Сміття, сморід та безлад: як вирішити проблему безхатченків у Кам’янському

Проблема перебування безхатченків у громадських місцях з часом все більше набуває масштабності. Своєю присутністю на зупинках, у дворах будинків та в інших багатолюдних місцях вони демонструють антисоціальну поведінку, засмічують простір та псують атмосферу навколо неприємним запахом. Це завдає багато незручностей для людей, які зустрічають їх на своєму шляху та мимоволі стикаються з ними.
Останнім часом можемо спостерігати, як КП «Благоустрій», поліцейські, медики швидкої допомоги та працівники Центру надання соціальних послуг намагаються прибрати місце локалізації безхатченків із зупинок громадського транспорту. Такі спільні рейди служб вже стали звичайними, втім, вони приносять результат зовсім ненадовго. І безхатченки незабаром повертаються знову на місце, яке вони обрали своїм тимчасовим прихистком, організовують там ночівлю, розпивають спиртних напоїв та демонструють свій антисоціальний спосіб життя.
Спочатку звернулися до КП «Благоустрій» для прояснення ситуації. Директор комунального підприємства Дмитро Гайдук заявив, що «Благоустрій» відповідає за прилеглі території до місць, де зазвичай розташовуються або оселяються безхатченки. Тому інспектори КП разом із поліцейськими, медиками швидкої допомоги та фахівцями Центру надання соціальних послуг проводять комплексні заходи з розв’язання проблеми та наведення громадського порядку. У даному випадку зупинка, на якій поселяються безхатченки, безпосередньо прилягає до малих архітектурних форм (МАФів). Втім, перебування безхатченків на зупинках – не є профілем діяльності «Благоустрою».
Як же можна вирішити існуючу проблему, ми звернулися із цим запитанням до Центру надання соціальних послуг нашого міста.
Директор КЗ «Центр надання соціальних послуг» КМР Ігор Сай повідомив, що з початком повномасштабної війни проблема безхатченків у нашому місті загострилася. Це пов’язано з вимушеним переміщенням людей по території країни. І безхатченків зокрема. Вони також переміщуються на територію нашої громади й у міста в цілому, шукаючи більш безпечного середовища.
Алла Усенко, начальник Відділу комплексного обслуговування та реінтеграції бездомних осіб, який входить до Центру надання соціальних послуг повідомила, що у Центрі наявний відділ нічного перебування, в якому безхатченки можуть знаходитися лише в нічний час. У зимовий період – з 18 години вечора до 7 години ранку, у літній – з 20 години вечора до 6 години ранку. У зимовий час у період сильних морозів відділ нічного перебування працює цілодобово, аби не дати людям замерзнути. Для їхнього дозвілля там облаштоване все необхідне.
Але процес повернення безхатченків до нормального життя та їхня інтеграція у суспільство має відбуватися добровільно, що пов’язано з демократичними процесами в нашій країні. Лише за добровільною згодою фахівці Центру можуть допомагати людині відновитися, як морально, так і фізично. Ніякого примусу на безхатченків працівники здійснювати не можуть.
За словами Ігора Сая, бездомність ділиться на два типи: гостра форма та хронічна. Люди, які раптово втратили житло, роботу та зв’язки в інших сферах життя та залишилися на вулиці, як правило, мають гостру форму. Повернути їх до нормального життя не складно. Фахівці Центру допомагають відновити їм втрачені документи, працевлаштуватися та знайти соціальні орієнтири, які повернуть їх до соціального життя.
У людей, які мають хронічну форму бездомності, все набагато складніше. Для того, аби допомогти їм повернутися до нормального життя, необхідне безпосередньо їхнє бажання. Проте зазвичай, якраз такого прагнення вони і не мають. А змусити їх соціалізуватися не має законних підстав жодна служба та жодний місцевий орган.
Ігор Сай зауважив, що, як правило, після року ведення антисоціального способу життя люди виявляють девіантну поведінку, яка проявляється в тому, що вони вже взагалі не хочуть повертатися до нормального життя, мати дах над головою, роботу, будувати стосунки та т. ін. І, зазвичай, головною причиною є залежності, які вони мають – алкогольну та/або наркотичну. Примусити їх лікуватися, згідно чинного законодавства, – неможливо. А з точки зору громадського порядку, вони також нічого не порушують, бо часом розпивають навіть не спиртні напої у класичному розумінні. Наприклад, ті безхатченки, які зараз часто перебувають на зупинці громадського транспорту у центрі міста, вживають різноманітні спиртові настоянки, які є лікарськими засобами. Тому навіть поліція у розрізі своїх повноважень не може їм пред’явити зауваження щодо порушення.
А навіть коли безхатченки виявляють бажання звернутися до Центру, аби привести себе до ладу та переночувати, то часто вони незабаром повертаються на своє попереднє місце перебування. Повертаються через те, що мають алкогольну залежність, яку хочуть втамувати. А повернувшись у соціум, безхатченки мають надію, що зустрінуть «добру» людину, яка подасть їм милостиню. І це подаяння вони, звичайно, витратять на алкоголь.
Тому абсолютно позитивного вирішення проблеми безхатченків у всьому світі і нашому місті, зокрема, не існує. Натомість, робота з боку нашого Центру надання соціальних послуг ведеться регулярно. Фахівці проводять всі необхідні роботи та вчиняють певні дії, аби допомогти безхатченкам повернутися у соціум. Але насамперед для цього потрібно бажання від людини та згода з її боку, що буває не завжди.