему централізованого водовідведення м. Кам’янське пред’являти споживачам претензії та позови;

Якісними показниками результативності дії регуляторного акта є:

— забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами іншими, ніж дощові, снігові (талі), дренажні та поливо-миючі води, що скидаються до зливово-меліоративної (поверхневої) системи водовідведення міста;

— рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основними положеннями акту.

 

  1. Визначення заходів, з допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта.

 

У разі прийняття регуляторного акту послідовно здійснюватиметься відстеження його результативності згідно зі статею10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Методикою відстеження результативності регуляторного акту, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 за № 308.

Метод проведення відстеження результативності – статистичний. Відстеження результативності здійснюватиметься на підставі статистичних даних.

 

 

ВИТРАТИ
на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

Зазначені у аналітичній таблиці показники (витрати) суб’єктів господарювання відповідно до  Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженого наказом Держкомстату України від 28.11.2005 №386 не відносяться до компетенції органів державної статистики та/або не передбачені статистичною звітністю.

Також наведені в аналітичній таблиці витрати суб’єктів господарювання не містяться в податкових деклараціях, розрахунках, звітах та інших документах, що надходять до Кам’янської ОДПІ. Крім того дані щодо таких витрат суб’єктів господарювання не містяться в звітах та інших документах, що надходять до структурних підрозділів Кам’янської міської ради.

Враховуючи зазначене вище, надати всі необхідні та насамперед об’єктивно обґрунтовані дані, зазначені у аналітичних таблицях даного додатку у розробника проекту немає можливості.

 

 

№ з/п Витрати За перший рік, тис.грн За 5 років, тис.грн
1. Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/ підвищення кваліфікації персоналу тощо, грн Витрати на встановлення локальної очисної споруди на каналізаційному випуску згідно вимог Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017  № 316. Враховуючи диференційовану специфіку роботи підприємств м.Камянське та розгортання інфляційних процесів в Україні об’єктивно розрахувати витрати неможливо
2 Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), грн Додаткові витрати не передбачаються
3 Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, грн Виконання
вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових, крім існуючих, витрат коштів
та часу.
4 Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), грн Виконання
вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових, крім існуючих, витрат коштів
та часу
5 Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), грн Ведення в дію запропонованого регуляторного акту  не передбачає отримання дозволів , ліцензій, тощо.
6 Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), грн Додатково, крім існуючих, не передбачається
7 Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, грн Не потребує найму додаткового персоналу
8 Інше (уточнити), грн
9 РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), грн
1 2 3 4
10 Кількість суб’єктів господарювання великого та  середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць

 

11 Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), грн

У тому числі:

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

Вид витрат У перший рік Періодичні (за рік) Витрати за п’ять років
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу, тощо Додаткові витрати не передбачаються Додаткові витрати не передбачаються Додаткові витрати не передбачаються

 

Вид витрат Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік) Витрати за п’ять років
Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)

 

Вид витрат Витрати* на ведення обліку, підготовку та подання звітності  (за рік) Витрати на оплату штраф-них санкцій за рік Разом за рік Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу) Виконання вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових,
крім існуючих, витрат коштів
та часу.
Виконання
вимог регуляторного акта не передбачатиме додаткових,
крім існуючих, витрат коштів
та часу.

 

Вартість витрат, пов’язаних із підготовкою та поданням звітності державним органам, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації).

Вид витрат Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік) Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень  (за рік) Разом за рік Витрати за
п’ять років
Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

 

Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

 

Вид витрат Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо) Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси
(за рік — стартовий)
Разом за рік (стартовий) Витрати за
п’ять років
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо) Запропонова-ний р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо Запропонований р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо Запропонований р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо Запропонований р/а не передбачає отримання дозволів, ліцензій тощо
 

 

 

Вид витрат За рік (стартовий) Періодичні
(за наступний рік)
Витрати за
п’ять років
 
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо) Додатково, крім існуючих, не передбачаються Додатково, крім існуючих, не передбачаються Додатково, крім існуючих, не передбачаються  

 

Вид витрат Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік) Витрати за
п’ять років
Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу Не потребує найму додаткового персоналу

 

 

БЮДЖЕТНІ ВИТРАТИ
на адміністрування регулювання для суб’єктів
великого і середнього підприємництва

 

З метою розрахунку витрат на адміністрування регулювання окремо для кожного відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що залучений до процесу регулювання, враховуючи ст.19 Конституції України (у якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України).

Дані, зазначені у додатку 3 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, не відносяться до компетенції органів державної статистики та/або не передбачені статистичною звітністю.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами) зазначено інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Статтями 72 та 73 ПКУ визначено порядок збору та отримання податкової інформації контролюючими органами. Інформація щодо бюджетних витрат на адміністрування регулювання для суб’єктів великого та середнього підприємництва не міститься в документах, що надходять до структурних підрозділів міської ради.

Враховуючи зазначене вище, усвідомлюючи відповідальність за надання достовірних показників, здійснити розрахунок щодо адміністрування регулювання з питання впровадження порядку здійснення благоустрою та контролю за його станом при реалізації потреб для об’єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та послуг, визначення розміру плати за тимчасове використання об’єктів (елементів) благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, а також порядку ефективного звільнення об’єктів (елементів) благоустрою мiста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об’єктів, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів, не є можливим.

При цьому слід зазначити, що державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу). Також, для впровадження вимог цього регуляторного акта не потрібно додаткових витрат з бюджету. Здійснення планових заходів з нагляду (контролю) та прийняття звітності вже віднесено до компетенції відповідних органів. Введення в дію регуляторного акта не потребує збільшення штату державних службовців.

Вам будет интересно

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *